Ухвала суду № 88361661, 23.03.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2843/19

1-кс/0203/497/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

слідчого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Дикаленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро клопотання слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Заставської В.В., погоджене прокурором, про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №12018040000000884,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання слідчого, в якому поставлено питання про арешт майна підозрюваного ОСОБА_1 .

Враховуючи поставлені в клопотанні питання, для запобігання перерахування або зняття коштів з рахунків та забезпечення їх арешту, слідчий суддя у відповідності до ч.2 ст.172 КПК України вважає за необхідне провести його розгляд без повідомлення підозрюваного.

Перевіривши викладені в клопотанні доводи та надані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.

Частинами 1,3 ст.132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч.ч.1,2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 6 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З наданого до клопотання витягу з ЄРДР вбачається, що кримінальне провадження №12018040000000884 було відкрито 27.09.2018 року за ч.5 ст.191 КК України, за фактом привласнення директором ТОВ «СФГ Гермес», шляхом зловживання службовим становищем, з корисливих мотивів, майна, яке належить потерпілій ОСОБА_2 , а саме: комбайну зернозбирального марки CLAAS DOMINATOR 204-MEGA, вартістю 830126 грн. 61 коп.

Також в подальшому до ЄРДР було внесено відомості за ч.4 ст.358 КК України, ч.1 ст.209 КК України, за фактом використання ОСОБА_1 завдомо підробного документу - договору купівлі-продажу від 10.05.2016 року, внаслідок чого було здійснено перереєстрацію власника транспортного засобу; за фактом легалізування ОСОБА_1 доходів, отриманих злочинним шляхом.

В наданому клопотанні слідчий посилався на те, що в ході досудового розслідування виникла необхідність в застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підозрюваного ОСОБА_1 , з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

В зв?язку з цим, слідчий просив наклати арешт на рахунки, відкриті на ім?я ОСОБА_1 в банківських установах, а також на належне останньому нерухоме майно: комплекс будівель та споруд №2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, Катеринопільська сільська рада, реєстраційний номер обєкту нерухомого майна 281582012220; на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 ; на будинок по АДРЕСА_3 , з позбавленням підозрюваного та будь-яких інших осіб відчужувати та будь-яким чином розпоряджатись і користуватись грошовими коштами на рахунках, вчиняти реєстраційні дії (реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку) щодо нерухомого майна.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого та поставлені в ньому питання, слідчий суддя враховує, що в поданому клопотанні слідчим ставиться питання про накладення арешту на рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_3 в банківських установах, що не узгоджується з приписами ч.10 ст.170 КПК України, відповідно до яких арешт може бути накладено на грошові кошти у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, а не безпосередньо на самі рахунки.

Крім того, раніше в рамках кримінального провадження №12018040000000884 слідчий вже звертався до суду з клопотаннями про арешт, згідно яких ухвалами слідчого судді накладався арешт на грошові кошти на тих саме рахунках ОСОБА_1 та в тих саме банківських установах, що зазначені в даному клопотанні.

В обгрунтування підстав для накладення арешту слідчий посилався на те, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підозрюваного необхідно, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Згідно ч.5 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 2 цієї статті, арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

При цьому, в клопотанні зазначено, що 09.11.2018 року ОСОБА_1 в порядку ст.ст.276-278 КПК України було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України; 28.01.2019 року - про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.4 ст.358 КК України; 24.09.2019 року - про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.358 КК України; 04.12.2019 року про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.209, ч.4 ст.358 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Зі змісту вказаної норми випливає, що письмове повідомлення про підозру слідчий або прокурор повинні вручати безпосередньо тій особі, яка зазначена в повідомленні.

У разі неможливості безпосереднього вручення письмового повідомлення про підозру зазначеній у ньому особі, слідчий або прокурор повинні використовувати інші способи, передбачені КПК для вручення повідомлень.

Однак, до клопотання не надано доказів про вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру та наступних повідомлень про зміну раніше повідомленої підозри в порядку, передбаченому КПК України, а також долучено лише повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 04.12.2019 року.

Таким чином, слідчому судді не було надано достатніх матеріалів на підставі яких він міг би оцінити обгрунтованість оголошеної ОСОБА_1 підозри, набуття ним статусу підозрюваного та відповідно наявності підстав для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відносно останнього.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч.6 ст.170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

За вказаних обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання, як таке, що не відповідає вимогам ст.171 КПК України, на підставі ч.3 ст.172 КПК України підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків в строк, протягом 72-х годин з моменту отримання ухвали.

Під час усунення недоліків слід привести поставлені в клопотанні питання у відповідності до вимог ст.170 КПК України, а також надати оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання в частині належного повідомлення ОСОБА_1 , про підозру та про зміну раніше повідомленої підозри, а також підстав для накладення арешту грошові кошти в банківських установах за умови наявних ухвал слідчого судді про їх арешт.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131,132,170,171,172,175,309,369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Заставської В.В., погоджене прокурором, про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №12018040000000884 - повернути прокурору на підставі ч.3 ст.172 КПК України, для усунення недоліків в строк, протягом 72-х годин з моменту отримання вказаної узвали.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її винесення.

Слідчий суддя С.Ю.Казак