Рішення № 88350052, 23.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року Справа № 160/1520/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить:

визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті протиправно недоплачених сум пенсії внаслідок незаконно виключеного із загального трудового стажу періоду роботи у фермерському господарстві «Росток» (з 18.04.1991р. по 03.01.1992р. та з 01.04.1993р. по 14.04.2004р.) - протиправними;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок моєї пенсії за віком відповідно до Законодавства, Конституції України, та статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , за період з 01 вересня 2018 року до 06 травня 2019 року включно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено: визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виключення з загального стажу ОСОБА_1 страхового стажу - періодів роботи членом фермерського господарства «Росток» з 18.04.1991р. по 03.01.1992р. та з 01.04.1993р. по 14.04.2004р. протиправними; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії за віком з урахуванням трудового стажу у період роботи членом фермерського господарства «Росток» з 18.04.1991р. по 03.01.1992р. та з 01.04.1993р. по 14.04.2004року. Однак, відповідачем протиправно здійснено перерахунок пенсії з дня набрання законної сили вказаного рішення суду - 07.05.2019 року, а не з 01.09.2018 року місяця коли був протиправно зменшений розмір пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

03 березня 2020 року до суду надійшов відзив в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначили, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року, визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виключення з загального стажу ОСОБА_1 страхового стажу - періодів роботи членом фермерського господарства «Росток» з 18.04.1991р. по 03.01.1992р. та з 01.04.1993р. по 14.04.2004р. протиправними; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії за віком з урахуванням трудового стажу у період роботи членом фермерського господарства «Росток» з 18.04.1991р. по 03.01.1992р. та з 01.04.1993р. по 14.04.2004 року. Дата з якої слід провести перерахунок в судовому рішення не зазначено. Вважають, що оскільки судове рішення не містить зобов`язань щодо перерахунку з певної дати, то пенсію позивачу перераховано з дня набрання рішення суду - 07.05.2019 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером за віком, з 05.03.2013р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

22 червня 2018 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до абзацу 3 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та у відповідності до частини 4 статті 28 Закону України «Про фермерське господарство».

Листом від 25.07.2018р. за № 497/0323-12 відділ з питань призначення та перерахунку пенсій №4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 , що при проведенні детального аналізу його пенсійної справи було виявлено, що під час призначення йому пенсії за віком по Списку № 1 до загального стажу роботи було безпідставно зараховано період роботи у фермерському господарстві «Росток» з 18.04.1991р. по 03.01.1992р. та з 01.04.1993р. по 31.12.2003р., оскільки не були надані документи про підтвердження сплати внесків на соціальне страхування.

Листом від 10.08.2018р. №14800/Р-11 Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України Рубльова Д.Г. повідомлено про те, що при призначенні йому пенсії Пенсійним органом безпідставно зараховано до страхового стажу періоди роботи у фермерському господарстві «Росток», оскільки відповідно до довідки управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі дані про сплату страхових внесків вказаним підприємством відсутні.

Окрім цього, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.08.2018р. за №Р13431-18 позивача повідомлено, що в ході перевірки його пенсійної справи при призначенні пенсії до загального стажу безпідставно зараховано періоди роботи у фермерському господарстві «Росток» з 18.04.1991р. по 03.01.1992р. , з 01.04..1993р. по 31.12.2003р., оскільки фермерським господарством не сплачувались внески на соціальне страхування.

Позивач вказує, що в результаті незаконного вилучення з його загального трудового стажу періодів роботи у фермерському господарстві «Росток» відповідач зменшив розмір пенсії з 2629,00 грн. до 2143,00 грн. з 01.09.2018р. Вказані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 вважав протиправними та незаконними, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено: визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виключення з загального стажу ОСОБА_1 страхового стажу - періодів роботи членом фермерського господарства «Росток» з 18.04.1991р. по 03.01.1992р. та з 01.04.1993р. по 14.04.2004р. протиправними; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії за віком з урахуванням трудового стажу у період роботи членом фермерського господарства «Росток» з 18.04.1991р. по 03.01.1992р. та з 01.04.1993р. по 14.04.2004року

Вказане рішення суду набрало законної сили 07 травня 2019 року.

Відповідачем здійснено перерахунок пенсії з дня набрання законної сили рішення суду - 07.05.2019 року, а не з дати її протиправного зменшення.

Позивач, не погодившись із вищевказаними діями Пенсійного фонду, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд врахував, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивачу зменшено розмір пенсії з 2629,50 грн. до 2143,02 грн. у зв`язку із зменшенням загального трудового стажу періодів роботи у фермерському господарстві «Росток» - 21.08.2018 року. (а.с. 63, 65 зворот).

Вказані дії відповідача судовим рішенням визнання протиправними, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

Так, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункту 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania) пункт 38).

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що проведення перерахунку пенсії позивачу повинно бути здійснено з моменту його не правомірного зменшення, неправомірність якого встановлено судовим рішенням у справі № 160/905/19, яке є обов`язкове для виконання. Здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивачу з дня набрання законної сили рішення суду порушують права позивача, оскільки позбавляє його права на отримання належних пенсійних виплат за період, які позивач не отримував з вини відповідача. Так, помилки органу не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, здійснюючи перерахунок позивачу пенсію з 07 травня 2019 року, Пенсійний орган діяв не на підставі, не в межах повноважень і не у спосіб, що передбачені законодавством України.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст., 77, 132, 139, 143, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адмністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у виплаті протиправно недоплачених сум пенсії внаслідок незаконно виключеного із загального трудового стажу періоду роботи у фермерському господарстві «Росток» (з 18.04.1991р. по 03.01.1992р. та з 01.04.1993р. по 14.04.2004р.) - протиправними.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком, за період з 01 вересня 2018 року до 06 травня 2019 року включно.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев