Рішення № 88384264, 24.03.2020, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3287/19

2/705/794/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2020 року місто Умань Черкаської області

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Кормана О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернулося Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 26.03.2013 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 23.06.2019 року має заборгованість 28981,16 грн., яка складається з наступного: 11967,95 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 5737,76 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 8819,20 грн. – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 600,00 грн. – заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1356,25 грн. – штраф (процентна складова). На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

На цих підставах просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 28981,16 грн. за кредитним договором № б/н від 26.03.2013 року та судові витрати в сумі 1921,00 грн.

Ухвалою судді від 29.08.2019 року, після надходження до суду інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Також суддею визначено строки для подання позивачем відповіді на відзив та подання відповідачем заперечень.

Ухвалами судді від 20.11.2019 року, 20.12.2019 року, 21.01.2020 та 21.02.2020 року був продовжений строк розгляду справи, останній раз до 24.03.2020 року.

Ухвали судді про відкриття провадження у справі, продовження строку розгляду справи, а також копія позовної заяви з додатками, були направлені за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Проте, вказані документи були повернути оператором поштового зв`язку до суду з відміткою від 17.02.2020 року про те, що адресат відсутній. У відповідності до вимог п.4 ч.8 ст.128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідач вважається таким, який належним чином 17.02.2020 року отримав повідомлення суду про дату судового розгляду та копію ухвали судді про відкриття провадження у справі.

Станом на день розгляду справи відповідач відзив або зустрічну позовну заяву не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.

Судом, згідно наданих позивачем копій документів, встановлено, що 26.03.2013 року відповідачем було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (далі по тексту – Анкета-заява), в якій зазначено, що відповідач отримав і ознайомився з Пам`яткою клієнта, яка містить, у тому числі, Тарифи та основні умови обслуговування і кредитування. Підписант Анкети-заяви згоден з тим, що Заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею і Банком договір про надання банківських послуг. Анкета-заява містить посилання на бажання оформити карту «Універсальна». Бажаний кредитний ліміт значений у розмірі 1500,00 грн.

Згідно розрахунків заборгованості за договором, доданих банком до позовної заяви, станом на 23.06.2019 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 28981,16 грн., яка складається з наступного: 11967,95 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 5737,76 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 8819,20 грн. – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 600,00 грн. – заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 1856,25 грн. – штраф.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

У відповідності до вимог статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 2 статті 83 ЦПК України визначає, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

У відповідності до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Звертаючись до суду з позовом, АТ КБ «Приватбанк» зазначає, що ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та розрахунок заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови та правила надання банківських послуг, витяги з яких додано позивачем до позовної заяви, не підписані відповідачем та могли змінюватися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом. Тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови та правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Підписом у Анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, що є договором приєднання, відповідач погодився з умовами та правилами, однак, з цієї анкети-заяви не вбачається суми наданого кредитного ліміту, а, отже, застосування Умов та правил надання банківських послуг в будь-якій редакції не є можливим.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року справа № 700/3902/15-ц, від 07 червня 2018 року справа № 755/17553/16, від 06 червня 2018 року справа № 364/594/17, від 24 травня 2018 року справа № 630/366/16-ц, від 10 травня 2018 року справа № 357/16301/15-ц, від 03 квітня 2019 року № 221/5089/16-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 26.03.2013 року шляхом підписання Анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Крім того, суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи додано витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна». Вказаний документ сторонами не підписаний. В наданому витязі вказано тарифи чотирьох кредитних карток «Універсальна», а саме: 1) «Універсальна , 30 днів пільгового періоду»; 2) «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»; 3) «Універсальна Contract»; 4) «Універсальна Gold». Проте не зазначено, який із цих тарифів був наданий відповідачу.

У наданому суду витягу із Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна» вказано, що: 1) з 01 січня 2013 року всі картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» переведені на тарифний план «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»; 2) з 01 вересня 2014 року проводиться зміна тарифного плану «Універсальна Contract» на «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» або «Універсальна Gold»; 3) із 01 вересня 2014 року змінено проценту ставку по кредитним карткам «Універсальна» та «Універсальна Gold/зміну здійснено тільки для витрат здійснених після 01 вересня 2014 року; 4) з 01 квітня 2015 року змінено тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» та «Універсальна Gold»: розмір процентної ставки, пені тощо.

Тобто наданий документ діє не раніше як із 01 квітня 2015 року, а кредит, як вказано в позовній заяві наданий 26.03.2013 року.

Враховуючи те, що позивач не надав суду доказів того, що відповідач був ознайомлений з Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також Умовами та правилами надання банківських послуг, витяги з яких долучені до справи, тобто не підтвердив доказами факт узгодження сторонами строків, розміру сплати процентів за користування кредитом, а також штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за нарахованою пенею за прострочене зобов`язання, за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., та штрафу, задоволенню не підлягають.

Також, в доданому до позову витягу з Умов та Правил надання банківських послуг - розділ 1.1.1. термін і поняття - прострочене тіло кредиту не вказано і не розкрито. Суд також позбавлений можливості визначити відмінності між термінами і поняттями: тіло кредиту і прострочене тіло кредиту, тому при таких обставинах юридичної невизначеності суд не вбачає достатніх правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Проте, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти за тілом кредиту в сумі 11967,95 грн. в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд доходить висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відповідно до наданого банком розрахунку сума заборгованості відповідача за тілом кредиту становить 11967,95 грн., а тому наявні правові підстави для її стягнення в примусовому порядку з боржника, що також узгоджується із висновком викладеним у вищезазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Враховуючи те, що позов судом задовольняється частково, судові витрати, які поніс позивач у виді сплаченого судового збору, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 19, 141, 76-81, 258-259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за тілом кредиту згідно кредитного договору від 26 березня 2013 року (без номера) у розмірі 11967 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят сім) гривень 95 копійок.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судовий збір в розмірі 793 гривні 29 копійок.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя О.В.Корман