Рішення № 88359960, 16.03.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 року м. Херсон Справа № 923/889/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. за участю секретаря судового засідання Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Філії- Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк ", м. Херсон

до: фізичної особи - підприємця Шерстюк Олександра Івановича, с. Інгулець Херсонської області

про стягнення заборгованості в сумі 793 465,35 грн. за договором кредитної лінії,

за участю представників:

позивача - Щепаняк Ю. М. Савченко К. Г.;

відповідача - Голошивець К. В.;

18.10.2019 до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява №119.20-06/652 від 17.10.2019 Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Філії - Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" до Фізичної особи - підприємця Шерстюк Олександра Івановича, в якій просить стягнути 793 465,35 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2019, справу розподілено судді Нікітенко С.В.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 21.10.2019 позовну заяву №119.20-06/652 від 17.10.2019 Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Філії - Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний з дня отримання ухвали суду від 21.10.2019 шляхом надання доказів доплати судового збору у розмірі 11,34 грн та належних доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу.

01.11.2019 Господарський суд Херсонської області отримав від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Філії - Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" заяву про усунення недоліків № 119.20-09/678 від 01.11.2019 (зареєстровано за вх.№ 10164/19 від 01.11.2019), що містить вищезазначену інформацію.

Розпорядженням керівника апарату суду № 494 від 06.11.2019 у зв`язку з перебуванням судді Нікітенко С.В. у відпустці справу призначено до повторного автоматичного розподілу для подальшого руху позовної заяви.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019 справу розподілено судді Литвиновій В.В.

Ухвалою Господарського суду від 11.11.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалами суду від 03.12.2020, 02.01.2020, 09.01.2020 підготовчі судові засідання у даній справі відкладалися. Ухвалою суду від 09.01.2020 підготовче судове засідання у справі відкладено до 28.01.2020, цією ж ухвалою продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 28.01.2020 підготовче судове засідання відкладено до 11.02.2020.

Ухвалою суду від 11.02.2020 підготовче провадження у справі закрито, призначено розгляд справи по суті на 03.03.2020 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 03.03.2020 відкладено розгляд справи на 16.03.2020.

26.11.2019 позивач подав для залучення до матеріалів справи копії заяв відповідача на отримання кредиту (траншу), розпоряджень про видачу кредитних коштів та меморіальних ордерів про перерахування кредитних коштів (а.с. 80-109). До заяви додано докази надсилання зазначених доказів відповідачу.

Відповідач 09.01.2020 подав до суду заперечення, в яких зазначає, що суд не повинен приймати докази подані позивачем 26.1.12019, оскільки позивач повинен був подати всі докази разом з позовною заявою.

Позивач подав 23.01.2020 відповідь на заперечення відповідача щодо клопотання про залучення документів по справі, в яких зазначає, що відповідно до ч. 10 ст. 80 ГПК України докази, які не були додані до позовної заяви були подані через канцелярію суду разом з доказами направлення відповідачу згідно з вимогами ч. 9 ст. 80 ГПК України. До того ж, позивач зазначає, що відповідач визнавав свою заборгованість, що підтверджується заявою від 07.05.2019 та поясненнями від 23.08.2019, в яких він просив не розпочинати претензійно-позовну роботу та зобов"язувався сплатити заборгованість. Копії заяви відповідача від 07.05.2019 та пояснень від 23.08.2019 надано для залучення до матеріалів справи разом з доказами направлення відповідачу.

Суд бере до уваги докази, надані позивачем, та відхиляє заперечення відповідача щодо цього, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена правова норма кореспондується з ст.74 ГПК України, відповідно, до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст.ст. 13, 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Як зазначає ч.4 ст.76 суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань

До того ж, позивач відповідно до вимог ст. 80 ГПК України надав докази надсилання відповідачу доказів, в межах підготовчого провадження.

Відповідач відповідно до відзиву, поданого до суду 28.11.2019, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись, що позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували надання відповідачу кредитних коштів. До того ж, відповідач вважає необґрунтованим поданий позивачем розрахунок заборгованості.

Позивач відповідно до відповіді на відзив просить задовольнити позов в повному обсязі.

