Вирок № 88348215, 20.03.2020, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5259/19

Провадження № 1-кп/750/55/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2020 року Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

головуючого - судді - Григор`єва Р.Г.,

при секретарі судового засідання - Анісковець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270010009015 від 20.11.2018, по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтава, українки, громадянки України, з повною вищою освітою, не працюючої, неодруженої, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

з участю прокурорів - Михайленка К.О., Мельниченка Д.Ю.,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

захисника - Боброва П.М.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

20.11.2018, близько 14 год. 25 хв., ОСОБА_1 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , в ході конфлікту, що виник з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечні наслідки своїх дій, нанесла ОСОБА_2 один удар лезом ножа в ділянку грудей, чим спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді одного колото - різаного поранення лівої половини грудної клітки з пошкодженням пристінкової плеври та лівої внутрішньої грудної артерії, розвитком лівобічного гемопневмотораксу, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину за пред`явленим їй обвинуваченням за ч.1 ст.121 КК України, цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого повністю не визнала та показала, що вона разом з потерпілим ОСОБА_2 з 2015 року перебувають у фактичних сімейних відносинах та мешкають у квартирі АДРЕСА_3 . 20.11.2018 вони з цивільним чоловіком знаходилися в двох в квартирі. Вона сиділа на дивані в кімнаті і чистила яблуко ножем. Зателефонували знайомі чоловіка і покликали на вулицю. Їй не подобаються зустрічі чоловіка з друзями, оскільки часто виникають бійки і чоловік після таких зустрічей приходить з поламаними руками. Вона вирішила не пускати чоловіка на вулицю. Коли потерпілий став збиратися на вулицю, то вона стала в дверному проході, обперлася обома руками об дверний косяк, щоб не пустити чоловіка на вихід. При цьому вона продовжувала тримати яблуко в лівій руці та правій руці ножа. Казала чоловікові, що він нікуди не піде. Чоловік стояв позаду неї і почав штовхати її животом, щоб вийти. Вона упустила яблуко. В один з моментів коли чоловік почав її штовхати, вона розвернулася до нього обличчям і впиралася простягнутими руками в дверний косяк, тримаючи в правій руці ножа, який впирався в косяк. Потерпілий намагався пробігти, відштовхнув її і вона впала. Далі він пішов до спальні і сказав, щоб вона подивилася, що наробила. Зайшовши до кімнати, вона побачила у чоловіка в області грудної клітки кров. Вона побігла до сусіда ОСОБА_3 , щоб той викликав швидку. ОСОБА_3 налив їй трохи горілки, бо її трусило. Вона випила і повернулася до квартири. Чоловік вже присів і сказав, щоб вона викинула ножа, що вона і зробила. По приїзду швидкої чоловіка на ношах забрали до лікарні. Тілесні ушкодження завдала чоловікові ненавмисно.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що з 2015 року перебуває у сімейних відносинах з ОСОБА_1 . Станом на 20.11.2018 у нього була поламана рука і цього дня він не хотів ні з ким спілкуватися. Коли зателефонував його товариш, щоб запропонувати роботу, то він почав збиратися на вулицю. В цей час дружина сиділа на дивані і чистила чи картоплю, чи яблуко. Вона сказала, що він нікуди не піде. Стала ревнувати до колишньої дружини. Стала в дверному отворі спиною до нього. Обперлася обома руками об дверний косяк, опинившись до нього спиною. Ніж у неї був в правій руці. Щоб вийти, він став штовхати руками в спину дружину. Вона розвернулася до нього обличчям, обпершись руками в дверний косяк. Він в цей час проскочив через ліву сторону. Пішов у спальну кімнату і побачив рану. Він покликав дружину, яка пішла зачиняти вхідні двері, щоб не пустити його. Він ліг на бік, дружина підклала під голову подушку. Після чого пішла до сусіда викликати швидку. Коли вона повернулася, він попросив дружину викинути ніж. Коли спустився сусід ОСОБА_3 він сказав тому, що полаялися з ОСОБА_4 . Мати він бачив, коли приїхала швидка. У машині швидкої він розповів матері, що полаявся з ОСОБА_4 . Того дня він не бачив, щоб дружина вживала алкоголь. Горілки у них вдома не має. Вважає, що сам наткнувся на ніж. Дружина не хотіла завдавати йому тілесних ушкоджень. Просить суворо не карати обвинувачену та не позбавляти її волі.

