Ухвала суду № 88350193, 23.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 березня 2020 року Справа №160/6927/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 (в порядку ст.382 КАС України) про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення по адміністративній справі №160/6937/19 за його позовом до Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 р. по справі №160/6927/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії був задоволений повністю, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області в частині невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні;

- зобов`язано виконавчий комітет Першотравенської міської ради Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу в сумі 140668,8 грн. (без врахування сум податків та інших загальнообов`язкових платежів);

- вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Дане рішення суду залишено без змін ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020 року набрало законної сили.

До суду 16.03.2020 року від позивача надійшла заява, в якій він просить зобов`язати суб`єкта владних повноважень Виконавчий комітет Першотравенської міської ради Дніпропетровській області надати о Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення цього суду від 27.09.2019 року; встановити відповідачеві строк подання такого звіту - 5 робочих днів з моменту постановлення ухвали суду; заяву розглядати без участі позивача.

Вказане клопотання мотивоване тим, що 28.11.2019 року за заявою позивача та на підставі виконавчого листа від 08.11.2019 р., виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Куліковською А.О. відкрито виконавче провадження №60684498. Вказане виконавче провадження перебуває на виконанні біля чотирьої місяців, а відповідач ухиляється як від добровільного, так і від примусового виконання рішення суду, про що свідчить накладення 13.03.2020 року державним виконавцем штрафу на боржника в сумі 5100 грн. за невиконання рішення суду. Такі дії Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області та її посадових осіб призводять до порушення прав позивача на отримання належних йому виплат упродовж більш як одинадцять місяців з моменту звільнення із займаної посади.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з положеннями статті 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece, Страсбург, 19.03.1997 року) наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України" (заява №7321/05 та 107 інших заяв), "Робота та інші проти України" (заява №7158/04 та 88 інших заяв), "Варава та інші проти України" (заява №12405/06 та 118 інших заяв), "ПМП "Фея" та інші проти України" (заява №27617/06 та 126 інших заяв), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.

З системного аналізу матеріалів справи, суд вважає обгрунтованою заяву позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року по справі № 160/6927/19, але протягом одного місяця з дати отримання копії цієї ухвали суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.243, 248, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Зобов`язати Виконавчий комітет Першотравенської міської ради Дніпропетровській області надати протягом одного місяця з дати отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року по справі №160/6927/19 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали відповідно до вимог ст.295 КАС України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя К.С. Кучма