Рішення № 88388484, 23.03.2020, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/1913/19

Номер провадження 2/184/172/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Гукової Р.М.,

за участю секретаря судового засідання – Поліщук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження, відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (м. Київ, вул. Андріївська, 4) до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

АТ «Перший український міжнародний банк» звернувся до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області із вказаним вище позовом, посилаючись на наступні обставини.

Між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №26259018783090 від 16.02.2012р., відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 14721,99 грн. Разом з тим, 19.07.2016р. ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» припинилося, шляхом приєднання до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», а отже ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» є правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк Ренесанс Капітал».

Оскільки відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, станом на 23.07.2019р. утворилася заборгованість в сумі 19447,54 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву, відповідно до якої просить розглянути цивільну справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Згідно наявних у матеріалах справи письмових заперечень, відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Так, відповідач зазначає, що позивачем не надано жодних первинних документів на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог, у тому числі щодо укладення позивачем із відповідачем кредитного договору та підтвердження суми боргу, яка заявлена до стягнення із відповідача. Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду із відповідними вимогами, оскільки заявлена до стягнення сума боргу виникла у 2012р., у той час як позивач звернувся із даним позовом до суду лише у 2019р., при цьому жодних клопотань про поновлення строку позовної даності останнім не заявлено. Також відповідач вказує на безпідставність вимог позивача, викладених у позовній заяві, з огляду на те, що згідно виконавчого напису приватного нотаріуса Хари Н.С. від 17.07.2018р. №6503 заявлена до стягнення позивачем сума боргу вже стягнута з відповідача. Зважаючи на наведені обставини, відповідач просить у задоволенні позовних вимог ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» відмовити.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

У відповідності до ст..15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У свою чергу згідно ст..11 коментованого кодексу, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, такими підставами є договори та правочини.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16.02.2012 року між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 було укладено договір № 26259018783090, за умовами якого ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» встановив на картковому рахунку ОСОБА_1 максимальний ліміт дозволеного овердрафту в сумі 1000 грн. на строк 24 місяці з дати підписання договору, зі сплатою процентів за користування овердрафтом, виходячи з базової процентної ставки 36% річних, пільгової відсоткової ставки 0,0001% річних та відсотковою ставкою на прострочену заборгованість в розмірі 36% річних.

Пунктом 3.2.7 умов відкриття та порядку ведення карткового рахунку та договору страхування передбачено, що клієнт зобов`язаний щомісячно здійснювати погашення заборгованості за овердрафтом, що виникла у розрахунковому періоді, шляхом поповнення рахунку на кожну розрахункову дату коштами у розмірі, що є не меншим мінімального платежу.

Відповідно до п. 3.2.8 умов відкриття та порядку ведення карткового рахунку та договору страхування, клієнт зобов`язаний щомісячно в повному обсязі сплачувати проценти за користування овердрафтом й несанкціонованим овердрафтом, нараховані штрафні санкції. А також погашати іншу заборгованість, що виникла у розрахунковому періоді, шляхом поповнення рахунку на кожну розрахункову дату коштами у відповідному розмірі.

Згідно п.4.2 умов відкриття та порядку ведення карткового рахунку та договору страхування, кредитування рахунку (надання кредиту у формі овердрафту) здійснюється шляхом дебатування рахунку на суму операцій, що здійснюється за рахунок коштів банку в межах встановленого ліміту та протягом строку користування овердрафтом.

Повне погашення кредиту (овердрафту) має бути здійснено не пізніше останнього дня строку користування овердрафтом, встановленого банком (п.4.4 умов відкриття та порядку ведення карткового рахунку та договору страхування).

19.07.2016р. ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» припинилося, шляхом приєднання до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», що підтверджується випискою з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також відомостями статуту АТ «Перший український міжнародний банк», відповідно до яких АТ «Перший український міжнародний банк» є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал», в результаті реорганізації АТ «Банк Ренесанс Капітал» шляхом приєднання до Банку, згідно рішення загальних зборів акціонерів Банку (протокол №68 від 14.03.2015р.) та згідно рішення єдиного акціонера АТ «Банк Ренесанс Капітал».

Таким чином, ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» є правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк Ренесанс Капітал».

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про стягнення із відповідача 19447,54 грн. заборгованості, з яких: 11980,23 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 2741,76 грн. – заборгованість по процентах; 4725,55 грн. – штрафні санкції, позивач посилається на умови укладеного із відповідачем кредитного договору від 16.02.2012р. № 26259018783090, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 14721,99 грн. та розрахунок заборгованості, згідно якого у відповідача станом на 08.08.2019р. наявна до стягнення сума боргу.

Відповідно до ст..509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Вказані зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, із договорів та правочинів.

Відповідно до ст..510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст..527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Так, відповідно до змісту частини першої статті 1050 ЦК України з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

У свою чергу, відповідач заперечує проти вказаних у позові обставин та вказує на недоведеність позивачем належними та допустимими доказами своїх позовних вимог.

Згідно вимог чинного процесуального законодавства, відповідно до ст..76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому в силу вимог ст..81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи . Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст..12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Разом з тим, як слідує із матеріалів справи, звертаючись до суду із даним позовом, позивач жодних клопотань про витребування доказів, у зв`язку із неможливістю їх подання не заявляв, у процесі розгляду справи додаткових доказів суду не надавав, більше того просив розглянути справу за відсутності його повноважного представника, з огляду на що розгляд даної цивільної справи здійснюється за наявними матеріалами.

При цьому слід зазначити, що заявляючи у відповідності до вимог ч. 3 ст.211 ЦПК України клопотання про розгляд справи за її відсутності, особа усвідомлює, погоджується та несе ризики неможливості вчасно відреагувати на обставини, які будуть з`ясовані в ході проведення судового засідання, надати відповідні пояснення та додаткові докази або ж заявити клопотання.

Водночас, як слідує із матеріалів справи, позивачем не надано жодних первинних документів (зокрема, виписки по рахунках, інших документів бухгалтерського обліку), які у розумінні ЦПК України є належними та допустимими доказами, на підтвердження обґрунтованості заявленої до стягнення суми боргу, що у свою чергу унеможливлює проведення перевірки правильності здійснених позивачем нарахувань.

Наданий же позивачем розрахунок заборгованості за договором б/н від 22.03.2011 не є належним та допустимим доказом наявності цивільно-правових відносин між сторонами у справі, оскільки по суті є калькуляцією, якою позивач обґрунтовує розмір своїх вимог.

При цьому суд враховує, що відповідачем жодна із обставин, яка входить у предмет доказування по даній цивільній справі, не визнається, а відтак на позивача, в силу вимог ст..ст. 81,82 ЦПК України покладається обов`язок доведення останніх належними та допустимими доказами.

За таких обставин, враховуючи неподання позивачем первинних документів, які б підтверджували заявлену до стягнення суму боргу та повне невизнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами своїх позовних вимог.

Крім того слід зазначити, що згідно наявного у матеріалах справи виконавчого напису приватного нотаріуса Хари Н.С. від 17.07.2018р. №6503 звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором №26259018783090 від 16.02.2012р.: 11980,23 грн. – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 2741,76 – прострочена заборгованість за процентами.

Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Клітченко О.А. від 28.08.2019р. звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 на примусове виконання виконавчого напису №6503 від 17.07.2018р.

Згідно ухвали Подільського районного суду м.Києва від 11.10.2019р. вжито заходів щодо забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ПУМБ», третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Із наведеного слідує, що позивач вже скористався наданим йому правом на задоволення своїх кредиторських вимог у позасудовому порядку шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Натомість стягнення із відповідача тотожного боргу за одним і тим же кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса та шляхом подання позову до суду призводить до подвійного стягнення відповідної заборгованості із відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ «ПУМБ».

Суд, керуючись ст.3,4,5,10,12,13,76-82,89,223,259,263-265,268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.03.2020р.

Суддя Орджонікідзевського міського суду Р. М. Гукова