Рішення № 88378354, 23.03.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/346/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, Лисичанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач 1, ГУНП в Луганській області), Лисичанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі - відповідач 2, Лисичанський МВ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії) про зобов`язання вчинити певні дії.

Остаточно уточнивши вимоги, позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області щодо не нарахування та не сплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди часу: з січня 2006 року по червень 2007 року, серпень - вересень 2007 року, листопад 2007 року, з січня по квітень 2008 року, з червня 2011 року по грудень 2011 року, з січня 2012 року по 06 листопада 2015 року;

- зобов`язати ліквідаційну комісію Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» здійснити розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди часу: з січня 2006 року по червень 2007 року, серпень - вересень 2007 року, листопад 2007 року, з січня по квітень 2008 року, з червня 2011 року по грудень 2011 року, з січня 2012 року по 06 листопада 2015 року;

- зобов`язати ліквідаційну комісію Лисичанського МВ УМВС України у Луганській області відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» здійснити виплату ОСОБА_1 заборгованості з індексації грошового забезпечення відповідно до здійсненого розрахунку.

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та не сплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди часу: з 07 листопада 2015 року по жовтень 2017 року та січень 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області відповідно до ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» здійснити розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди часу: з 07 листопада 2015 року по жовтень 2017 року та січень 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» здійснити виплату ОСОБА_1 заборгованості з індексації грошового забезпечення відповідно до здійсненого розрахунку (а.с.27-29).

Позовні вимоги обґрунтував тим, що починаючи з 2000 року по 31.05.2019 проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції України. 31.05.2019 звільнився з роботи у зв`язку з скороченням штатів. При звільненні відповідачами не була сплачена індексація грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до довідок, які були надані ліквідаційною комісією Лисичанського МВ УМВС України у Луганській області за № 961/111/22-2019 ЛК від 21.11.2019 та Головним Управлінням Національної поліції в Луганській області за № 955/111/22-2019 від 20.11.2019, вбачається, що індексація грошового забезпечення не була нарахована за наступні періоди часу: з січня 2006 року по червень 2007 року, серпень - вересень 2007 року, листопад 2007 року, з січня по квітень 2008 року, з червня 2011 року по грудень 2011 року, з січня 2012 року по жовтень 2017 року та в січні 2018 року.

30.11.2019 позивач звернувся на адресу ГУНП в Луганській області та ліквідаційної комісії Лисичансъкого МВ ГУМВС України у Луганській області із вимогою здійснити виплату індексації за вище вказані періоди часу на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ від 03.07.1991.

ГУНП в Луганській області у своїй відповіді посилається на постанову КМУ від 18.10.2017 № 782, якою було внесено зміни до п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 і таким чином нарахування та виплата індексації, на думку відповідача, повинна здійснюватися лише з листопада 2017 року.

В свою чергу відповідь від ліквідаційної комісії Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області на звернення щодо виплати індексації надійшла 19.01.2020, в якій вона фактично ігнорує інформацію зазначену у довідці № 961/111/22-2019 ЛК від 21.11.2019 та заперечує наявність заборгованості із виплати індексації.

Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

18.02.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від ГУНП в Луганській області, в якому відповідач 1 позов не визнав, заперечував проти його задоволення. Зазначив, що постановою КМУ від 18.10.2017 № 782 було внесено зміну до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, доповнивши абзац п`ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».

При цьому відповідач 1 зазначив, що Порядок № 1078 в редакції набрання чинності постанови КМУ № 782 взагалі не передбачав індексацію грошового забезпечення поліцейських, а тому бюджетні асигнування на ці виплати не надходили, а кошторис на сплату грошового забезпечення такі виплати не передбачав.

З урахуванням викладених обставин у грудні 2017 року для виплат забезпечення поліцейським ГУНП в Луганській області, розпорядником бюджетних коштів другого рівня - НП України, було додатково направлено кошти для виплати індексації за листопад-грудень 2017 року. Згідно листа УФЗБО ГУНП в Луганській області від 11.02.2020 №162/111/22-2020 індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 була здійснена у грудні 2017 року за листопад 2017 у сумі - 373,85 грн. та 458,12 грн. за грудень 2017 року. У зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 відбулося зростання доходу у грудні 2017 року (збільшення премії на 1500 грн) індексація у січні 2018 року не про проводилась. На підставі викладеного, відповідач 1 просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.81-83).

18.02.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, в якому відповідач 2 позов не визнав, заперечував проти його задоволення. Зазначив, що спірні правовідношення врегульовані Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення» та постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку індексації грошових доходів населення».

