Рішення № 88378528, 23.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7114/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису,-

І. Суть спору:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради , в якому просив:

1.Визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.09.2019 р., винесений Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення вимог законодавства по відношенню до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ).

ІІ. Аргументи сторін

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила наступне.

Житловий будинок, який став об`єктом позапланової перевірки, розташований за адресою: АДРЕСА_1 є приватною власністю позивача. Так, позивач отримав 1/10 частину за Договором дарування від 08.04.2005 р., посвідченим державним нотаріусом Шостої одеської міської нотаріальної контори Петрушенко Т.А. зареєстрованим в реєстрі за №2-1299.

Відповідно до п.1 цього договору гр.. ОСОБА_2 подарувала, а позивач прийняв у дар 1 /10 частини житлового будинку №2 , що знаходиться за вищевказаною адресою та в цілому складається з одного житлового будинку під літерою «А», житловою площею - 95,0 кв.м. та надвірних споруд: сараїв літ. «М», «З», «У», «Ц», огорожі - №1-12, мостіння - І, ІІІ, розташованих на земельній ділянці, площею 2210 кв.м., що знаходяться у фактичному користуванні позивача.

По заяві минулого власника за договором дарування позивач прийняв у дар 1 / 10 частину житлового будинку: з літ. «А» житлове: а 2- веренда, 1-6 житлова, житловою площею 11,4 кв.м.

Але у 2017 р. позивач розпоряджаючись своєю власністю на власний розсуд, здійснив процедуру виділу в окрему одиницю нерухомого майна з дотриманням усіх законодавчих вимог.

03.09.2019 р. відповідач здійснив у присутності позивача позапланову перевірку його житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої нібито виявлено порушення, а саме: реконструкція 1/10 частини житлового будинку з розширенням та виділом в окрему одиницю.

Підставою перевірки став лист гр. ОСОБА_3 , який є сусід позивача та один із співвласників будинку за адресою АДРЕСА_1 .

В ході перевірки посадова особа відповідача встановила, що за даною адресою позивачем виконані будівельні роботи без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ №466 від 13.04.2011 р. Також відповідач вважає, що позивач проводить експлуатацію самочинно реконструйованої та виділеної в окрему одиницю частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яку не введено в експлуатацію відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженою Постановою КМУ №461 від 13.04.2011 р.

За результатами перевірки щодо дотримання позивачем, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за результатами якої по відношенню до позивача складено акт перевірки №001591, два протоколи про адміністративне правопорушення.

Також відповідач виніс припис, яким зобов`язано позивача набути в установленому законом порядку право на виконання будівельних робіт та ввести реконструйований об`єкт до експлуатації за даною адресою або привести самочинно реконструйований об`єкт у відповідності до договору дарування за № 2-1299 від 08.04.2005 р. в термін до 03.11.2019 р.

Позивач зазначив, що в акті перевірки, протоколах та приписі зазначено, що позивачем самочинно реконструйовано житловий будинок та не введено його в експлуатацію, як того вимагає чинне законодавство.

01.10.2019 р. заступником начальника УДАБК ОМР Єфремовим В.Ю. без участі позивача розглянуто матеріали справи про порушення у сфері містобудівної діяльності (акт, припис, протокол), винесено Постанову №712/19 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у сумі 10200 грн. та винесено Постанову №713/19 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у сумі 10200 грн.

Позивач вважає рішення прийняте відповідачем протиправне та прийняте з порушенням порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, без дотримання його прав й позбавлення можливості їх реалізації, без встановлення правового режиму майна щодо якого проводилась позапланова перевірка, а тому належить до скасування.

Крім того, позивач зазначив, що набуте ним право власності на житловий будинок є цілком правомірним, а винесений щодо нього припис від 03.10.2019 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності є незаконним, прийнятим передчасно, та таким, що належить до скасування.

29.11.2019 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

06.12.2019 р. суд, ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, продовжив підготовче провадження до 90 днів.

20.01.2020 р. суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив у зв`язку із неявкою представника відповідача продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

17.12.2019 р. від представника відповідача надійшов відзив в якому, представник відповідача у задоволені позову просив відмовити з підстав викладених у відзиві.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що на адресу Управління надійшло звернення ОСОБА_3 (вх.. №0140/400-ЗГ від 22.08.2019 р.), яким повідомлено про здійснення позивачем - власником 1/10 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 самовільної прибудови, внаслідок чого самовільно зайнято частину земельної ділянки, власником/користувачем якої є заявник.

В ході проведення перевірки встановлено, що позивач виконав будівельні роботи з реконструкції 1/10 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , шляхом розширення приміщення веранди «а2» з 12,8 кв.м. до 16,9 кв.м. за рахунок прибудинкової території та виділом реконструйованої частини в окрему одиницю загальною площею 28,6 кв.м. Реконструйованому об`єкту присвоєно нову адресу, АДРЕСА_1 .

Також в ході проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_4 за підписом експерта ОСОБА_5 виготовлено технічний паспорт інвентаризації нерухомого майна станом на 10.02.2017 р., в якому не зафіксовано штампом «самочинне будівництво» факт реконструкції вищевказаної частини житлового будинку.