Свідок ОСОБА_5 , яка є матір`ю потерпілого ОСОБА_2 , в судовому засіданні показала, що 20.11.2018 коли вона прийшла в гості до сина, то його вже виносили на ношах з квартири. Вона супроводжувала сина до лікарні. В кареті швидкої син деталей не розповідав. Про сімейні відносини сина з ОСОБА_1 їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_6 , який є сусідом по під`їзду потерпілого та обвинуваченої, в судовому засіданні показав, що 20.11.2018 до нього додому забігла ОСОБА_1 , попросила викликати швидку, бо потерпілий в крові. Спочатку він не повірив, спустився вниз в квартиру, переконався у тому, що казала обвинувачена і зателефонував до швидкої. Коли поїхала швидка, то обвинувачена спитала якихось заспокійливих пігулок, оскільки у нього їх не було, то він налив їй горілки. Потерпілий не повідомляв деталей, але сказав, що порізала обвинувачена. Обвинувачена нормальна людина, але ревнива. Вона була налякана , сиділа над потерпілим і плакала.

Експерт ОСОБА_12 в судовому засіданні підтвердив, що ним складений висновкок екперта № 88. Для проведення експертизи надавалися матеріали кримінального провадження та один компакт диск зі слідчим експериментом ОСОБА_13. Компакт диск зі слідчим експериментом потерпілого ОСОБА_2 йому не надавався. Чи переглядався відеозапис слідчого експерименту з ОСОБА_1 він не пам`ятає. Вказівка у висновку на неможливість спричинення тілесних ушкоджень потерпілому без упору та не завдаючи удару, мається на увазі дві дії. Для завдання таких тілесних ушкоджень потрібна додаткова фіксація руки - має бути упор. Якщо б рука була вперта в косяк, то такі тілесні ушкодження могли бути спричинені.

Експерт ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив, що останні підсумки у висновку експерта № 61 від 16.12.2019 є тими, яких дійшла комісія експертів.

Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, надані наступні докази:

протокол огляду місця події від 20.11.2018 з план - схемою та фототаблицею, згідно яких слідчим був проведений огляд квартири АДРЕСА_3 , в ході якого виявлені та вилучені: змиви та контрольний змив речовини бурого кольору з підлоги коридору квартири та зі стіни, побутові ножиці з рукоятками зеленого кольору зі слідами речовини бурого кольору, рушник зі слідами бурого кольору;

протокол огляду місця події від 20.11.2018 з фототаблицею, згідно яких слідчим був виявлений та вилучений ніж зеленого кольору зі слідами речовини бурого кольору, на підлозі на вулиці під балконом квартири АДРЕСА_3 ;

протокол огляду місця події від 20.11.2018 з фототаблицею, згідно яких слідчим була виявлена та вилучена чоловіча футболка та труси з плямами речовини бурого кольору;

висновок експерта № 665 від 27.12.2018, згідно якого у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді одного колото-різаного поранення лівої половини грудної клітки з пошкодженням пристінкової плеври та лівої внутрішньої грудної артерії, розвитком лівобічного гемопневмотораксу, яке утворилося 20.11.2018 від дії предмета з колюче - ріжучими властивостями, та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення;

висновок експерта № 150 (б) від 26.02.2019, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_2 належить до групи А (11), а обвинуваченої ОСОБА_1 належить до групи В (111);

висновок експерта № 151 (б) від 26.02.2019, згідно якого на футболці та трусах виявлена кров потерпілого ОСОБА_2 ;

висновок експерта № 152 (б) від 26.02.2019, згідно якого на рушнику виявлена кров потерпілого ОСОБА_2 ;

висновок експерта № 149 (б) від 26.02.2019, згідно якого на ножицях з рукояткою зеленого кольору виявлена кров потерпілого ОСОБА_2 ;

висновок експерта № 148 (б) від 11.02.2019, згідно якого на ножі зеленого кольору виявлена кров потерпілого ОСОБА_2 ;

висновок експерта № 83 від 25.02.2019, згідно якого у обвинуваченої ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не виявлено;

висновок судово-психіатричного експерта № 690 від 20.12.2018, згідно якого ОСОБА_1 за своїм психічним станом на період часу до якого відноситься кримінальне правопорушення у вчиненні якого вона підозрюється була здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними; на теперішній час може правильно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження та давати про них правильні свідчення; на теперішній час у неї не виявлено клінічних ознак психічного захворювання; примусові заходи медичного характеру їй не показані;

висновок судово-психіатричного експерта № 691 від 20.12.2018, згідно якого у ОСОБА_1 мають місце психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності, в теперішній час утримання, наркологічне лікування їй не показане;

протокол проведення слідчого експерименту від 01.02.2019 із застосуванням відеозапису, згідно якого потерпілий ОСОБА_2 пояснив та показав на місці про обставини отримання ним колото - різаного проникаючого поранення грудної клітки, зазначивши, що 20.11.2018 обвинувачена ОСОБА_1 стала в дверний отвір, впершись обома руками в дверний отвір, тримаючи в правій руці ніж, і не пускала його на вихід з квартири, коли він обходив її з лівого боку, то ОСОБА_9 розвернулася та він раптово на штирхнувся на ніж, який вона тримала в правій руці;

