Рішення № 8836662, 03.03.2010, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 2-432/2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 березня 2010 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Горейко М. Д.

секретаря: Гаврилюк Н.Я .

за участю представника позивача по довіреності від 11.01.2010 року №07.3.3/11-8-3 ОСОБА_1, представника відповідача по довіреності від 12.11.2007 року №2386 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Плюс Банк” до ОСОБА_3 Володимировичапро стягнення заборгованості за кредитним договором , –

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 Володимировичапро звернення стягнення заборгованості за кредитним договором №807.70009 від 04.02.2008 року в розмірі 105 802 грн. 47 коп. на предмет застави — транспортний засіб марки “DAEWOO NEXIA” (легковий “седан”-В) червоного кольору, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний №АТ8573АМ, придбаний відповідачем за кредитні кошти, мотивуючи тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, в нього виникла заборгованість в наведеній сумі. Кредитний договір забезпечений заставою. Умовами Договору застави транспортного засобу передбачено у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором право заставодержателя задовольнити забезпечену вимогу шляхом звернення стягнення на предмет застави.

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 17.03.2009 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено ЗАТ “Страхова група “ТАС” - страховика заставленого транспортного засобу, оскільки наведений транспортний засіб згорів. Ухвалою суду від 07.04.2009 року змінено процесуальний статус ЗАТ “Страхова група “ТАС” з співвідповідача на третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог.

В процесі розгляду справи позивач змінив предмет спору, визначивши стороною в справі тільки відповідача ОСОБА_3, та просив стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №807.70009 від 04.02.2008 року в розмірі 105 802 грн. 47 коп., посилаючись на те, що відповідач отримав в позивача кредит для придбання транспортного засобу в розмірі 12 632 доларів США зі сплатою 12% річних, з погашенням кредиту та процентів щомісяця в розмірах визначених додатком №1 до кредитного договору. Внаслідок неналежної сплати відповідачем кредитних коштів та процентів за користування кредитом станом на 29.01.2009 року за відповідачем наявна заборгованість в сумі 13 740,58 доларів США, що еквівалентно 105 802 грн. 47 коп., в тому числі: 12 372,71 доларів США заборгованість по кредиту, 1 003,25 доларів США заборгованість по процентах, 364,62 долари США пеня, що еквівалентно 95 269 грн. 87 коп. заборгованість по кредиту, 7 725 грн. 03 коп. заборгованість по процентах, 2 807 грн. 57 коп. — пеня.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала. Суду пояснила, що транспортний засіб згорів, про що відповідач повідомив позивача. Страхова компанія на даний момент страхове відшкодування не виплатила. Від сплати кредиту відповідач не відмовляється.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

04.02.2008 року між ВАТ “Плюс Банк” ( правонаступником якого є ПАТ “Плюс Банк”) та відповідачем укладено кредитний договір №807.70009 (а. с. 7-8), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в розмірі 12 632 доларів США для придбання транспортного засобу під його заставу та зобов’язався повернути кредит до 04.02.2015 року згідно з графіком його погашення. Умовами п.5.2. Договору передбачено обов'язок позичальника сплатити 12% річних за користування кредитом, а в разі прострочення повернення кредиту сплатити банку проценти за підвищеною відсотковою ставкою в розмірі 25% річних. При цьому проценти за вказаною ставкою нараховуються з першого дня прострочення по день повернення кредиту. Пунктом 5.5 Договору визначено розмір плати за кредитне обслуговування, що становить 0,33% в місяць від залишку кредиту. Згідно п. 3.4 Договору відповідач зобов'язався погашати кредит у валюті наданого кредиту щомісячно 04 числа кожного місяця, вносячи платежі на позичковий рахунок у ВАТ “Плюс Банк”. Разом з кредитом сплачувати проценти за користування кредитними коштами та плату за кредитне обслуговування.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач, належно їх не виконував, що підтверджується розрахунком пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів станом на 29.01.2009 року (а. с. 5), розрахунком заборгованості за кредитним договором №807.70009 від 04.02.2008 року (а. с. 4).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Положеннями п.7.1 та 7.2 кредитного договору (а. с. 7 зв.) визначено, що за несвоєчасну чи неналежну сплату кредиту та процентів за користування кредитом банк має право стягнути з позичальника штрафні санкції та пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми кредиту за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів станом на 29.01.2009 року (а.с.5) відповідач у травні 2008 року прострочив 25 дні, у червні 2008 року – 25 днів, у липні 2008 року – 27 днів, у серпні 2008 року – 27 днів, у вересні 2008 року – 24 дні, у жовтні 2008 року – 26 днів, у листопаді 2008 року – 25 днів, у грудні 2008 року – 26 днів, у січні 2009 року – 28 днів на загальну суму пені 364,62 доларів США.

Згідно п.6.3.1 банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом, плати за кредитне обслуговування, збитків, пені і штрафних санкцій у випадку прострочення платежу з оплати чергового ануїтетного платежу більш ніж на 30 днів

За змістом ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 29.01.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №807.70009 від 04.02.2008 року (а. с. 4), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором в розмірі 13 740,58 доларів США, що еквівалентно 105 802 грн. 47 коп., в тому числі: 12 372,71 доларів США заборгованість по кредиту, 1 003,25 доларів США заборгованість по процентах, 364,62 долари США пеня, що еквівалентно 95 269 грн. 87 коп. заборгованість по кредиту, 7 725 грн. 03 коп. заборгованість по процентах, 2 807 грн. 57 коп. — пеня.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором ним не представлено суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 546 ч.1, 548 ч.1, 589, 590, 591, 611, 612, 1050 ч.2, 1054 ч.2 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, –

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства “Плюс Банк” до ОСОБА_3 простягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь ПАТ “Плюс Банк”, місцезнаходження якого вул. Галицька,7 в м. Івано-Франківську на р/р 29090500033016.980 у ПАТ “Плюс Банк”, МФО 336310, код ЄДРПОУ 19390819 - 105 802 грн. 47 коп.(сто п'ять тисяч всімсот дві гривні 47 коп.) заборгованості за кредитним договором № 807.70009 від 04 . 02.2008 року, укладеним між Публічнимакціонерним товариством “Плюс Банк” та ОСОБА_3, станом на 03.03.2010 року та 1058 грн. 02 коп. витрат по оплаті судового збору і 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.

Суддя: Горейко М. Д.