Відповідно до статті 2 Закону № 491 та п.2 Порядку №1078 індексації підлягають доходи громадян, які отримані ними в гривнях на території України і не мають разового характеру. Серед них найпоширенішими є оплата праці (грошове забезпечення).

Проведення індексації грошових доходів населення починається, коли індекс споживчих цін перевищить величину порогу індексації 101%.

Піддягає індексації дохід тільки в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для правильного проведення індексації необхідно для кожного працівника визначити базовий місяць, оскільки саме від цього місяця обчислюється величина приросту індексації споживчих цін, використовувана для розрахунку суми індексації. Базовим вважається місяць, в якому останній раз підвищувалися грошові доходи.

Статтею 3 Закону №491 передбачено, що Індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числі місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для кожного базового місяця здійснюється окремий розрахунок величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації.

ОСОБА_1 призначений в Лисичанський МВ ГУМВС України у Луганській області в травні 2006 року, тому грошове забезпечення йому нараховували та виплачували з травня 2006 року.

До липня 2007 року Порядок проведення індексації грошових доход населення не передбачав індексації грошових доходів осіб рядового і начальницького складу, після внесення змін Постановою КМУ від 11.07.2007 №913 до Порядку (1078-2003-п) ОСОБА_1 проведена індексація доходів.

Відповідач 2 навів розрахунок індексації позивачу та зазначив, що за період проходження служби у Лисичанському МВ ГУМВС України у Луганській області індексація грошового забезпечення позивачу здійснювалась в порядку та розмірах, установлених законодавством, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає (а.с.40-43).

21.02.2020 позивач надав суду відповідь на відзив, в якому серед іншого зазначив, що невиплата індексації є обмеженням його права на оплату праці та не може залежати від наявності або відсутності фінансових ресурсів бюджету (а.с.87-91).

Правом на подачу заперечень на відповідь на відзив відповідачі не скористались.

Судом по справі вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалою суду від 31.01.2020 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в письмовому провадженні без виклику осіб з особливостями частини п`ятої статті 262 КАС України (а.с.32-33).

Ухвалою суду від 03.03.2020 за клопотанням позивача витребувано від Головного управління Національної поліції в Луганській області наступні документи:

-детальний бухгалтерський розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період часу з 07 листопада 2015 року по жовтень 2017 року та січень 2018 року;

-відомості щодо нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по 31 травня 2019 року.

Витребувано від Лисичанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії наступні документи:

-детальний бухгалтерський розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період часу з січня 2006 року по червень 2007 року, серпень - вересень 2007 року, листопад 2007 року, з січня по квітень 2008 року, з червня 2011 року по грудень 2011 року, з січня 2012 року по 06 листопада 2015 року (а.с.98-99).

Ухвалою суду від 23.03.2020 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про повторне витребування доказів (а.с.124-125).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 (а.с.5-6), має статус учасника бойових дій Серії МВ №029192 від 04.02.2016 (а.с.7).

У період з 13 травня 2006 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в Лисичанському міському відділі ГУМВС України у Луганській області; з 07 листопада 2015 року по 31 травня 2019 року в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області.

Згідно довідки Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії від 21.11.2019 №961/111/22-2019 ЛК про виплату індексації вбачається, що у період з 13.05.2006 по 06.11.2015 ОСОБА_1 індексація не виплачувалась за періоди: з травня 2006 року по червень 2007 року, серпень-вересень, листопад 2007 року, січень-квітень 2008 року, з червня 2011 року по листопад 2015 року (а.с.10).

Згідно довідки ГУНП в Луганській області від 20.11.2019 №955/111/22-2019 про виплату індексації вбачається, що ОСОБА_1 індексація не виплачувалась за періоди: з листопада 2015 року жовтень 2017 року та в січні 20018 року (а.с.12).

Позивач звернувся до відповідачів з заявами про виплату індексації за вказані періоди, однак відповідачі цього не здійснили.

За захистом порушений прав позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між ОСОБА_1 та Лисичанським МВ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії регулюються наступними нормами права.

Так, у період проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ був чинний Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року N 565-XII, за правилами статті 19 якого форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв`язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань (далі - державні органи).

На виконання цієї постанови КМУ, наказом МВС від 31 грудня 2007 року № 499 (втратив чинність 31 грудня 2016 року) затверджено та введено в дію з 1 січня 2008 року Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція).

Ця Інструкція розроблена, зокрема, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 913 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення», від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (пункт 1.2 Інструкції).

Відповідно до пункту 1.14 Інструкції індексація грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу МВС здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.

За змістом статті 12 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, статті 95 Кодексу законів по працю України та статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-III індексація виплачується з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).

Згідно із статтею 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 6 Закону № 1282-XII).

Постановою від 17 липня 2003 року № 1078 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За пунктом 5 вказаного Порядку у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Системний аналіз наведених правових положень свідчить, що грошове забезпечення ОСОБА_1 підлягало індексації.

Як вже зазначив суд раніше, згідно довідки Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії від 21.11.2019 №961/111/22-2019 ЛК про виплату індексації вбачається, що у період з 13.05.2006 по 06.11.2015 ОСОБА_1 індексація не виплачувалась за періоди: з травня 2006 року по червень 2007 року, серпень-вересень, листопад 2007 року, січень-квітень 2008 року, з червня 2011 року по листопад 2015 року (а.с.10).

При цьому відповідач 2 у відзиві на позовну заяву та на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 03.03.2020 надав суду розрахунок індексації ОСОБА_1 за період з 13.05.2006 по 06.11.2015 (а.с.40-43,112-116).

Суд погоджується з наведеним відповідачем 2 розрахунком, оскільки він зроблений на підставі вказаних вище норм права з урахуванням всіх показників, що впливають на визначення індексації доходів позивача (коефіцієнт індексації, прожитковий мінімум для працездатної особи, базовий місяць - місяць підвищення грошового забезпечення позивача).

Таким чином, судом встановлено, що у періоди з травня 2006 року по червень 2007 року, серпень-вересень, листопад 2007 року, січень-квітень 2008 року, з червня 2011 року по листопад 2015 року індексація позивачу не виплачувалась в силу відсутності на те підстав, оскільки в ці періоди відбувалось підвищення грошового забезпечення позивача, що впливало на визначення індексації.

Як наслідок, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог заявлених до Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 заявлених до Головного управління Національної поліції в Луганській області, то суд зазначає наступне.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість зароблять собі на життя працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до частини 5 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Згідно статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції, що діяла на час правовідносин, що виникли між сторонами, індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до вимог частини 1 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації належать грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (до 01.01.2016) 103 відсотка (з 01.01.2016) (в дану статтю були внесені зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, який набув чинності з 01.01.2016).

Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України (http://www.ukrstat.gov.ua) у листопаді місяці 2015 року величина індексу споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року № 2017-ІІІ (із змінами та доповненнями) визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» виключно законами України визначається індексація доходів громадян. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення затвердженого Постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003 з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 індексації належать грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що належить індексації на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Відповідно до пункту 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Отже, суд зазначає, що на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

В контексті наведеного, суд відхиляє посилання відповідача 1, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з набранням чинності постановою КМУ № 782, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Більш того, в силу положень частини другої статті 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 31.01.19 у справі № 823/2249/18.

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача 1 на відсутність підстав для нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських у період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, та держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань.

Отже, вказані відповідачем 1 обставини у відзиві на позов не позбавляють його обов`язку провести індексацію грошового забезпечення позивачу у встановленому законом порядку.

Як наслідок, суд дійшов висновку про те, що відповідачем 1 допущено протиправну бездіяльність, а тому відновленням порушених прав позивача є зобов`язання відповідача 1 здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.

Щодо наданого відповідачем 1 бухгалтерського розрахунку індексації грошового забезпечення позивача (а.с.118), то суд не погоджується з ним, оскільки відповідачем 1 не взято до уваги послідуючі зміни -підвищення складових грошового забезпечення позивача, що впливає на правильність розрахунку індексації.

Так, відповідно до пункту 4 частини десятої статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно - правових актів України.

Разом з цим, суд зазначає, що індексації підлягає заробітна плата працівників у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Частина заробітної плати, що перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає.

У свою чергу, пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що встановлення місяця підвищення (базового місяця) у відповідності до положень Порядку №1078 та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та нарахування відповідних сум індексації грошового забезпечення належить до повноважень відповідача та повинно ним враховуватись при розрахунку індексації.

Що стосується індексації за січень 2018 ріку, то за вказаний місяць відповідач 1 правомірно не здійснив позивачу нарахування індексації, оскільки при підвищенні грошового забезпечення у грудні 2017 року (який є базовим) виплата індексації наступає лише у травні 2018 року.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені до Головного управління Національної поліції в Луганській області підлягають задоволенню лише в частині періоду з 07.11.2015 по 31.10.2017.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Отже підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки позивач звертався до суду за захистом порушених його соціальних прав, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, Лисичанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області (код ЄДРПОУ: 40108845, місцезнаходження: 93406, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Вілєсова, буд.1) здійснити розрахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) за період з 07 листопада 2015 року по жовтень 2017 року.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова