Рішення № 88365385, 23.03.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/16033/19

Провадження № 2-а/263/55/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року м. Маріуполя

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області

у складі головуючого судді Кияна Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Рябова С.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Донецькій області Кулеби Владислава Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Донецькій області Кулеби Владислава Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 16.10.2019 відносно нього було винесено постанову за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що він 16.10.2019 р. о 11-14 год. в м. Маріуполі по пр. Леніна, (нова назва Миру, 47, керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідно до напрямку при повороті праворуч, чим порушив п. 9.2.б ПДР України. Зазначає, що Правил дорожнього руху він не порушував, крім того оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким була здійсненна фіксація правопорушення. Вважає, що працівник патрульної поліції не мав права притягати його до відповідальності без доказів та без з`ясування всіх обставин справи у їх сукупності, зазначає, що правил дорожнього руху України не порушував. Крім того посилається на те, що в постанові не вірно вказане місце вчинення адміністративного правопорушення пр. Леніна (нова назва Миру), 47, оскільки фактичне місце вчинення правопорушення знаходиться по вул. Університетській, 56 (при виїзді з вулиці Університетської на кільце). За таких обставин постанову вважає незаконною, просить постанову від 16.10.2019 р. серії ЕАК № 1629939 скасувати, а провадження по справі закрити.

Представник відповідача до суду надав відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову, посилаючись на те, що факт вчинення правопорушення підтверджується відеозаписом, зафіксованим на портативний відео реєстратор патрульного, який додається до відзиву на позовну заяву. В частині внесення до постанови відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис скоєного правопорушення, оригінал останньої повністю відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Зазначає, що допущені в постанові помилки, носять лише формальний характер та не спростовують доведеності порушення позивачем ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови. Вважає постанову правомірною, оскільки поліцейським були враховані факти на обставини, передбачені законом, та дотримано порядок розгляду справи. На підставі вищевикладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що в позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі звернувся з дотриманням строків встановлених ч. 2 ст. 286 КАС України, а саме: 26.10.2019 р. Додатково зазначив, що постанова не містить посилання про технічний засіб за допомогою якого здійснено фото або відеозапис правопорушення.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04.11.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено строк для відповідача для подання відзиву на позов та позивачу для надання відповіді на відзив, роз`яснено строки та порядок надання суду доказів.

У зв`язку із розглядом справи за відсутністю сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом досліджуються саме представлені сторонами письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилається кожна з них, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Зі змісту постанови серії ЕАК № 1629939 від 16.10.2019 року, складеної інспектором роти № 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Кулебою Владиславом Володимировичем вбачається, що Самодерженков ОСОБА_2 16.10.2019 р. о 11-14 год. в м. Маріуполі по пр. Леніна, (нова назва Миру), 47, керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідно до напрямку при повороті праворуч, чим порушив п. 9.2.б ПДР України, за що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн. (а.с. 7).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно із ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Відповідно до приписів статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Крім того, згідно абзацу першого частини другої В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з статтею 31 Закону № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких зокрема: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

На підтвердження факту порушення позивачем п. 9.2.б ПДР, відповідачем приєднано файли 20191016194630001462, 20191016194721001465, 20191016194812001467, video_2019-11-18_11-24-53 від 16.10.2019 року, проте оскаржувана постанова серії ЕАК № 1629939 16.10.2019 року не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис, отже відсутність в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами 70 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 13.02.2020 р. № 524/9716/16-а.

Також, Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача.

Доводи позивача щодо невірного зазначення місця вчиненні адміністративного правопорушення знайшли своє підтвердженні під час розгляду справи, однак не мають самостійного значення, оскільки не впливають на загальний висновок суду щодо вирішення спору, тому суд вважає, що їх докладний аналіз є зайвим.

Враховуючи вищевикладені обставини та порушення, допущені під час винесення постанови, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та незаконність винесеної відносно ОСОБА_1 постанови і накладення адміністративного стягнення. За таких обставин оскаржувана позивачем постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 122 КУпАП, ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Донецькій області Кулеби Владислава Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 16.10.2019 року серії ЕАК №1629939 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,

поліцейський роти № 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Кулеба Владислава Володимирович, код ЄДРПОУ № 40108646, юридична адреса: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Макара Мазая, буд. 16.

Суддя Д.В. Киян