
Зіньківський районний суд Полтавській області
________________
38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95
Справа № 530/353/20
Номер провадження 1-кс/530/96/20
У Х В А Л А
іменем України
24.03.2020 р. м.Зіньків
Слідчий суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Должко С.Р., секретар Стрілець Л.Г., розглянувши клопотання заступника начальника Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділу поліції - начальника слідчого відділення ГУНП в Полтавській області майор поліції Шум Ю.М. по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170170000124 від 22.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України про надання дозволу на проникнення до житла, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 із метою проведення слідчого експерименту за участю потерпілої, -
В С Т А Н ОВ И В :
Матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170170000124 від 22.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.03.2020, близько о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи у спальній кімнаті житлового будинку за місцем власного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де в цей час також знаходилась його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив сварку з останньою, під час якої в ОСОБА_1 виник умисел на умисне вбивство своєї дружини.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння смерті іншій людині, розуміючи свою фізичну перевагу, здавив руками шию ОСОБА_2 , чим припинив надходження кисню в організм та тримав до тих пір, доки остання не перестала подавати ознаки життя.
Згідно лікарського свідоцтва №3 від 23.03.2020 смерть ОСОБА_2 настала внаслідок асфіксії, задушення руками з метою вбивства.
23.03.2020 допитано потерпілу ОСОБА_3 , яка розповіла про відомі їй обставини вчинення умисного вбивства її доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
На даний час у органу досудового розслідування виникла необхідність у проведенні слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_3 , з метою перевірки та уточнення відомостей щодо обставин скоєного злочину ОСОБА_1 , а саме умисного вбивства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
В клопотанні слідчий просить надати дозвіл на проникнення до житла, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 із метою проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_3 для перевірки та уточнення відомостей щодо обставин скоєного злочину ОСОБА_1 , а саме умисного вбивства ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Заслухавши думку слідчого, який просить задовольнити клопотання, з мотивів і підстав викладених у клопотанні, вивчивши матеріали, якими слідчий обґрунтовує заявлене клопотання, приходжу до висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.
Частиною 3 ст. 234 КПК України визначено, що у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 233 КПК України під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні, незалежно від його призначення і правового статусу та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також усі складові частини такого приміщення.
Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках пов`язаних із рятуванням життя людей та майна чи безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчинені злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов`язаний невідкладно після вчинення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 КПК України слідчий експеримент, що проводиться у житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого погодженого з прокурором, прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" від 25.03.1999 р.). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року,). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
У справі "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.
Окрім того, у справі "Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи".
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно статті 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Відповідно до положень ст.233 КПК ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді.
Згідно зі ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відомості щодо власника житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 - відсутні.
Згідно погосподарської книги за 2016-220 роки за адресою: АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Власник, ОСОБА_4 , вибув 27.09.2016 року в с. Вільшана, Кременчуцького району, Полтавської області та помер, про що видано свідоцтво про смерть 06.08.2018 року ( а.с.24-26).
Згідно протоколу про затримання, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 затриманий 23.03.2020 року (а.с.27).
На підставі вище викладеного, керуючись ст.233-237,369-372 КПК України, -
У Х В А Л И В :
Клопотаннязаступника начальника Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділу поліції - начальника слідчого відділення ГУНП в Полтавській області майор поліції Шум Ю.М., про надання дозволу на проникнення до житла, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 із метою проведення слідчого експерименту за участю потерпілої - задовольнити.
Надати дозвіл на проникнення до житла, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 із метою проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_3 для перевірки та уточнення відомостей щодо обставин скоєного злочину ОСОБА_1 , а саме умисного вбивства ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Виконання даної ухвали покласти на заступника начальника Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області - начальника слідчого відділення Шум Ю.М..
Ухвала оскарженню не підлягає.
Копію ухвали направити слідчому, прокурору, ОСОБА_1.
Слідчий суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області С.Р. Должко
Судове рішення № 88383164, Зіньківський районний суд Полтавської області було прийнято 24.03.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 530/353/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: