Ухвала суду № 88366647, 23.03.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/8629/19

УХВАЛА

23.03.2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого – судді Данко В.Й.,

з участю секретаря судових засідань Павлюх Л.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Ужгороді, в приміщенні суду клопотання відповідача ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Державного реєстратора Велятинської сільської ради Горщар Михайла Васильовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, відповідного запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та витребування майно з чужого незаконного володіння, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Державного реєстратора Велятинської сільської ради Горщар М.В., Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ОСОБА_5 про скасування рішення державного реєстратора про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, відповідного запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та витребування майно з чужого незаконного володіння.

20.12.2019 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в рамках розгляду даного позову було вжито заходи забезпечення позову, а саме накладено арешт на об`єкти житлової нерухомості, а саме житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 1838721621101, яка на підставі Договору купівлі продажу від 29.07.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітулою Г.Д. належить на праві власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_2 ) до набрання рішення суду законної сили.

Суд констатує, що відповідач ОСОБА_1 надав суду заяву про зустрічне забезпечення. Обгрунтовуючи вмоги даної заяви відповідач вказує на те, що під час укладання Договору купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_1 , укладеного у м. Ужгород 29.07.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кредитні ініціативи» нотаріусом було перевірено документи ТОВ «Кредитні ініціативи», що підтверджують його право власності на квартиру, і відповідні державні реєстри, в яких не було жодних відомостей про наявність заборон чи обтяжень щодо цього майна. За це майно ОСОБА_1 оплатив ринкову його вартість - 486 700 грн., що сплачені Покупцем згідно Платіжного доручення №1 від 29 липня 2019 року на банківський рахунок Продавця № НОМЕР_2 в AT «Альфа-банк» в м. Києві за придбання Квартири. Отже, майно було придбано ним добросовісно за відплатним договором в особи, яка була його законним власником і яка мала право власності на це майно. Про те, що в майбутньому може виникнути спір щодо цього майна ОСОБА_1 не знав та не міг знати.

ОСОБА_1 вказує на те, що потрібно враховувати недобросовісність позивачів щодо своєчасного і повного повернення кредиту, щодо сплати належних комунальних платежів за користування квартирою в період коли вона їм ще належала в порушення вимог ст. 322 ЦК України щодо тягара утримання майна, зокрема, на момент купівлі ОСОБА_1 квартири була наявна значна заборгованість позивачів за комунальними послугами щодо користування квартирою строком понад один рік, зокрема понад 8800 грн. за водопостачання та водовідведення, 3500 грн. за квартплату, понад 1500 грн. за ліфт, газопостачання квартири було припинено.

Частину з таких комунальних боргів ОСОБА_1 як законний власник квартири погасив, після придбання квартири з метою забезпечення доступу до комунальних послуг з метою належного користування квартирою, яка належить йому на праві приватної власності з 29 липня 2019 року, зокрема, було погашено заборгованість за користування ліфтом в розмірі 11520,89грн., заборгованість з квартплати в розмірі 3500грн., вчинив дії щодо відновлення газопостачання у квартирі, здійснив частковий ремонт.

Окрім того, у позовній заяві позивачі не заперечували ані факту заборгованості за кредитним договором, ані його розміру, ані отримання письмової вимоги про усунення порушення зобов`язань, стверджували, що немають іншого нерухомого майна.

Таким чином, враховуючи вартість квартири з урахуванням вартості забезпеченої квартири, можливих негативних наслідків у випадку тривалої неможливості відчуження власником квартири, необхідності сплати видатків за комунальні послуги та утримання квартири в належному стані, неможливість спрогнозувати закінчення строків розгляду справи, відповідач вважає, що розмір зустрічного забезпечення має становити 70 000грн.

З огляду на вищевикладене, просить суд поновити процесуальний строк для подання клопотання про зустрічне забезпечення та застосувати до заходів забезпечення позову згідно узвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.12.2019 року у справі № 308/8629/19 зустрічне забезпечення у виді внесення позивачами на депозитний рахунок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області грошові кошти в розмірі 70000грн.

Дослідивши та оцінивши подану заяву та додані до неї документи, суд приходить до наступних висновків.

20.12.2019 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в рамках розгляду даного позову було вжито заходи забезпечення позову, а саме накладено арешт на об`єкти житлової нерухомості, а саме житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 1838721621101, яка на підставі Договору купівлі продажу від 29.07.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітулою Г.Д. належить на праві власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_2 ) до набрання рішення суду законної сили.

На час розгляду питання про забезпечення позову, заяв про зустрічне забезпечення не надходило.

Відповідно дост.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Відповідно до ч.6 ст.154ЦПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Відповідно до ч.9 ст.154 ЦПК України особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Обґрунтовуючи заяву про зустрічне забезпечення, відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що накладення арешту на майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 1838721621101, яка на підставі Договору купівлі продажу від 29.07.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітулою Г.Д. належить на праві власності ОСОБА_1 , посилається на статтю 154 ЦПК України й вказує, що у позовній заяві позивачі не заперечували ані факту заборгованості за кредитним договором, ані його розміру, ані отримання письмової вимоги про усунення порушення зобов`язань, стверджував, що немає іншого нерухомого майна, а тому, враховуючи вартість квартири з урахуванням вартості забезпеченої квартири, можливих негативних наслідків у випадку тривалої неможливості відчуження власником квартири, необхідності сплати видатків за комунальні послуги та утримання квартири в належному стані, неможливість спрогнозувати закінчення строків розгляду справи, відповідач вважає, що розмір зустрічного забезпечення має становити 70 000грн.

Згідно вимог ч.3 ст.154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Оскільки, 20.12.2019 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в рамках розгляду даного позову було вжито заходи забезпечення позову, а саме накладено арешт на об`єкт житлової нерухомості, а саме житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 1838721621101, власником якої, згідно Договору купівлі продажу від 29.07.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітулою Г.Д та заяви про зустрічне забезпечення, є відповідач ОСОБА_6 , з метою забезпечення рівності учасників справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви про зустрічне забезпечення та застосувати зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 70000 грн.

Керуючись ст.ст. 149 - 154 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову – задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканець АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканка АДРЕСА_3 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , мешканка АДРЕСА_3 ) внести грошові кошти у розмірі 70000/сімдесят тисяч/грн. на депозитний рахунок Ужгородського міськрайонного суду (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA198201720355209001000018501; Призначення платежу «Зустрічне забезпечення позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, справа №308/8629/19») та надати до суду документи про виконання ухвали про зустрічне забезпечення.

Роз`яснити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що:

?особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення;

?якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Роз`яснити, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 протягом десяти днів з дня постановлення ухвали має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання в 15-денний строк з дня постановлення ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про зустрічне забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: В.Й. Данко