Враховуючи викладене, є підстави вважати, що в технічний паспорт від 10.02.2017 року, виготовлений ФОП ОСОБА_4 за підписом експерта ОСОБА_5 були внесені недостовірні відомості та під час його виготовлення були допущені порушення Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 р. №127.

В подальшому позивач отримав право власності на реконструйований об`єкт на підставі технічного паспорту від 10.02.2017 р. б/н та висновку №02-01 від 10.02.2017 р., виготовлений ФОП ОСОБА_4 .

Право власності на реконструйований об`єкт за позивачем зареєстровано 15.02.2017 р. Одеською філією державного підприємства «Державний інститут економіко-правових та технічних експертних досліджень», реєстратор - ОСОБА_6 .

Представник відповідача, у відзиві зазначив, що відсутня інформація стосовно реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт з реконструкції частини житлового будинку з розширенням та виділом в окрему одиницю за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, позивач виконав будівельні роботи з реконструкції 1/10 частини житлового будинку з розширенням та виділом в окрему одиницю за адресою АДРЕСА_1 , без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено ч.1 ст.34 та абз.1 ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п.5 Порядку №466 від 13.04.2011 р.

16.01.2020 р. позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що 17.02.2017 р. державним реєстратором Кравцем О.В. зареєстровано за позивачем право приватної власності на житловий будинок, який став об`єктом позапланової перевірки уповноваженими особами відповідача.

Жодних будівельних робіт або реконструкції об`єкту , як це стверджує відповідач, позивач не виконував, а підставою перевірки його житлового будинку став лист ОСОБА_3 , який є сусідом та одним із співвласників будинку за адресою АДРЕСА_1 .

За таких обставин набуте позивачем право власності на житловий будинок є цілком правомірним, а винесений припис від 03.10.2019 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності є незаконним, та належить до скасування.

Позивач зазначив, що у 2017 р. отримав у власність частину земельної ділянки навкруг свого будинку за кадастровим номером 5110137500:50:014:0021, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №186791428 від 30.10.2019 р.

Крім того, на думку позивача, відповідач порушив процедуру проведення позапланової перевірки.

Згідно з ч. 9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, розглянув справу у порядку письмового провадження.

З`ясувавши обставини на які позивач посилаються як на підставу своїх вимог, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення, свій висновок суд вмотивовує наступним чином

ІІІ. Обставини, встановлені судом

Так, суд встановив, що житловий будинок, який став об`єктом позапланової перевірки, розташований за адресою: АДРЕСА_1 є приватною власністю позивача. Так, позивач отримав 1/10 частину будинку за договором дарування від 08.04.2005 р., посвідченим державним нотаріусом Шостої одеської міської нотаріальної контори Петрушенко Т.А. зареєстрованим в реєстрі за №2-1299 (а.с.5-6).

Відповідно до п.1 цього договору гр.. ОСОБА_2 подарувала, а позивач прийняв у дар 1 /10 частини житлового будинку №2, що знаходиться за вищевказаною адресою та в цілому складається з одного житлового будинку під літерою «А», житловою площею - 95,0 кв.м. та надвірних споруд: сараїв літ. «М», «З», «У», «Ц», огорожі - №1-12, мостіння - І, ІІІ, розташованих на земельній ділянці, площею 2210 кв.м., що знаходяться у фактичному користуванні позивача.

По заяві минулого власника за договором дарування позивач прийняв у дар 1 / 10 частину житлового будинку: з літ. «А» житлове: а 2- веранда, 1-6 житлова, житловою площею 11,4 кв.м.

У 2017 р. позивач здійснив процедуру виділу в окрему одиницю нерухомого майна.

10.02.2017 р. ФОП ОСОБА_4 за підписом експерта ОСОБА_5 виготовив технічний паспорт інвентаризації нерухомого майна станом на 10.02.2017 р. на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 (а.с.23-26).

15.02.2017 р. позивач на підставі зазначеного технічного паспорту зареєстрував право власності на складову частину об`єкта нерухомого майна житловий будинок «А», загальною площею 28,6 кв.м., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.20).

29.06.2017 р. позивач отримав у власність частину земельної ділянки навкруг свого будинку за кадастровим номером 5110137500:50:014:0021, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №186791428 від 30.10.2019 р. (а.с.21-22.)

03.09.2019 р. уповноважена особа відповідача на підставі наказу за №01-13/333ДАБК від 01.08.2019 р. та звернення фізичної особи ОСОБА_3 від 22.08.2019 р., направлення для проведення позапланового заходу №001591 від 23.08.2019 р. провів позапланову перевірку дотримання позивачем вимог містобудівного законодавства за адрескою: АДРЕСА_1 .

03.09.2019 р. за результатами перевірки складений Акт №001591 (а.с.32-45), в якому зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено, що відповідач виконав будівельні роботи з реконструкції 1/10 частини житлового будинку з розширенням та виділом в окрему одиницю за адресою: АДРЕСА_1 2 без отримання прав на виконання таких робіт, чим порушено ч.1 ст.34 та абз.1 ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п.5 порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ за №466 від 13.04.2011 р.

