Рішення № 88365982, 13.03.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/140/20

Справа № 235/7119/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Овчаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі –АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно укладеного договору б/н від 21 серпня 2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 29 000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керувався п.3.2, п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткоюта Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом в заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.5.5 Правил користування платіжною карткою.

Одночасно п.5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.4.9 Умов та правил надання банківських послуг і п.5.8 Правил користування платіжною карткою. Відповідно до п.6.3 до обов`язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійсненні операції по картрахункам.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала неналежним чином, у зв`язку з чим станом на 31.08.2019р. утворилась заборгованість в сумі 17 633,41 грн, яка складається з наступного: 471,77 грн – заборгованість за кредитом, 12 083,52 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 000,00 грн – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п.8.6. Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн – штраф (фіксована частина), 827,78 грн – штраф (процентна складова).

Позивач про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, його представник в судове засідання не з`явився, надав клопотання, в якому підтримав позовні вимоги, просив справу розглянути за відсутності його представника.

У встановлений судом строк відповідач надала відзив на позов, в якому послалась на те, що 21.08.2008 року між відповідачем та банком було укладено договір б/н на суму 500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% в місяць на залишок заборгованості, з 0% комісії зі строком внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, який слідує за кредитуванням з кінцевим терміном кредитування 25.07.2009 року.

З розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що останній платіж було здійснено позичальником 22.08.2015 року. Після цієї дати позичальник свої зобов`язання за кредитним договором не здійснювала.

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Тобто, між банком та позичальником було погоджено строк (термін) кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов`язання.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК

України).

Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, банком подано позов поза межами строку позовної давності

Не погоджувалась з тим, що позивачем нараховані проценти за користуванням кредитом після закінчення терміну кредитування, тобто після 25.07.2009 року.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у Постанові від 28.03.2019 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10 цс18 щодо нарахування банком процентів за користування кредитом після спливу терміну кредитування, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другої статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій місто Покровськ Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється АТО.

Просила застосувати до вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» строк позовної давності та відмовити позивачу в задоволені позову в повному об`ємі.

У встановлений судом строк позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 21.08.2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 29 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо проживання відповідача на території зони АТО. Оскільки договір оформлений ще 21.08.2008р., остання звірка паспортних даних здійснювалася саме при укладенні договору, тому при подачі позову до суду у банка була відсутня достовірна інформація про адресу, за якою на час початку проведення антитерористичної операції проживав відповідач.

Під час комплексного аналізу засад Цивільного процесуального кодексу України, Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" та Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” можна зробити наголос на тому, що державною владою встановлено порядок розгляду судових справ та порядок нарахування заборгованості за кредитними договорами відповідачів переселенців із зони АТО, але не роз`яснено порядку отримання інформації про адреси реєстрації та постійного проживання або адреси перебування таких боржників третіми особами, адже банк не маючи доступу до інформації про місце перебування, проживання боржника станом на 14 квітня 2014 рік фактично не мав підтверджуючих документів для прийняття рішення про зупинення нарахувань.

На сьогоднішній день боржник до банку з метою списання штрафних санкцій не звертався, хоча банком і налаштовано прийняття таких заяв як через відділення банку так і шляхом подачі заяви через сайт банку http://credithelp.privatbank.ua/.

Просив суд задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі, після отримання достовірної інформації про адресу реєстрації, проживання/перебування боржника, банком буде виконано вимоги передбачені ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Щодо строку дії договору та кредитної картки, звернув увагу суду, що даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загально прийнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях — ануітет тощо.

Але відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов`язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.

Згідно Умов та Правил картковий рахунок - це поточний рахунок, на якому враховуються операції по платіжній картці.

Згідно Умов та Правил “Картрахунки відкриті на невизначений строк”.

Платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законом порядку пластикової або іншого виду картки, яка використовується для ініціалізації переводу коштів з рахунку клієнта ... тощо. Згідно Умов обслуговування банк відкриває клієнту картрахунок, видає клієнту картки, їх вид та строк дії визначено в Заяві та в Пам`ятці клієнта.

Тобто необхідно розрізняти поняття даних кредитно-правових відносин, які поєднані в одне ціле - кредитний договір. Дія договору пролонгується кожні 12 місяців. Картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці.

Так, кредитний договір чинний, а заперечення відповідача нічим не обґрунтовані.

Щодо правомірності нарахування відсотків до повного погашення заборгованості.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору і як видно з розрахунку заборгованості, порушення умов договору з повернення кредитних коштів, сплати відсотків стороною, мало місце ще до настання дати останніх щомісячних платежів.

У пунктах Умов надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач підписуючи договір (заяву), визначено обов`язок позичальника здійснювати погашення кредиту в порядку і строки відповідно до заяви, сплатити відсотки за користування кредитом відповідно з заявою та Умовами та Тарифами. Повністю повернути кредит до дати, зазначеної в заяві.

Згідно Умов, за користування кредитом в період з дати укладення договору до дати погашення кредиту позичальник щомісяця в період сплати платить відсотки в розмірі, зазначеному в заяві. При непогашенні кредиту в строки, встановлені у заяві та Умовах, заборгованість в частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту нарахування відсотків здійснюється згідно Умов з дати виникнення простроченої заборгованості.

Отримані відповідачем кредитні кошти до теперішнього часу банку не повернені, тим самим, враховуючи що договір (заява) не є розірваним або припиненим згідно правових підстав визначених ст.ст.599, 651, 654 ЦК України, відсутні підстави для припинення щомісячного нарахування відсотків на суму простроченої заборгованості по кредиту, як плату за весь час фактичного користування кредитними коштами.

У зв`язку з цим обставини, на які відповідач посилається, не відповідають дійсності, а позовні вимоги банку підлягають задоволенні в повному обсязі.

Щодо строку позовної давності, то відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто, позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.

Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно умов договору, а саме п.9.12 УіП договір діє впродовж 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі вказаного строку одна із сторін не проінформує іншу, про припинення дії кредитного договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. У зв`язку з цим, оскільки кредитний договір чинний та продовжує свою дію, обставини, на які відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду.

Також необхідно зауважити, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за договором.

Одночасно ст.526 ЦК України наголошує на тому, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, на даний час відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Враховуючи викладене, просив задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

21 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір б/н, згідно якого відповідач отримала кредит в розмірі 29 000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В підтвердження суми заборгованості по кредиту позивачем наданий розрахунок заборгованості за договором б/н від 21.08.2008р., укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 , яка станом на 31.08.2019р. становить 17 633,41 грн, яка складається з наступного: 471,77 грн – заборгованість за кредитом, 12 083,52 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 000,00 грн – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн – штраф (фіксована частина), 827,78 грн – штраф (процентна складова).

Ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або пересилилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що проводять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи зобов`язані скасувати зазначеним у зазначеній статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п.20 ч.1 Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», затвердженого розпорядженням КМУ № 1275-р від 02.12.2015р. на виконання Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» м. Покровськ Донецької області відноситься до вказаного Переліку.

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована в м. Покровськ Донецької області, отже на неї поширюється дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем безпідставно на суму заборгованості по кредитним договором нараховано пеню та штрафи: 4 000,00 грн – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн – штраф (фіксована частина), 827,78 грн – штраф (процентна складова), які підлягають виключенню із суми заборгованості за кредитним договором.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися о суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України встановлює тривалість загальної позовної давності у три роки.

Частиною 1 ст.259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до положень ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

До винесення судом рішення відповідачем зроблено заяву про застосування судом позовної давності.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому, початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої особи права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Якщо умовами договору встановлено окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

У разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення кого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 30 вересня 2015 року № 6-154цс15.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором за період з 21.08.2008р. по 31.08.2019р. останній платіж з погашення кредиту відповідачем було здійснено 22 серпня 2015 року, позивач звернувся до суд з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом здачі позову на пошту 07.10.2019р., отже підлягає стягненню заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 07.10.2016 року по 31.08.2019 року в сумі 8 677,50 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором за період з 07.10.2016р. по 31.08.2019р. платіж з погашення тілу кредиту позивачем не здійснювався, отже заборгованість по тілу кредиту не стягується (471,77 грн. – 471,77 грн = 0 грн).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вказаних вимог закону, процент задоволених судом позовних вимог за позовом становить 49,21%, з розрахунку 17 633,41 грн – 100%, 8 677,50 грн – х%, х = 8 677,50 грн х 100% : 17 633,41 грн.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 942,35 грн., з розрахунку 49,21% х 1921,00 грн. : 100%.

Відповідно до ст.ст.256, 257, 259, 264, 267, 526, 530, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по процентам за користування кредитом за договором № б/н від 21 серпня 2008 року в сумі 8 677 (восьми тисяч шестисот сімдесяти семи) гривень 50 копійок.

В іншій частині позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на відшкодування сплаченого судового збору 945 (дев`ятисот сорока п`яти) гривень 32 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 13 березня 2020 року. Повне судове рішення складено 23 березня 2020 року.

Суддя Г.В. Назаренко