Ухвала суду № 88368160, 23.03.2020, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3466/19

провадження №2/619/144/20

Ухвала

23 березня 2020 року

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області, суддя Нечипоренко І.М.,

імена (найменування) учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 .

Питання, що вирішується ухвалою.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 5044371,20 грн, втрати від інфляції за весь час прострочення у розмірі 1991998,42 грн, 3% річних у розмірі 467746,67 грн, суму за користування позиченими коштами у розмірі 2438985,20грн, а всього 9943101,49 грн.

Ухвалою суду від 03.10.2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми.

До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 , у якій просить вжити заходи забезпечення позову та заборонити усім державним реєстраторам вживати будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, розташованої на території Дергачівської міської ради Харківської області (за межами населеного пункту) площею 2,000га, кадастровий номер 6322010100:02:000:0505, що належать відповідачеві на праві власності та заборонити відповідачу відчуження даного нерухомого майна. В обґрунтування заяви зазначено, що відсутність обтяження надає відповідачу можливість безперешкодно відчужувати власне майно, розпоряджатися власними коштами, таким чином приховувати реальні джерела та можливості погашення заборгованості.

Розглянувши заяву та додані документи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частинами 1,2 статті 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як роз`яснено в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову, є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.

Отже, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Так, загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність безпосереднього зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Зі змісту поданої ОСОБА_3 заяви вбачається, що у ній не зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов та не надано відповідних доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності та мають бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З позовної заяви вбачається, що між сторонами виник спір щодо неповернення суми позики 9943101,49 грн. Даний спір перебуває в провадженні суду.

При цьому представником позивача не надано жодного доказу щодо вартості зазначеного нею майна, на яке вона просить накласти арешт та належність цього майна саме відповідачу, що перешкоджає суду з`ясувати питання щодо співмірності заявлених вимог з обраним заходом забезпечення позову.

Судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Частинами 6,10 ст.153 ЦПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються в нарачій кімнаті. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею і приєднуються до справи.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області відповідно до пп.15.5 п.15 Перехідних положень.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І. М. Нечипоренко