Рішення № 8835551, 12.04.2010, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 2-137/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2010 року

Овруцький районний суд Житомирської області в складі :

головуючого – судді Якухно О.М.

з секретарем Каленською Н.В., Турбал В.І.

з участю

представників позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості по кредитному договору, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач просить розірвати кредитний договір № МК-07-06 від 8.02.06 та стягнути на їх користь з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором №МК-07-06 від 08.02.06 в розмірі 365766,39 грн., а саме: 110726,75 грн. – заборгованість по простроченому кредитному, 155845,78 грн. – заборгованість по нарахованим відсоткам по простроченому кредиту, 99193,86 грн. - заборгованість по пені по простроченому кредиту та відсотках, мотивуючи тим, що відповідач ОСОБА_4 уклала з позивачем кредитний договір №МК-07-06 від 8 лютого 2006 року та отримала кредит у розмірі 200 000,00 грн. строком до 06 лютого 2008 року, з умовою сплати відповідачем 24% річних. Також було укладено договір поруки №МК-07-06 від 8 лютого 2006 року з ОСОБА_5, згідно з яким поручитель відповідає за виконання зобов’язань позичальником по кредитному договору в тому ж розмірі, що і позичальник . Позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит на суму 200 000, 00 грн.. Відповідачі не виконують умови договору належним чином.

Представники позивача вимоги підтримали і пояснили, що відповідачу ОСОБА_4 було надано кредит в сумі 200000 грн. на 2 роки. Остання не сплачує його. Відповідач ОСОБА_5 є поручителем, а тому несе солідарну відповідальність. В рахунок погашення боргу державною виконавчою службою було реалізовано заставлене майно ТОВ «Аліса» і банку перераховано кошти в сумі 70000 грн., чого не достатньо для погашення боргу.

Відповідачі та їх представник вимоги не визнали і пояснили, що кредит брався під заставу майна, вартість якого перевищувала суму кредиту. Кредит сплачували до того, як ОСОБА_5 потрапив у лікарню, де знаходився біля півроку. Після цього, вони не мали змоги виплачувати кредит, оскільки підприємство – ТОВ «Аліса», перестало працювати. Вони вважали, що кредит буде погашено за рахунок залогового майна. Тільки в ході розгляду справи їм стало відомо, що майно продано за меншу ціну, ніж та що вказана в договорі застави. Вважають, що в цьому немає їх вини.

Суд, дослідивши докази вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

8 лютого 2006 року було укладено договір №МК-07-06 між ПриватБанком та ОСОБА_4, згідно якого остання отримала кредит в сумі 200 000,00 грн., терміном до 6 лютого 2008 року, включно.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п.2.2 кредитного договору №МК-07-06 від 08.02.06 та додатками до кредитного договору відповідач зобов’язаний сплатити відсотки за користуванням кредитом. Погашення кредиту проводиться по кожному траншу в порядку і терміни згідно Графіків погашення кредиту та відсотків.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочення), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася , та сплати процентів.

В п.4.1 кредитного договору №МК-07-06 від 08.02.06 зазначено, що позичальник зобов’язав сплатити Банку пеню у розмірі 0,2% від суми непогашеного платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня.

З п.4.4. вищезазначеного договору вбачається, що при погашенні кредиту в термін, встановлений п.п.1.3, 2.3.1, 3.3. цього договору, заборгованість в частині своєчасного непогашеної суми кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту розрахунок відсотків здійснюється відповідно до п.3.2 даного договору з дати виникнення простроченої заборгованості.

п.4.5. вищезазначеного договору передбачає, що при порушенні позичальником зобов’язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує Банку пеню за кожний випадок порушення вказаних графіків при затримці платежу:

- на 1-9 днів у розмірі 5% від суми своєчасно непогашеної частини отриманого кредиту за кожний день прострочення;

- на 10 і більше днів – у розмірі 10% від суми своєчасно непогашеної частини отриманого кредиту за кожний день прострочення.

Відповідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Умови кредитного договору відповідач ОСОБА_4 в частині своєчасного погашення заборгованості по кредиту та сплати відсотків не виконує, що вбачається з розрахунку суми боргу та виписки по рахунку.

8 лютого 2006 року був укладений договір поруки №МК-07-06 між ОСОБА_5 та ПриватБанком.

Згідно п.1. договору поруки №МК-07-06 від 8.02.06 відповідно до надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_4 своїх обов’язків за кредитною угодою від 08.02.2006 року №МК-07-06 кредитор надав боржнику кредит в сумі 200 000,00 гривень, а боржник зобов’язаний: повернути кредит в строк до «06» лютого 2009 року, сплачувати за його користування 24% річних в дату сплати процентів, якою є 5-е число кожного поточного місяця, а у випадку порушення строків повернення кредиту-сплачувати 48% річних в дату сплати процентів, зазначену вище, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у кредитній угоді.

В п.9 цього ж договору вказано, що кредитор зобов’язаний у випадку виконання поручителем обов’язків боржника за кредитною угодою передати поручителю впродовж протягом 5 банківських днів з моменту виконання обов’язків.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняється.

З розрахунку суми боргу на 2.12.08 по кредитному договору №МК-07-06 від 08.02.06 вбачається, що заборгованість по кредиту складає 365 766 грн. 39 коп., а саме: 110 726,75 грн. – заборгованість по простроченому кредиту, 155 845,78 грн. – заборгованість по нарахованим відсоткам простроченого кредиту, 99 193,86 грн. – заборгованість по пені по простроченому кредиту та відсотках.

Відповідачі умови кредитного договору та договору поруки не виконують, а тому договір підлягає розірванню і з них слід стягнути солідарно заборгованість в межах позовних вимоги, а саме в сумі 365 766,39 грн..

Посилання відповідачів та їх представника, що заставлене майно було реалізовано за значно нижчу суму ніж вказана в договорі застави, що вплинуло на розмір заборгованості, суд не приймає до уваги, оскільки заставлене майно було реалізовано у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим написом нотаріуса, СДП «Укрспецюст» і відповідачі дії державного виконавця та результати торгів не оскаржували.

Відповідно до ст.88 ЦПК коли сторона, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1708,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а тому вказані витрати підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 196, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Розірвати кредитний договір № МК-07-06 від 8.02.06 укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (р/р 29096837101501 в Житомирському РУ «ПриватБанк», МФО 311744, код 26192037) заборгованість за кредитним договором № МК-07-06 від 8.02.06 у розмірі 365 766 грн. 39 коп., з них заборгованість : по простроченому кредиту в сумі 110726 грн. 75 коп., по нарахованим відсоткам по простроченому кредиту в сумі 155845 грн. 78 коп., по пені по простроченому кредиту та відсотках в сумі 99193 грн. 86 коп..

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (р/р 29096837101501 в Житомирському РУ «ПриватБанк», МФО 311744, код 26192037) судовий збір в сумі 854 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн., з кожного.

На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня проголошення рішення або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ :