Ухвала суду № 88383714, 23.03.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13973/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2020 року місто Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді - Галінської В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про захист прав споживачів, зобов"язання надати інформацію для укладення договору, не вчиняти дій припинення подачі електроенергії, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про захист прав споживачів, зобов"язання надати інформацію для укладення договору, не вчиняти дій припинення подачі електроенергії.

23 березня 2020 року позивачами подано заяву (вх.№14763/20), в якій просили вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти будь-які дії, пов"язані з відключенням позивачів від електропостачання. Заява обгрунтована тим, що в Рівненському міському суді розглядається цивільна справа за позовом їх від 05.10.2015 ( із змінами -21.03.2020) до ПАТ "Рівнеобленерго" (замінено на ПрАТ "Рівнеобленерго"), ТзОВ "РОЕК" про захист прав споживачів шляхом визнання наданої відповідачами інформації про укладення договорів недостовірною, визнання дій протиправними, визнання діяльності ПрАТ "Рівнеобленерго" незаконною (такою що здійснюється без Ліцензії на здійснення господарської діяльності у сфері електропостачання), зобов"язання надати повну, об"єктивну та достовірну інформацію щодо виконавців та виробників послуг у сфері електропостачання в місті Рівне для вирішення спірних переддоговірних питань по суті та для можливості укладення договору на користування електричною енергією на законній та обгрунтованій підставі.

Відповідачі під час розгляду справи в суді намагаються вчинити дії по припиненню життєзабезпечення позивачів, одній з яких ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" надаються пільги в розмірі 100 % знижки плати за користування комунальними послугами, в т. ч. за користування електроенергією. Претензії та попередження відповідачів вказують, що існує досить висока ймовірність того, що відповідачі можуть в будь-який момент, без достатніх на те підстав, не чекаючи рішення суду, з метою уникнення зобов"язань щодо укладення відповідних договорів, здійснити відключення позивачів від електропостачання, позбавивши можливості подавати до суду свої пояснення, міркування, докази, чим істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду. Незабезпечення життєдіяльності позивачів під час розгляду справи в суді може завдати моральних та фізичних страждань споживачам та створити небезпечні для життя і здоров"я умови в помешканні, де проживає особа похилого віку з інвалідністю внаслідок війни. Такі дії відповідачів можуть мати наслідком навіть трагічні обставини.

Розглянувши заяву, приходжу до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов"язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв"язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв"язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Як роз"яснено в п. 1, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В заяві вказано, що позивачами подано зміни-21.03.2020 до позову від 05.10.2015, відповідно яких замінено ПАТ "Рівнеобленерго" та ПрАТ "Рівнеобленерго" та залучено ТзОВ "РОЕК", проте у суду відсутні відомості з приводу подання позивачами зазначених змін.

Окрім того, з аналізу викладених заявниками фактів, вважаю, що доводи заявників про відключення їх домоволодіння від електропостачання грунтуються лише на припущеннях, доказів в обґрунтування необхідності забезпечення позову суду не надано, а також не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем або його представником дій, що перешкоджають заявникам належним чином користуватися домоволодінням, а саме: вчиняють дії, що можуть призвести або призводять до відключення від електропостачання, в якому вони мешкають.

Згідно п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Натомість, в заяві не зазначено пропозиції заявників щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви про забезпечення позову заявникам, оскільки її подано без додержання вимог ст.151 ЦПК України.

Разом з тим, суд роз"яснює, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє заявника права повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.151,153,260,353 ЦПК України , суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про захист прав споживачів, зобов"язання надати інформацію для укладення договору, не вчиняти дій припинення подачі електроенергі - повернути заявникам.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя -