Рішення № 88384148, 24.03.2020, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4881/19

2/703/534/20 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Холодняк Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Смілянської міської ради Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер – ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 спадщину фактично прийняв його батько ОСОБА_3 шляхом вступу в управління і володіння спадковим майном померлого.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Після його смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке він успадкував після смерті ОСОБА_2 , але юридично не оформив.

Позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом подачі заяви до державного нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори, однак, нотаріус постановою відмовив йому у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинковолодіння, тому звернувся до суду, оскільки позбавлений можливості в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, згідно якої просив справу розглядати без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник Смілянської міської ради Черкаської області в судове засідання не з`явився, надав суду відзив в якому зазначив, що з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 вересня 2019 року вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , а тому вважає, що відсутня інформація про наявність (відсутність) інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що може свідчити про наявність інших потенційних спадкоємців та просив розгляд справи проводити без його участі та ухвалити рішення на підставі всебічно з`ясованих обставин в справі у відповідності до вимог чинного законодавства.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Смілянського міського управління юстиції Черкаської області (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Сміла Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області (а.с. 7).

Як вбачається із свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 виданого 12 квітня 1967 року батьком ОСОБА_3 , 1967 року народження значиться ОСОБА_2 (а.с. 10).

З довідки квартального комітету № 10 від 03 вересня 2019 року вбачається,що ОСОБА_2 , 1942 року народження постійно проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 , разом із сином ОСОБА_3 , 1967 року народження, внуком ОСОБА_1 , 1989 року народження (а.с. 11).

Із свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 виданого 03 серпня 1989 року вбачається, що батьком ОСОБА_1 , 1989 року народження значиться ОСОБА_3 (а.с. 9).

Згідно довідки КП ЧООБТІ № 1246-0 від 16 вересня 2019 року вбачається, що станом на 01 січня 2013 року житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано в Черкаському ООБТІ за ОСОБА_2 на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку посвідченого нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори 22 грудня 1969 року за реєстровим № 5026 (а.с. 22).

Із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 вересня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявами про відмову від прийняття спадщини звернулися ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будинковолодіння АДРЕСА_1 в зв`язку з тим, що не надано правовстановлюючого документу на будинковолодіння (а.с. 5).

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільний кодекс України в редакції 2004 року такий застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Статтею 548 ЦК (в редакції 1963 року) визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відтак, суд прийшов до беззаперечного висновку, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично вступив в управління і володіння спадковим майном після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою квартального комітету № 10 від 03 вересня 2019 року.

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обов`язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як передбачено ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як передбачено ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов`язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», а саме п.3.1 державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 та зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Відповідно до листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З матеріалів справи вбачається набуття права власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_2 .

Окрім того, статтею 131 ЦК 1963 року визначено, складовою частиною речі є все те, що не може бути відділене від неї без пошкодження і істотного знецінення речі. При переході права на річ складові частини її не підлягають відділенню.

Стаття 132 ЦК 1963 року передбачає, приналежністю є річ, призначена служити головній речі, зв`язана з нею спільним господарським призначенням. Приналежність наслідує долю головної речі, якщо в договорі або в законі не встановлено інше.

Однак, відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутність державної реєстрації права власності на нього позбавляє права спадкоємця оформити спадщину у нотаріуса після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , відтак звернення позивача до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

За таких обставин суд приходить до беззаперечного висновку, що невизнане право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

На підставі вищевикладеного та керуючись п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільний кодекс України в редакції 2004 року, ст.ст. 131, 132, 548 ЦК в редакції 1963 року, ст.ст. 15, 16,181, 182, 186, 187, 334, 392,1216,1217, 1218, 1268, 1276 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 76, 81, 89, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування», п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Смілянської міської ради Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на будинковолодіння АДРЕСА_1 житловий будинок під літ. А-1 (загальною площею 63,6 кв.м, житловою площею 34,9 кв.м.) а - прибудова, а-1 прибудова, ганок, «Б» - літня кухня, «З1» прибудова, «Е» – сарай, «Є1» – сарай, «Д» - літній душ, «Г» – вбиральня, «В» – погріб, № 2, 3 огорожа, «Ж» – яма вигрібна, вимощення, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 виданий Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 06 липня 2006 року.

Відповідач: Смілянська міська рада Черкаської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 37, м. Сміла Черкаської області, код ЄДРПОУ 25874705.

Головуючий О.П.Опалинська