Також в ході проведення перевірки встановлено, що позивач проводить експлуатацію самочинно реконструйованої та виділеної в окрему одиницю частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка не введена в експлуатацію відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою КМУ №461 від 13.04.2011 р.

03.09.2019 р. відповідач виніс протоколи про адміністративне правопорушення стосовно позивача (а.с.43-49), в яких зазначено, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбудеться 17.09.2019 р. о 11.год 00 хв. у приміщенні Управління державного архітектурно будівельного контролю.

03.09.2019 р. виніс припис, яким зобов`язано позивача набути, в установленому законом порядку, право на виконання будівельних робіт та ввести реконструйований об`єкт до експлуатації за даною адресою або привести самочинно реконструйований об`єкт у відповідності до договору дарування за № 2-1299 від 08.04.2005 р. в термін до 03.11.2019 р. (а.с.50-52).

17.09.2019 відповідач направив позивачу лист в якому повідомив, що у зв`язку з відсутністю доказів вручення матеріалів перевірки, розгляд справи про адміністративне правопорушення повторно призначено на 01.10.2019 р. (а.с.55-56).

01.10.19 р. відповідач направив позивачу лист, в якому повідомив, що у зв`язку з відсутністю позивача, справи про адміністративні правопорушення були розглянуті без участі позивача, та позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.5 та ч.9 ст.96 КУпАП та накладено адміністративні стягнення (а.с.58-59).

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

ІV Джерела права та висновки суду.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема: 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 3 частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до абзацу 16 частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" на одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до пп.1, 8 п.11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п. 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, тобто на думку відповідача не передбачає завчасного попередження суб`єктів містобудування.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Суд встановив, що до управління надійшло звернення ОСОБА_3 від 22.08.2019 р. стосовно вжиття заходів державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: АДРЕСА_1

Пунктом 9 Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Суд зазначає, що фотофіксацією, наданою відповідачем, насправді не підтверджується факт здійснення перевірки у присутності позивача, оскільки додані до матеріалів справи фотокопії не містять дати та часу проведення фотозйомки та з них неможливо встановити місце проведення фотозйомки, а також з фото на якому зображений позивач з листом формату А4 не підтверджує факту ознайомлення позивача з підставами перевірки, зокрема направленням, як зазначає відповідач, адже на фото немає жодної дати.

Згідно з пунктом 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пунктів 17, 19 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до п.16-17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» затвердженого Постановою КМУ №244, від 06.04.1995р. справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу ДАБК, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15-ти діб з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Справа може розглядатися за участі суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності або його уповноваженого представника, експертів, інш. осіб.

Відповідно до матеріалів справи, позивачу направлялися відповідні матеріали та він двічі повідомлявся про розгляд його справи відповідно до рекомендованих поштових відправлень №6506503521212 та 6506503541494, які не були вручені під час доставки, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.84-128). Враховуючи той факт, що будинок, належний позивачеві на праві власності, знаходиться за іншою адресою: АДРЕСА_1 , суд погоджується з позицією позивача, що відповідач порушив процедуру розгляду зазначеного питання.

По суті виявлених порушень, суд зазначає наступне.

Оскаржуваним приписом від 03.09.2019 р зобов`язано позивача набути в, установленому законом, порядку право на виконання будівельних робіт та ввести реконструйований об`єкт до експлуатації за даною адресою або привести самочинно реконструйований об`єкт у відповідності до договору дарування за № 2-1299 від 08.04.2005 р. в термін до 03.11.2019 р.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що належить державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Суд зазначає, що 17.02.2017 р. державним реєстратором Кравцем О.В. зареєстровано за позивачем право приватної власності на житловий будинок, який став об`єктом позапланової перевірки відповідачем, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень за №80582893.

Відповідно до ст..41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч.1,6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, при цьому держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст.376 ЦК України : «Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього».

Оскільки право власності на житловий будинок, який знаходиться АДРЕСА_7 , зареєстрований з Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно, загальною площею 28,6 кв.м. , житловою площею 11,7 кв.м., він не підпадає під визначення самочинного будівництва.

Таким чином, суд робить висновок, що припис про вчинення відповідних дій щодо самочинно реконструйованого об`єкту не може бути застосований до об`єкту, на який зареєстроване право власності, та який відповідно не є самочинно реконструйованим.

Відповідач також впродовж судового розгляду справи не надав доказів того, що оформлення права власності на житловий будинок було протиправним.

З урахуванням вищезазначеного, суд робить висновок про протиправність припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а позовні вимоги вважає такими, та таким що належить до скасування.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч.2 статті 77 КАС України: « В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача».

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача про скасування припису є обґрунтованими та такими, що належать до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 768,40 грн.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.09.2019 р., винесений Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення вимог законодавства по відношенню до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ).

3. Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім),40 грн.

4.Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення`КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Позивач- ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_8 , ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач - Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради,адреса: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського,6; код ЄДРПОУ 40199728.

Суддя О.Я. Бойко

.