Ухвала суду № 88403611, 25.03.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"25" березня 2020 р. Справа № 300/650/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап`юк С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Стриганецький кар`єр» до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування протоколу, приписів та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

20.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Стриганецький кар`єр» звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо прийняття протоколу, приписів та постанови; скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14.02.2020 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 16/1009/m.5/2020 від 27.02.2020.

Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 6 статті 161 даного Кодексу визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив, що позивач за подання даного адміністративного позову згідно платіжного доручення за № 4205 від 16.03.2020 сплатив судовий збір в розмірі 6 306 гривень та згідно платіжного доручення за № 4207 від 16.03.2020 в розмірі 2 102 гривні. Однак, зазначена суму сплаченого судового збору не свідчать про повну сплату судового збору за подання даного адміністративного позову, виходячи з наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України “Про судовий збір”.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України “Про судовий збір” платники судового збору – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Предметом заявлено позову є скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14.02.2020 та постанови за № 16/1009/m.5/2020 від 27.02.2020 про накладення штрафу в розмірі 777 740 гривень за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, звернені до суду вимоги в частині скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14.02.2020 носить немайновий характер, а позовні вимоги в частині скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 16/1009/m.5/2020 від 27.02.2020, безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна позивача, є майновою, ціна позову якої становить 777 740 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд зазначає, що дана позовна заява містить три самостійні позовні вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, кожна з яких є об`єктом сплати судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", який вступив в дію з 01.01.2020, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року складає 2 102 гривні.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що за подання даного адміністративного позову за три вимоги не майнового характеру судовий збір повинен становити 6 306 гривень, а за вимогу майнового характеру судовий збір повинен становити 11 666, 10 гривень.

Таким чином, враховуючи, що позивач сплатив судовий збір за три вимоги не майнового характеру в розмірі 6 306 гривень згідно платіжного доручення за №4205 від 16.03.2020 та сплачену суму судового збору, як за вимогу майнового характеру, в розмірі 2 102 гривні згідно платіжного доручення за № 4207 від 16.03.2020, то позивачу необхідно додатково долучити документ про сплату судового збору на суму 9 564, 10 гривень, сплата якого матиме наслідком сплати судового збору за вимогу майнового характеру в повному обсязі.

Як наслідок, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно додати до позовної заяви документ про сплату судового збору в розмірі 9 564, 10 гривень.

Суд, на виконання вимог пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, з`ясовуючи, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), зазначає, що відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 3 статті 122 даного Кодексу для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Законо України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Частиною 5 статті 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Позивач на виконання вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України подав заяву про поновлення пропущеного п`ятнадцятиденного строку звернення до суду з позовною вимогою про скасування постанови за № 16/1009/m.5/2020 від 27.02.2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування поважності пропуску до суду із такою вимогою позивач зазначає отримання оскаржуваної постанови 11.03.2020, однак, без доказів отримання оскаржуваної постанови.

Таким чином, зазначені позивачем обставини в заяві про поновлення строку звернення до суду з вимогою про скасування постанови за № 16/1009/m.5/2020 від 27.02.2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не є достатніми для поновлення такого строку, тому суд, вважає необхідним запропонувати позивачу надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду із вказаною вимогою, з обґрунтуванням достатніх підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та долученням доказів поважності причин його пропуску.

За наявності вказаних недоліків, позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стриганецький кар`єр» до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування протоколу, приписів та постанови – залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом долучення:

1) документу про сплату судового збору в розмірі встановленому статтею 4 Закону України “Про судовий збір” в сумі 9 564, 10 гривень або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону,

2) заяви про поновлення строку звернення до суду з даними вимогами, з обґрунтуванням достатніх підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, з долученням доказів поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає, у відповідності до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Суддя Остап`юк С.В.