23.01.2020 позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача:

заборгованість за основним боргом (кредитом) - 585 891,84 грн.;

проценти за користування кредитом - 33 093,73 грн.;

комісія - 1 796,16 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 211 700,03 грн.;

пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 4 591,99 грн.;

пеня за несвоєчасну сплату комісії - 117,57 грн.;

3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 19 050,61 грн.;

3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 440,99 грн.;

3 % річних за несвоєчасну сплату комісії - 11,42 грн.;

втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу - 14 414,68 грн.;

втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів - 694,69 грн.;

втрати від інфляції за несвоєчасну сплату комісії - 6,93 грн.

З урахуванням часткової сплати відповідачем пені в розмірі 756,01 грн., загальна сума заборгованості становить 871054,63 грн.

До заяви додано докази надсилання позивачу та докази доплати судового збору.

Відповідно до ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

З огляду на викладене, заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Таким чином, має місце нова ціна позову - 871054,63 грн, в межах якої вирішується спір між сторонами.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

07 березня 2018 року між публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонське обласне управління AT "Ощадбанк" (далі - Банк, Позивач) та фізичною особою - підприємцем Шерстюк Олександром Івановичем (далі - Боржник, Відповідач) було укладено Договір кредитної лінії № 119.10-10/59 (далі -Кредитний договір).

Відповідно до п. 1 розділу 2 Кредитного договору Банк зобов`язується надати, а Відповідач отримати, належним чином використовувати та повернути в строки, передбачені Кредитним договором, кредит та сплатити проценти за користування, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах визначених договором.

Пунктом 3 розділу 2 Кредитного договору сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 1 000 000,00 (один мільйон) гривень.

Пунктом 2.3.2. Кредитного договору передбачено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору Боржник зобов`язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Боржник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (повністю або частково) за цим договором.

Згідно п. 2.6. Кредитного договору Банк має право призупинити надання кредиту (траншів) або відмовитись від надання Боржнику кредиту, частково або в повному обсязі у наступних випадках:

2.6.1.3. Прострочення Боржником погашення основної суми боргу та/або прострочення сплати інших платежів, визначених Кредитним договором, та/або сплати платежів за будь - яким іншим договором укладеним між Боржником та Банком з метою здійснення будь- якої активної банківської операції.

Відповідно до п. 3.3.1. Кредитного договору Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь - які або всі можливі випадки невиконання Відповідачем взятих на себе обов`язків та недотримання умов, передбачених Кредитним договором та/або іншими договорами укладеними між Банком та Боржником - відкликати кредит та вимагати повернення суми кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь - якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за Кредитним договором, у тому числі, але не виключно якщо: Боржник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не сплатив проценти за користування кредитом або будь - які інші суми, які підлягають сплаті за Кредитним договором або будь - яким іншим договором, укладеним з Боржником з метою здійснення будь - якої банківської операції.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір застави транспортних засобів від 07.03.2018 р. (далі - Договір застави), відповідно до умов якого Боржник з метою забезпечення, що випливає з Кредитного договору, передає в заставу, а Банк приймає предмет застави, що належить Боржнику на праві власності, а саме: комбайн зернозбиральний CLAAS LEXION 570, заводський номер НОМЕР_5, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , серія свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , дата свідоцтва про реєстрацію 28.12.2017 p., видане ГУ Держпродспожив службою в Херсонській області.

Відповідно до п. 6.1. Договору застави Банк набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет застави у випадках, передбачених умовами цього договору та законодавством, в тому числі якщо у момент настання строку виконання зобов`язання воно не буде виконано, зокрема при повному або частковому неповерненні суми кредиту та/або сплаті в строк сум комісій та/або штрафних санкцій, передбачених Кредитним договором, у тому числі у випадку одноразового прострочення будь - якого зобов`язання, що складає зобов`язання.

Згідно п. 3.3.2. Кредитного договору відкликання банком кредиту здійснюється шляхом направлення Боржнику вимоги про відкликання кредиту.

Позивач виконав свої зобов"язання за договором та надав відповідачу кредитні кошти, на підтвердження чого позивачем надано копії заяв відповідача на отримання кредиту (траншу), розпоряджень про видачу кредитних коштів та меморіальних ордерів про перерахування кредитних коштів (а.с. 80-109).

