Ухвала суду № 88390954, 20.03.2020, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/443/20

2/303/646/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2020 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань Славич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мукачівського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» та державного реєстратора Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області Горщар М.В. про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності.

До початку судового засідання позивач подав до суду заяву про забезпечення позову в якій просить суд накласти арешт на майно та заборонити відчуження у будь-який спосіб нерухоме майно – житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Крім цього, просить суд заборонити АТ «Альфа-Банк» та іншим особам вчиняти будь-які дії, а саме: заборонити чинити перешкоди щодо доступу до вищезазначеного будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також заборонити здійснювати примусове виселення останніх із зазначеного будинку. Заява мотивована тим, що на думку позивача, існує реальна та обґрунтована ймовірність того, що у разі відчуження будинку, право власності може перейти на користь третіх осіб, що у свою чергу може ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення.

Заява про забезпечення позову розглядається судом відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, тобто не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1, 2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановлення обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечується заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Статтею 151 ЦПК України передбачені вимоги до заяви про забезпечення позову, зокрема в п. 3, 4, 7 ч. 1, в якій повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Також, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи по забезпеченню позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів по забезпеченню позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або може звернутись.

Заявляючи про необхідність застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок та заборонити АТ «Альфа-Банк» вчиняти дії щодо спірного будинку, позивач тільки припускає, що вищезазначене майно може перейти на користь третіх осіб, в результаті чого буде неможливим виконання рішення суду про повернення майна.

Заявляючи про необхідність застосування заходів забезпечення позову, позивач, без наведених правових підстав, тільки припускає, що відповідач може вжити заходів щодо його відчуження, в результаті чого буде неможливим виконання рішення суду про повернення майна. Крім цього, позивач в поданій заяві обмежився тільки загальним формулюванням та поняттям підстав для забезпечення позову.

Крім цього, ухвалою суду від 31.01.2020 року вже було забезпечено позов, а саме заборонено АТ «Альфа-Банк» вчиняти певні дії щодо продажу житлового будинку в будь-якій спосіб в тому числі з будь-яких аукціонів та електронних торгів.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні повторної поданої заяви про забезпечення позову у зв`язку з її необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 151-153, 210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» та державного реєстратора Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області Горщар М.В. про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, а саме: накласти арешт на майно та заборонити відчуження у будь-якій спосіб нерухомого майна – житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є АТ «Укрсоцбанк» та заборонити АТ «Альфа-Банк» та іншим особам вчиняти будь-які дії, а саме: заборонити чинити перешкоди щодо доступу до будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та заборонити здійснювати примусове виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із вищезазначеного будинку – відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір