Рішення № 88353048, 23.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2020 року м. Київ № 640/5520/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження, адміністративну справу

за позовом Державного підприємства дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення

та автоматики "Укрдорзв`язок"

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки та пені по єдиному

внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування,

за участі:

представника позивача - Дриги Тетяни Миколаївни (дов. від 02.09.2019 № 21/1-4/72),

представника позивача - Виграненко Світлани Петрівни (ордер від 01.01.2019 серії КС № 681404),

представника відповідача - Жука Юрія Олександровича (дов. від 17.04.2019 № 1498/26-15-10-11),

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв`язок" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить визнати протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки та пені по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 15.03.2019 № Ю-3238-23.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за рахунок сплачених сум єдиного внеску погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникне, тобто спочатку виникає недоїмка, на яку нараховуються спочатку штраф, а потім пені, з огляду на що всі надходження щодо сплати єдиного соціального внеску, які були сплачені позивачем, повинні зараховуватись відповідно до чинного законодавства першочергово за недоїмку, а потім за штраф та пеню, а не навпаки, як було стягнуто відповідачем протягом 2018-2019 років. Також позивач зазначив про те, що до кінця 2017 року не мав заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідна заборгованість виникла на початку 2018 року у розмірі 1 416 024,59 грн., а штраф та пеня на вказану заборгованість були нараховані пізніше.

Відповідачем надано суду письмовий відзив на позовну заяву в якому зазначено про те, що у зв`язку з наявністю в інтегрованих картках платника податків АІС «Податковий блок» у позивача станом на 31.07.2018 податкового боргу зі сплати єдиного внеску на суму 481 389,45 грн. сформовано та надіслано податкову вимогу від 15.03.2019 №Ю- 3238-23. Також відповідач зазначив про те, що відповідно до частини шостої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені саме у порядку календарної черговості їх виникнення.

У судовому засіданні суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

Державне підприємство дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв`язок" є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

28.12.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено рішення № 0259221309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне нарахування) єдиного внеску, яким до Державного підприємства дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв`язок" застосовано штрафи за період з 21.02.2014 по 28.12.2016 у розмірі 47057,23 грн. та за період з 21.01.2015 по 04.12.2017 у розмірі 354192,36 грн., а також нараховано пеню у розмірі 1128457,94 грн.

15.03.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві видано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-3238-23, в якій викладено вимогу сплатити недоїмку, штраф та пеню в сумі 2618533,13 грн., з яких недоїмка - 2247207,80 грн., штраф - 0,00 грн. та пеня 371325,33 грн.

В період з 25.01.2018 по 13.03.2019 Державним підприємством дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв`язок" здійснювалась сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 1 112 519,65 грн.

На виконанні у Святошинському районному відділі державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебувають виконавчі документи щодо стягнення з Державного підприємства дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв`язок" єдиного соціального внеску за якими було перераховано платіжними доручення від 22.12.2017 № 14361 суму у розмірі 41337,01 грн, від 23.01.2018 № 1000 - 221866,26 грн., 29.01.2018 № 1230 - 3338,18 грн., 07.03.2018 № 3217 - 22827,08 грн., 04.04.2018 № 4722 - 138792,36 грн., 05.05.2019 № 6462 - 57199,31 грн., 08.05.2018 № 76591 - 19495,99 грн., 30.05.2018 № 7969 - 106712,64 грн., 13.06.2018 № 8975 - 43175,23 грн.

Позивачем не погоджуючись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 15.03.2019 № Ю-3238-23 звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 вказаного Закону недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що Єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до пунктів 5, 8 статті 9 вказаного Закону сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь). Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до частини дванадцятої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Пунктом 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку платника в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Частиною другою статті 24 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання цієї вимоги банки за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу доходів і зборів суму, що дорівнює сумі несплаченого єдиного внеску, з правом зворотної вимоги до платників єдиного внеску щодо відшкодування цієї суми.

Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 25 вказаного Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, інформує про це платників єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Частиною шостою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно пункту 2 частини 11 статті 25 вказаного Закону органом доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) на платника єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Законом України № 77VІІІ від 28.12.2014 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці») до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" були внесені зміни, згідно з якими встановлено штраф у розмірі 20%.

Положення пункту 8 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 визначають, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином суми недоїмки, штрафних санкцій та пені погашаються за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску саме у порядку календарної черговості їх виникнення. При цьому положення чинного законодавства не містять вимог про те, що спочатку має здійснюватись зарахування коштів на повне погашення недоїмки і тільки подальшому на погашення стразу та пені, а визначальним є саме черговість виникнення відповідних зобов`язань

Аналогічна правова позиція, щодо тлумачення зазначеної вище норми викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 по справі №825/2359/15а.

З наявних в матеріалах справи Інтегрованих карток платника з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивача вбачається, що заборгованість за позивачем обліковується ще з кінця 2012 року та складається з пені та недоїмки.

Також в матеріалах справи наявна копія рішення від 28.12.2017 № 0259221309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне нарахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафи за період з 21.02.2014 по 28.12.2016 у розмірі 47057,23 грн. та за період з 21.01.2015 по 04.12.2017 у розмірі 354192,36 грн., а також нараховано пеню у розмірі 1128457,94 грн.

Таким чином посилання позивача на те, що до початку 2018 за ним не обліковувалась заборгованість з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

З аналізу наявних в матеріалах справи копій Інтегрованих карток платника з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивача за 2018 та 2019 роки судом встановлено, що сплачені позивачем в період з 25.01.2018 по 13.03.2019 грошові кошти були зараховані відповідачем в рахунок погашення наявної у позивача заборгованості, яка включає в себе недоїмку, пеню та штрафні санкції, та відповідні зарахування було здійснено у порядку календарної черговості їх виникнення.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що доводи позивача про те, що відповідачем зарахування сплачених ним сум на погашення заборгованості з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування були зараховані не у порядку календарної черговості їх виникнення спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а посилання на те, що в першу чергу має здійснюватись погашення недоїмки не відповідають положеннями частини шостої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв`язок" (03179, м. Київ, вул. Чалого, 3, код ЄДРПОУ 05422987) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки та пені по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Суддя О.П. Огурцов