Ухвала суду № 88377068, 24.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 березня 2020 року Справа № 160/2508/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “КАРВЕЙ” до Дніпропетровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними рішень, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “КАРВЕЙ” до Дніпропетровської митниці Держмитслужби, в якому позивач просив:

- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2020/00012 від 13.02.2020 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2020/300007/1 від 13.02.2020 року.

Ухвалою суду від 10.03.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “КАРВЕЙ” було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання: документу про доплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за позов, який містить одночасно вимоги немайнового та майнового характеру у розмірі 4055,21 грн.

19.03.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю “КАРВЕЙ” надійшла заява про усунення недоліків, в якій представник позивача зазначив, що при подачі позовної заяви ним було сплачено судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 2102,00 грн., враховуючи, що порядок сплати судового збору у справах про скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, становить саме дві самостійні вимоги немайнового характеру. З урахуванням вищевикладеного, позивач надав до суду квитанції про сплату судового збору, як за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 2102,00 грн.

Отже, на виконання вимог ухвали суду від 10.03.2020 року позивачем надано документ про доплату судового збору лише у розмірі 2102,00 грн., замість визначеної суми у розмірі 4055,21 грн.

Суд зазначає, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах, з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України” вбачається, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернена до суду вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2020/300007/1 від 13.02.2020 року, безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна позивача, є майновою.

Суд наголошує, що спір про правомірність рішення Дніпропетровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110110/2020/300007/1 від 13.02.2020 року - є майновим спором.

Базою визначення розміру судового збору в цьому випадку є розмір митних платежів, які належить сплатити з різниці між скоригованою митною вартістю та задекларованою митною вартістю.

В даній справі митна вартість задекларованого товару відповідачем була визначена у розмірі 21859,82 доларів США, але позивачем у митній декларації заявлено митну вартість на рівні 10860,8800 доларів США, тобто різниця у 10998,94 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 270347,35 грн. Таким чином, враховуючи, що при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір лише за позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 2102,00 грн., необхідне було доплатити судовий збір у сумі 4055,21 грн. ((21859,82 доларів США - 10860,8800 доларів США) х 24,5794 грн. х 1,5 відсотка ціни позову) за позовні вимоги майнового характеру.

Аналогічна правова позиція висловлена в Ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2020 року по справі №160/4236/19 (адміністративне провадження №К/9901/5162/20), яка в силу приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Отже, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що станом на 24.03.2020 року вимоги ухвали суду від 10.03.2020 року про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконані.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Пунктом 1 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем вимоги ухвали суду від 10.03.2020 року про залишення позовної заяви без руху, станом на 24.03.2020 року не виконано, тому, дана позовна заява з копіями доданих до неї документів, підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ч.5 ст.169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно з ч.6 ст.169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Керуючись статтями 14, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “КАРВЕЙ” до Дніпропетровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними рішень - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки встановлені ст.ст.295, 297 цього Кодексу.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко