Ухвала суду № 88383200, 24.03.2020, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/884/20

У Х В А Л А

24.03.2020 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л., секретаря судового засідання Кондра Ю.Ю.,

розглянувши в м. Полтава в приміщенні суду заперечення ОСОБА_1 проти розгляду справи № 552/884/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання інформації недостовірною, такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язання спростувати інформацію, стягнення моральної шкоди в порядку спрощеного позовного провадження, заяву ОСОБА_1 про виклик і допит свідків, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 24 лютого 2020 року звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_1 про визнання інформації недостовірною, такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язання спростувати інформацію, стягнення моральної шкоди, який уточнив в поданій до суду 5 березня 2020 року заяві.

В уточненій позовній заяві просить визнати інформацію, розповсюджену у відео під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 каналі Полтавські ІНФОРМАЦІЯ_2 веб-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_3 », недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 . Просить зобов`язати ОСОБА_1 спростувати поширену відносно ОСОБА_3 інформацію. Просить також стягнути з ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100000 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 6 березня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем ОСОБА_1 23 березня 2020 року подано до суду заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, які обґрунтовані тим, що сума моральної шкоди, яку просить позивач стягнути з нього в поданій до суду позовній заяві є для нього дуже великою, він має намір надати докази на спростування тверджень позивача та доводити факти неправомірності його вимог за допомогою показань свідків. Також вважає, що справа має значний суспільний інтерес. З цих підстав просив суд розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Одночасно відповідачем 23 березня 2020 року подано до суду письмову заяву про виклик і допит свідків.

Вирішуючи зазначені заяви відповідача ОСОБА_1 суд виходить з наступного.

За нормами ст. 274 ЦПК України саме у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Дана справа не віднесена до категорії справ, зазначених у частині четвертій статті 274 ЦПК України, отже, може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

Вирішуючи питання про розгляд даної справи саме в порядку спрощеного позовного провадження судом враховано обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, суму, яку позивач просить стягнути на відшкодування моральної шкоди. Також судом враховано значення справи для сторін та обсяг та характер доказів у справі.

В силу норм ч. 1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі, при цьому відповідне клопотання позивача не є обов`язковим.

Частиною 4 ст. 277 ЦПК України передбачено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідач ОСОБА_1 , звертаючись з запереченням про проведення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не навів будь-яких обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Фактично подане заперечення є запереченням відповідача щодо заявлених до нього позовних вимог, тому суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Суд виходить з того, що при спрощеному провадженні сторони не обмеженні у здійсненні своїх процесуальних прав щодо надання доказів.

Окрім цього, розгляд справи в спрощеному провадженні буде сприяти дотриманню розумності строків її розгляду.

Дослідивши доводи відповідача суд вважає, що заява підлягає залишенню без задоволення.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 в частині вимог про розгляд з викликом сторін суд виходить з того, що за загальним правилом згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 ст. 279 ЦПК України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

В поданій до суду позовній заяві позивачем заявлено вимоги немайнового характеру, а також вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 100000 грн, отже, предметом позову не є стягнення грошової суми, розмір якої перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В даній справі характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Одночасно з поданням заяви з заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачем подано письмове клопотання про виклик свідків.

В заяві просить суд викликати в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Разом з тим, відповідно до норм ст. 91 ЦПК України у заяві про виклик свідка зазначаються, зокрема, обставини, які він може підтвердити.

В порушення норм ст. 91 ЦПК України в заяві позивача про виклик свідків не зазначено обставини, які можуть підтвердити особи, щодо яких заявлено клопотання про допит їх в якості свідків.

Тому в задоволенні даного клопотання слід відмовити.

При вирішенні даного клопотання судом також враховуються вимоги норм ст. ст. 77-79 ЦПК України щодо належності, допустимості та достовірності доказів, а також те, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Керуючись ст. ст. 84, 91, 277, 279 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заперечення ОСОБА_1 проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження залишити без задоволення.

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Заяву ОСОБА_1 про виклик свідків залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання, оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко