Вирок № 88365387, 23.03.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/2164/18

Провадження № 1-кп/263/106/2020

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі: судді Папаценко П.І., при секретарях Масюк М.С., Краснової О.М., Шеремети А.С., Чапни А.К., Коваленко В.В., Диміч Т.М., Шамбелан К.О., Момот А.М., за участю прокурорів Остапенко Ю.А., Папакіца Ю.В., Алакозова Г.В., Чижикової О.А., Сивоконь В.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисників Албот О.М., Корольова Р.М., Романової Л.М., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальні провадження, внесені 22.01.2018 року та 08.06.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050770000254 та №12018050770001478 стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, із середньою освітою, не працюючого, раніше судимого: 13.02.2018 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя за ч.1 ст.185 КК України до 6 місяців арешту, остаточно повністю відбув покарання 18.05.2018 року, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В кінці листопада 2017 року, у денний час доби, точний час в ході розслідування не встановлений, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, через вхідні двері заперті на засув проник до підсобного приміщення «сараю», розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_2 та, скориставшись тим, що його за його діями ніхто не спостерігає, оскільки в той час дома нікого не було, таємно викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_2 , а саме: пилу циркулярну дискову торгівельної марки «M1Y-185X», вартістю 436 грн. 80 коп., після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, заподіявши своїми діями потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду.

Крім того, 08.06.2018 року о 19 годині 10 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «Брусничка» № 01184 , розташованого по бул. Шевченко, 321 у м.Маріуполі, діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, зі стелажів у торгівельному залі магазину, таємно викрав майно, яке належить ТОВ «Український рітейл», а саме: одну вакуумну упаковку ковбаси «Варшавська» масою 0,718 кг., вартістю 40 грн. 40 коп., ніж багатофункціональний 18 см., вартістю 147 грн. 12 коп., цукерки «Raffaello» в кількості 3 упаковок по 40 гр. кожна, загальною вартістю 51 грн. 70 коп., цукерки «Millennium» в кількості 3 упаковок по 40 гр. кожна, загальною вартістю 21 грн. 02 коп., яке поклав до кошику для товарів, попередньо взявши його на вході в торгівельний зал зазначеного магазину. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 вийшов через вхідний турнікет до торгівельного залу магазину, не пройшовши касову зону та не сплативши за зазначений товар, утримуючи його при собі, спрямував до виходу з магазину, але приміщення вказаного магазину не покинув, оскільки був затриманий працівником ТОВ «Український рітейл». Тобто, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий на місці вчинення злочину. В результаті своїх дій ОСОБА_1 завдав юридичній особі ТОВ «Український рітейл» матеріальну шкоду на загальну суму 260 грн. 24 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованих злочинів: за ч.3 ст.185 КК України визнав частково, а фактично не визнав, посилаючись на те, що працював у потерпілого ОСОБА_2 , мав доступ до пили циркулярної, яку заклав до ломбарду, таким чином вирішив поправити скрутне матеріальне становище своєї сім`ї, в подальшому, маючи намір повернути її потерпілому; за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, не оспорює фактичні обставини, викладені у обвинувальному акті щодо крадіжки майна в магазині «Брусничка», перелік вкраденого, його вартість, завдану потерпілому матеріальну шкоду. В листопаді 2017 року близько двох тижнів він працював у потерпілого ОСОБА_2 , робив віконні відкоси в літній кухні будинку АДРЕСА_2 , до цього знав його біля трьох років. Наприкінці листопада 2017 року під час виконання робіт, внаслідок нестачі грошей у сім`ї, без відома потерпілого вирішив дня на два закласти до ломбарду пилу циркулярну дискову, а як появляться гроші, викупити її та покласти на місто. Пилу він здав у ломбард, отримані гроші витратив на придбання продуктів харчування. Сараєм, в якому знаходилась пила, він користувався, мав вільний доступ під час роботи. За відсутності потерпілого проникнути у двір будинку він не міг, оскільки двір охороняла вівчарка. Крім того, 8.06.2018 року у вечірній час він перебував у приміщенні магазину « Бруснична », розташованого по б-ру Шевченка в м.Маріуполі, де, поклавши до кошика ковбасу, цукерки, ніж, вирішив їх вкрасти, для чого вийшов з ними через вхідний турнікет, не пройшовши касову зону, спрямував до виходу з магазину, але був затриманий працівниками магазину.

Незважаючи на позицію обвинуваченого ОСОБА_1 щодо інкримінуємих йому кримінальних правопорушень, суд вважає, що стороною обвинувачення надано достатньо належних, допустимих та безсумнівно переконливих доказів, що підтверджують винність обвинуваченого у вчинені злочинів поза розумним сумнівом, в обсязі обвинувачення, який суд вважає доведеним.

По епізоду крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_2 :

Показами потерпілого ОСОБА_2 , який в судовому засіданні під присягою надав свідчення, які повністю викривають обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому злочині, пов`язаного із крадіжкою у нього пили циркулярної. Зокрема пояснив, що в будинку АДРЕСА_2 він проживає 11 років, знає обвинуваченого ОСОБА_1 близько п`яти років, він проживає поруч. За місцем проживання відкликаються про ОСОБА_1 негативно, останній відбував покарання, після звільнення попросив у нього допомоги, він вирішив йому допомогти - дати роботу та можливість заробити гроші. Його куму в ремонті автомобіля він нічим не допоміг, оскільки запив. ОСОБА_1 особисто доручив зовні зробити віконні відкоси в кухні вказаного будинку. Приходив на роботу він п`яний, працював по 2-3 години. Кожен раз давав ОСОБА_1 гроші, останній тільки обіцяв їх відпрацювати. Для роботи ОСОБА_1 не давав пилу циркулярну, в цьому не було потреби, вона знаходилась в сараї, до якого ОСОБА_1 заборонив входити, так як в ньому були цуценята з німецькою вівчаркою, яка звикла до ОСОБА_1 за час роботи. Двері сараю запиралися на засув. Коли саме ОСОБА_1 забрав пилу циркулярну, за яких обставин, він не може сказати. Виявивши крадіжку пили, він став дзвонити ОСОБА_1 , але останній на його телефонний номер не відповідав, додзвонився до нього з іншого номера телефону дізнався, що пилу він заклав у ломбард, гроші пропив, після чого він сам її викупив.

Винуватість ОСОБА_1 за цим епізодом підтверджується письмовими доказами:

- витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні №12018050770000254, за яким відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч. 3 КК України, внесені до ЄРДР 22.01.2018 року за заявою ОСОБА_2 . Із зазначеної фабули кримінального правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 проник до підсобного приміщення, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме пилу циркулярну дискову. /т.1, а.п.96/;

- заявою ОСОБА_2 від 22.01.2018 року, адресованої начальнику Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України просив притягнути до кримінальної відповідальності особу, яка проникла до сараю, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав пилу циркулярну дискову. /т.1, а.п.97/;

- заявою ОСОБА_2 від 24.01.2018 року, адресованою слідчому, за якою він передав товарний чек на пилу циркулярну дискову торгівельної марки «M1Y-185X», придбану ним 28.11.2017 року за 500 грн. /т.1, а.п.98-99/;

- запитом слідчого, відповіддю керівника відділення Повного товариства «Ломбард ТОВ «Гарант Капітал» і компанія» та дублікатом договору №207173265 від 13.12.2017 року про надання фінансового кредиту, закладу майна до ломбарду, згідно яких заставодержатель ПТ «Ломбард ТОВ «Гарант Капітал» і компанія» в особі ОСОБА_3 за довіреністю та заставодавець ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Жовтневим РВ Маріупольського ГУ ДМС України в Донецькій області від 2.02.2016 року) уклали вказаний договір. За умовами договору ОСОБА_1 передав у заставу пилу циркулярну дискову торгівельної марки «M1Y-185X», отримав кредит у розмірі 400 грн. на 14 днів, з датою повернення кредиту - 3.01.2018 року. /т.1, а.п.100-102/;

- копією паспорту НОМЕР_2 , виданого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . /т.1, а.п.22,134/;

- протоколом огляду місця події від 26.01.2018 року, з фототаблицею до нього, за результатами якого в приміщенні відділення Повного товариства «Ломбард ТОВ «Гарант Капітал» і компанія», розташованого за адресою: м.Маріуполь, вул.Троїцька, 44, представник Ломбарду ОСОБА_4 . видав працівникам поліції пилу циркулярну дискову торгівельної марки «M1Y-185X», яку заклав до Ломбарду ОСОБА_1 13.12.2017 року. /т.1, а.п.104-108/;

- протоколом огляду від 28.01.2018 року, з фототаблицею до нього, за яким у присутності потерпілого ОСОБА_2 в приміщенні Центрального ВП ГУНП в Донецькій області під час огляду пили циркулярної дискової торгівельної марки «M1Y-185X», вилученої у відділенні ПТ «Ломбард ТОВ «Гарант Капітал» і компанія», потерпілий заявив, що вказана пила належить йому, придбав її 28.11.2017 року, вкрав її ОСОБА_1 , в послідуючому постановою слідчого від 28.01.2018 року вона визнана речовим доказом у кримінальному провадженні та передана на зберігання потерпілому ОСОБА_2 /т.1, а.п.109-113,126-127/;

- висновком судової товарознавчої експертизи №1/20-69 від 6.02.2018 року визначена ринкова вартість пили циркулярної дискової торгівельної марки «M1Y-185X», яка на 13.12.2017 року могла становити 436,80 грн. /т.1, а.п.121-125/;

- протоколом слідчого експерименту від 1.02.2018 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 , з фототаблицею до нього, який у присутності понятих, за участю потерпілого ОСОБА_2 дав згоду на його проведення. Він особисто продемонстрував обставини, за яких наприкінці листопада 2017 року в денний час, коли в будинку АДРЕСА_2 нікого не було, через ворота зайшов на територію вказаного домоволодіння, де пройшов до сараю, двері якого були закриті, але не замкнені. Відкривши двері, зайшов до приміщення сараю, з якого з метою продажу вкрав пилу циркулярну дискову. Від учасників слідчого експерименту не надійшло зауважень, доповнень щодо протоколу слідчого експерименту, про що засвідчили особистими підписами. т.1, а.п.128-133/;

По епізоду крадіжки майна, яке належить ТОВ «Український рітейл» із магазину «Брусничка»:

- Слєпцов А. С. - представник ТОВ «Український рітейл», в судове засідання не з`явився, про час, місце розгляду кримінального провадження повідомлений належним чином, надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, при ухвалені рішення у кримінальному провадженні покладався на розсуд суду, будь-яких претензій до ОСОБА_1 не має.

Винуватість ОСОБА_1 за цим епізодом підтверджується письмовими доказами:

- витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні №12018050770001478, за яким відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, внесені до ЄРДР 08.06.2018 року за заявою потерпілого ТОВ «Український рітейл». Із зазначеної фабули кримінального правопорушення вбачається, що 08.06.2018 року приблизно о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні магазину «Брусничка» № 01184 , вкрав майно, але прийнятими заходами його було викрито та затримано. /т.1, а.п.153/;

- заявою керуючого магазину «Брусничка» № 01184 ОСОБА_6 від 12.06.2018 року, адресованою начальнику Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, який, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст.383,384 КК України, просив притягнути до кримінальної відповідальності особу, яка 08.06.2018 року о 19 годині 10 хвилин із торгівельного залу магазину «Брусничка» № 01184 ТОВ «Український рітейл», розташованого за адресою: м.Маріуполь, бул. Шевченко, 321, вкрала шоколад, ніж, ковбасу на загальну суму 260 грн. 24 коп. /т.1, а.п.154/;

- протоколом огляду місця події від 08.06.2018 року, з фототаблицею до нього, за результатами якого встановлено місце вчинення злочину, яким є приміщення магазину «Брусничка» № 01184 ТОВ «Український рітейл», розташованого за адресою: м.Маріуполь, бул. Шевченко, 321, в якому ОСОБА_1 пояснив, що біля 19 години з метою крадіжки майна прибув до магазину, де взяв товар, поклав його до кошику та попрямував до виходу через вхідний турнікет, не розплатившись за товар, але був затриманий працівниками магазину. Під час огляду у ОСОБА_1 вилучили одну упаковку ковбаси «Варшавська», ніж, цукерки «Raffaello» - 3 упаковки, цукерки «Millennium» - 3 упаковки, які постановою слідчого від 08.06.2018 року визнані речовими доказами у кримінальному проваджені та передані представнику потерпілого, про що свідчить розписка про зберігання. /т.1, а.п. 150-159,160-161/;

- наказом №06-02/18 від 08.06.2018 року у магазині «Брусничка» №01184 ТОВ «Український рітейл» призначена вибіркова інвентаризація, за наслідками якої встановлений перелік вкраденого майна та його вартість: одна вакуумна упаковка ковбаси «Варшавська» масою 0,718 кг., вартістю 40 грн. 40 коп., ніж багатофункціональний 18 см., вартістю 147 грн. 12 коп., цукерки «Raffaello» в кількості 3 упаковок по 40 гр. кожна, загальною вартістю 51 грн. 70 коп., цукерки «Millennium» в кількості 3 упаковок по 40 гр. кожна, загальною вартістю 21 грн. 02 коп., а всього на загальну суму 260 грн. 24 коп. /т.1, а.п.163,165,166-170, 176/;

- запитом слідчого, відповіддю керівника магазину «Брусничка» №01184 ТОВ «Український рітейл», яким слідчому наданий лазерний накопичувач інформації DVD-R з відеофайлом з камери відеоспостереження магазину «Брусничка» № 01184 за 08.06.2018 року, за постановою слідчого від 23.06.2018 року визнаний речовим доказом та зберігається у матеріалах кримінального провадження. /т.1, а.п.162,164,171-172/;

- переглянутим в судовому засіданні відеозаписом файлу лазерного накопичувача інформації DVD-R, на якому чітко зафіксовано, як ОСОБА_1 08.06.2018 року, не маючи при собі нічого зайвого, зайшов з кошиком до торгівельного залу магазина «Брусничка» № 01184 ТОВ «Український рітейл», потім покинув його через вхідний турнікет, поза касової зони, не розплатившись за товар, що знаходився у кошику. /т.1, а.п. 171/;

- протоколом слідчого експерименту від 25.06.2018 року з відеофіксацією, за участю підозрюваного ОСОБА_1 , який у присутності понятих дав згоду на його проведення. Він особисто продемонстрував обставини, за яких 08.06.2018 року у другій половині дня прибув до магазину «Брусничка» № 01184 , розташованого за адресою: м.Маріуполь, бул. Шевченко, 321, узявши кошик для товарів, попрямував до торгівельного залу. Спочатку з торгівельного стелажу взяв багатофункціональний ніж, з протилежного стелажу взяв упаковку ковбаси, після чого біля касової зони взяв упаковки цукерок, поклавши все до кошику. Однак касову зону він минув та, не сплативши за товар, вийшов через вхідний турнікет, підійшов до столу, виклав товар з кошику, тримаючи його у руках, попрямував до виходу із магазину, де був затриманий працівниками магазину. Ознайомившись з протоколом слідчого експерименту, його учасники не висловили зауважень, доповнень. /т.1, а.п.177-178/;

- переглянутим в судовому засіданні відеозаписом файлу лазерного накопичувача інформації DVD-R, на якому зафіксовано слідчий експеримент за участю ОСОБА_1 , що мав місце 25.06.2018 року, при цьому відеозапис підтверджує обставини, зазначені слідчим в протоколі слідчого експерименту від 25.06.2018 року. /т.1, а.п.179/;

Зауважень щодо достовірності та допустимості наданих суду доказів з боку учасників судового розгляду висунуто не було.

Клопотання про дослідження інших доказів сторонами не заявлялися.

У суду немає підстав ставити під сумнів покази потерпілого ОСОБА_2 у судовому засіданні, оскільки вони є послідовними, узгоджуються з обставинами, встановленими під час дослідження доказів у їх сукупності.

Версія обвинуваченого ОСОБА_1 про відсутність в його діях кваліфікуючої ознаки «проникнення до приміщення» та відсутності взагалі «крадіжки», оскільки мав намір закласти пилу на два дні до ломбарду, отримані гроші витратити на сім`ю, а потім заробити гроші, викупити пилу, повернути її власнику ОСОБА_2 , щоб він про це і не знав, спростовується обставинами, встановленими судом під час судового розгляду, тому таку версію суд вважає надуманою, як спосіб обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності.

По-перше, обвинувачений ОСОБА_1 на території домоволодіння АДРЕСА_2 робив віконні відкоси не в приміщенні, а зовні, при виконанні цієї роботи пила циркулярна не використовувалась, про її знаходження в сараї він знав, за таких обставин заходити до сараю, де зберігалася пила, не було потреби, це заборонив йому і потерпілий ОСОБА_2 .

По-друге, двері сараю були закриті на засув, таким чином потерпілий ОСОБА_2 сам визначив безпечність зберігання пили та іншого інструменту, який знаходився в сараї, з урахуванням того, що на території домоволодіння знаходилась німецька вівчарка, яка за час роботи звикла до ОСОБА_1 , а за таких обставин відкривати засув та входити до приміщення сараю з матеріальними цінностями треба з дозволу власника майна - ОСОБА_2 .

По-третє, за слідчим експериментом з участю ОСОБА_1 , він через ворота зайшов на територію вказаного домоволодіння, коли в будинку нікого не було, двері сараю були закриті на засов, відкривши їх, зайшов до сараю, з якого з метою продажу вкрав пилу циркулярну дискову.

По-четверте, за роботу потерпілий ОСОБА_2 платив ОСОБА_1 гроші, тому при їх належному використані вкрай тяжкого матеріального становища у сім`ї ОСОБА_1 не повинно бути, потреби в закладі пили до ломбарду не було, це тільки вигадки ОСОБА_1 , оскільки він здав пилу до ломбарду 13.12.2017 року на 14 днів, з датою повернення кредиту - 3.01.2018 року. Працівники поліції вилучили пилу в ломбарді 26.01.2018 року, отже пила знаходилась в ломбарді біля півтора місяці, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не мав наміру її викупати.

У даному випадку дії ОСОБА_1 з корисливих мотивів були спрямовані саме на таємне викрадення майна ОСОБА_2 , поєднане саме з проникненням у приміщення сараю, оскільки сукупність наведених обставин спростовує версію ОСОБА_1 та вказує на те, що в приміщенні сараю він опинився з метою заволодіння пилою циркулярною.

Даний висновок суду узгоджується з п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» щодо розуміння проникнення у житло, інше приміщення чи сховище.

Враховуючи наведене, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованих йому злочинів доведена і дає підстави для винесення обвинувального вироку відносно останнього.

Таким чином, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд приходить до висновку про те, що діяння кримінальних правопорушень мало місце, обвинувачений ОСОБА_1 винен у їх вчиненні, а його умисні дії слід правильно кваліфікувати за: ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення; ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відповідно враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного.

Згідно зі ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Відповідно до ст.12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин.

Обставин, що обтяжують, пом`якшують покарання ОСОБА_1 , згідно ст.ст. 66,67 КК України, за результатами судового розгляду у кримінальному провадженні, судом не встановлено.

Визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 по другому епізоду кримінального правопорушення суд не може визнати його наслідком - щире каяття, як обставину, що пом`якшує покарання, оскільки він порушував умови виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не з`являвся в судові засідання, відносно нього застосовувався примусовий привід, що свідчить про відсутність з його сторони критичної оцінки своєї протиправної поведінки через визнання вини, готовності нести кримінальну відповідальність та бажання виправити ситуацію, що склалася, отже за таких обставин відсутні складові частини щирого каяття.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує зокрема те, що обвинувачений раніше судимий, є не знята та не погашена судимість, має постійне місце проживання, на утриманні неповнолітню дитину, в лікувальних та профілактичних закладах міста Маріуполя на обліках не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, підтримує зв`язки з особами, які ведуть антигромадський спосіб життя, неодноразово надходили заяви від сусідів на його поведінку, разом з цим, будучи особою працездатного віку, ніде не працює та суспільно-корисною працею не займається, постійного законного джерела прибутку не має, що і стало підґрунтям для вчинення корисливих злочинів, отже на шлях виправлення не став.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що підстав для застосування ст.ст.69, 69-1 КК України не мається, міра покарання обвинуваченому ОСОБА_1 має бути обрана тільки в умовах ізоляції від суспільства у вигляді позбавлення волі, визначивши термін покарання в межах, встановлених санкціями відповідної статті Особливої частини КК України, що передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення із застосуванням ч.4 ст.70, ст.71 КК України.

Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , є попередженням вчинення нових злочинів, цілком відповідати тяжкості вчинених злочинів та особі винній.

Відповідно до ст.70 ч.4 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України.

За роз`яснення, що містяться у п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК України: спочатку за правилами ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку: після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК України: потім за сукупністю злочинів вчинених після постановлення першого вироку і остаточно за сукупністю вироків.

При цьому, при застосуванні правил ст. 71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 13.02.2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 6 місяців арешту, яке він відбув повністю

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 вчинив в кінці листопада 2017 року, тобто до ухвалення вироку Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 13.02.2018 року, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, він вчинив 08.06.2018 року, тобто після ухвалення зазначеного вироку.

Отже, суд має спочатку визначити ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, потім - покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 КК України та за ч.1 ст.185, за якою ОСОБА_1 засуджено вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 13.02.2018 року. Надалі визначити покарання за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, тобто за злочин, який було вчинено 08.06.2018 року і остаточно за правилами ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків.

При цьому в строк покарання, остаточно призначеного ОСОБА_1 необхідно зарахувати покарання, відбуте повністю за вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 13.02.2018 року, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.

Під час досудового розслідування у відношенні ОСОБА_1 застосовувалися запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту строк дії якого сплив, під час судового розгляду учасниками кримінального провадження не заявлялися клопотання про продовження строку їх дії чи застосування іншого запобіжного заходу.

Слід зазначити, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 31.01.2018 року накладений арешт на пилу циркулярну дискову торгівельної марки «M1Y-185X» Art 000000062, який за вимогами ст.174 КПК України слід скасувати, оскільки суд ухвалює у кримінальному провадженні судове рішення, яким закінчується судовий розгляд.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Судові витрати, пов`язані із залученням експерта щодо висновку №1/20-69 від 06.02.2018 року в сумі 572,00 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави, оскільки до теперішнього часу ним не відшкодовані.

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілими ОСОБА_2 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» не заявлений.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70, ст.72 КК України, шляхом повного складання даного покарання з покаранням, призначеним за вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 13.02.2018 року, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71, ст.72 КК України до покарання призначеного даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 13.02.2018 року, визначеного з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання відбутий строк покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 13.02.2018 року у виді 6 місяців арешту, який за вимогами ст.72 КК України відповідає 6 місяцям позбавлення волі.

Після набрання вироком законної сили дозволити затримання ОСОБА_1 та поміщення у Державну установу «Маріупольський слідчий ізолятор» до направлення до місця відбування покарання.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання.

Скасувати арешт майна, з пили циркулярної дискової торгівельної марки «M1Y-185X» Art 000000062, переданої на зберігання потерпілому ОСОБА_2 .

Речові докази: пилу циркулярну дискову торгівельної марки «M1Y-185X» Art 000000062, передану на зберігання потерпілому - залишити у володінні власника потерпілого ОСОБА_2 ; одну упаковку ковбаси «Варшавська», ніж, цукерки «Raffaello» - 3 упаковки, цукерки «Millennium» - 3 упаковки, передані на зберігання представнику потерпілого - залишити у володінні магазину «Брусничка» №01184 ТОВ «Український рітейл»; лазерний накопичувач інформації DVD-R з відеофайлом за 08.06.2018 року - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати, пов`язані із залученням експерта в сумі 572,00 грн., щодо висновку №1/20-69 від 06.02.2018 року.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: П.І. Папаценко