Ухвала суду № 88357408, 23.03.2020, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/55/20

Номер провадження № 1-кс/376/124/2020

УХВАЛА

"23" березня 2020 р. слідчий суддя Сквирський районний суд Київської області Клочко В.М., при секретарі судових засідань Щур Л.А., за участю представника власника майна - адвоката Бондаренка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області провадження за клопотанням адвоката Бондаренка Олександра Михайловича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Бондаренко О.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Сквирського районного суду Київської області з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 14.01.2019 року в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4201911030000242 від 03.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, було накладено арешт, а саме : автомобіль ЗИЛ-534332, 1998 р.в., номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль КАМАЗ-5511, 1986 р.в., номерний знак НОМЕР_2 .

В обґрунтування вимог клопотання заявник зазначає, що вжитий захід забезпечення кримінального провадження порушує гарантоване Конституцією України право власності ОСОБА_1 на вказане майно, що є неприпустимим. ОСОБА_1 не має у кримінальному провадженні процесуального статусу особи, щодо майна якої може бути накладено арешт. Органом досудового розслідування в поданому клопотанні в належний спосіб не доведено, що арештоване майно було отримано ОСОБА_1 злочинним шляхом, є доходом від вчиненого кримінального правопорушення, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. При цьому, ОСОБА_1 офіційно підтверджує, що арештоване майно придбано нею від третіх осіб за власні кошти на законних підставах, жоден з правочинів, на підставі яких ОСОБА_1 набуто у власність арештоване майно не було визнано у встановленому законом порядку недійсним або нікчемним, ніким не оспорюється.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Бондаренко О.М. у судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна підтримав, просив слідчого суддю задовольнити його у повному обсязі.

Прокурор та ініціатор клопотання заступник начальника СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області Мазур В.Ю. будучи належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи у удове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили.

З огляду на конституційні принципи змагальності сторін та диспозитивності, а також враховуючи, що ст.ст. 172, 174 КПК України визначений скорочений строк розгляду клопотання про скасування арешту майна, а неявка слідчого/прокурора не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні представника органу досудового розслідування на підставі наданих заявником доказів та матеріалів.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Під час розгляду клопотання встановлено, що СВ Сквирського ВПГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4201911030000242 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 14.11.2019 року було задоволено клопотання у кримінальному провадженні № 4201911030000242 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2019 року, та накладено арешт на автомобіль ЗИЛ-534332, 1998 р.в., номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль КАМАЗ-5511, 1986 р.в., номерний знак НОМЕР_2 .

У відповідності до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляду клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Разом тим, слідчий суддя вважає слушними наступні доводи клопотання.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Як вбачається з матеріалів клопотання право власності на автомобілі ОСОБА_1 набув задовго до внесення відомостей до ЄРДР, чим спростовуються доводи органу досудового розслідування, що вказане майно набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину, чи отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Керуючись п.18 ч.1 ст.3, ст.7, 26, 170-174, 309, 532-534 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката Бондаренка Олександра Михайловича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна - задовольнити.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 14.01.2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201911030000242 від 03.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, на автомобіль ЗИЛ-534332, 1998 р.в., номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль КАМАЗ-5511, 1986 р.в., номерний знак НОМЕР_2 - скасувати.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та підлягає безумовному виконанню.

Слідчий суддя