Відповідач в порушення умов договору, не сплачував заборгованість за договором.

З огляду на викладене, позивач направив відповідачу повідомлення від 11.04.2019 (а.с. 11) про усунення порушення зобов`язань за Кредитним договором, відповідно до якого Банк вимагав сплатити прострочену заборгованість за кредитом та іншими платежами, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами відповідно до умов Кредитного договору. Відповідач отримав зазначене повідомлення 11.04.2019, про що свідчить його підпис на повідомленні.

Відповідач заявою від 07.05.2019, копія якої додана до позовної заяви (а.с. 35), просив не розпочинати претензійно-позовну роботу та зобов"язувався сплатити заборгованість.

У зв`язку з невиконанням Боржником вимог повідомлення, а саме непогашення простроченої заборгованості протягом 20 днів, 23.08.2019 р. Банком підготовлено та вручено Боржнику вимогу про дострокове повернення кредиту (а.с. 36).

Відповідач у своїх письмових поясненнях, наданих позивачу 23.08.2019 (а.с. 156) зобов"язується сплати заборгованість за договором до 16.09.2019.

Однак, вимога Позивача про повне погашення кредиту Відповідачами проігнорована.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Статтею 345 ГК України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 1056-1 ЦК України (в редакції, яка діяла на час укладення кредитного договору) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належне виконання зобов`язання означає виконання його належними суб`єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобов`язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами кредитний договір від 07.03.2018 з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов`язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань за договором.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с. 149-151), відповідач частково сплачував заборгованість за кредитним договором. Станом на 20.01.2020 за відповідачем утворилась заборгованість за основним боргом (кредитом) в сумі 585 891,84 грн., проценти за користування кредитом - 33 093,73 грн та комісія - 1 796,16 грн.

Доказів перерахування боргу відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу, процентів за користування кредитом та комісії підлягають задоволенню в повному розмірі.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України", що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі загальної подвійної облікової ставки.

Укладаючи договір кредитної лінії № 119.10-10/59 сторони пунктом 7.2.1 передбачили, що за порушення відповідачем строків виконання зобов"язання щодо погашення основної суми боргу та/або сплати комісійних винагород та/або процентів за користування кредитом - пеню на користь банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочки за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути за порушення строків оплати пеню за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 211 700,03 грн.; пеню за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 4 591,99 грн.; пеню за несвоєчасну сплату комісії - 117,57 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с. 149-151) суд дійшов висновку про задоволення вимог про стягнення пені за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 211 700,03 грн.; пеню за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 4 591,99 грн.; пеню за несвоєчасну сплату комісії - 117,57 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, з урахуванням вимог ч.2 ст. 625 ЦК України позовні вимоги про стягнення 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 19 050,61 грн.; 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 440,99 грн.; 3 % річних за несвоєчасну сплату комісії - 11,42 грн.; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу - 14 414,68 грн.; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів - 694,69 грн.; втрати від інфляції за несвоєчасну сплату комісії - 6,93 грн., також підлягають задоволенню.

Судом відхиляються посилання відповідача на необґрунтованість розрахунку позивача, оскільки відповідач не надав власного розрахунку боргу, а відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Щодо посилань відповідача на ненадання позивачем первинних бухгалтерських документів на підтвердження надання відповідачу кредитних коштів, то суд відхиляє їх, оскільки як зазначалось вище позивач надав копії заяв відповідача на отримання кредиту (траншу), розпоряджень про видачу кредитних коштів та меморіальних ордерів про перерахування кредитних коштів (а.с. 80-109). Крім того, відповідач визнавав свою заборгованість, що підтверджується заявою від 07.05.2019 та поясненнями від 23.08.2019, в яких він просив не розпочинати претензійно-позовну роботу та зобов"язувався сплатити заборгованість.

З урахуванням часткової сплати відповідачем пені в розмірі 756,01 грн., загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 871054,63 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Шерстюк Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Філії- Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк " (м. Херсон вул. Суворова 26, код 02766367, рахунок IBAN: НОМЕР_4 ) заборгованість за договором кредитної лінії №119.10-10/59 від 07.03.2018 в розмірі 871054,63 грн та 13065,82 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 23.03.2020.

Суддя В.В.Литвинова