протокол проведення слідчого експерименту від 01.02.2019 із застосуванням відеозапису, згідно якого обвинувачена ОСОБА_1 пояснила та показала на місці про обставини заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 , вказавши, що 20.11.2108, не бажаючи випускати чоловіка на вулицю, вона стала в дверному отворі, вперлася обома руками в отвір, тримаючи в правій руці ніж з руків`ям зеленого кольору, ОСОБА_2 став штовхати її в спину, підбив ліву руку і намагався обійти її з лівого боку, в цей час вона повернулася до нього обличчям і потерпілий на штирхнувся на лезо ножа, який вона тримала в правій руці;

висновок експерта № 88 від 21.03.2019, згідно якого тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення грудної клітки не могли утворитись від випадкового наштрикання потерпілого на ніж, який знаходився у іншої особи у руці, зігнутій в ліктьовому суглобі без упора та не завдаючи удару, за обставин на які вказували потерпілий та обвинувачена під час проведення слідчих експериментів від 01.02.2019;

виписка КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» № 139 від 20.11.2018, згідно якої обвинувачена ОСОБА_1 станом на 20.11.2018 о 19 год. 45 хв. перебувала в стані алкогольного сп`яніння (1,2 проміле алкоголю в крові);

протокол про результати проведення аудіо, - відеоконтролю особи від 01.12.2018, стенограма розмов, DVD-R інв. № 1001т, складених на підставі ухвали слідчого судді Чернігівського апеляційного суду № 610т від 21.11.2018, доручення слідчого оперативному підрозділу, згідно яких обвинувачена ОСОБА_1 в розмові з невідомою співрозмовницею пояснює, що вдарила ножем потерпілого «…ударила по самое ручку… лучше в руку воткнуть нож, нет надо было в серце целится…» та викинула ніж у вікно, попередньо помила його і протерла ручку;

висновок експерта № 61 від 16.12.2019, згідно якого під час перегляду наданих судом оптичних носіїв з записами слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченої ОСОБА_1 , та прослуховування записів судового засідання з показами останніх, членами судово - медичної експертної комісії не отримано переконливих судово-медичних даних, які б дали змогу однозначно заперечити чи підтвердити можливість утворення описанного вище проникаючого в грудну порожнину колото - різаного поранення за обставин, на які вони вказують; за даних обставин, на думку експертів, остаточне рішення вказаних питань можливе лише судово - слідчим шляхом.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, перевіривши доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, колегія суддів вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України повністю доведена, з наступних підстав.

Обвинувачена ОСОБА_1 категорично заперечує факт умисного нанесення одного удару лезом ножа в область грудей потерпілого ОСОБА_2 .

За твердженням сторони захисту тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_2 у вигляді колото - різаного поранення грудної клітки виникли в той момент, коли потерпілий намагався піти з квартири, а обвинувачена, збираючись не пускати його на вулицю, стала в дверному отворі, обперлася обома руками об дверний косяк, тримаючи в правій руці ножа, який впирався в косяк і в той момент, коли потерпілий намагався проскочити повз неї, вона розвернулася обличчям до нього, не відпускаючи ножа, вперлася ним в косяк і в цей момент потерпілий на штирхнувся на ніж.

До висловленої стороною захисту позиції щодо механізму спричинення тяжких тілесних ушкоджень приєднався і потерпілий ОСОБА_2 , який в судовому засіданні наполягав на тому, що тілесні ушкодження були йому заподіяні саме таким чином, як вказала обвинувачена.

В судовому засіданні був здійснений перегляд відеозаписів слідчих експериментів з участю обвинуваченої ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 під час яких була змодельована ситуація за якої були заподіяні тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 .

Під час слідчого експерименту обвинувачена ОСОБА_1 показала, як у неї фіксувався ніж в руці в момент розвороту в дверному косяку, а саме ніж знаходився притуленим долонею правої руки до дверного косяку, при цьому задня частина ножа - руків`я не впиралася в дверний косяк, ніж вона тримала на рівні своїх плечей.

Запропонований обвинуваченою ОСОБА_1 варіант механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 під час слідчого експерименту виключає заподіяння встановлених у потерпілого тілесних ушкоджень, оскільки ніж знаходився у обвинуваченої без упору в тверду поверхню дверного косяку.

Спростуванням версії сторони захисту щодо механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 слугують також науково - обґрунтовані, вмотивовані та переконливі висновки експертів № 665 від 27.12.2018 та № 88 від 21.03.2019, згідно яких тілесне ушкодження у вигляді колото - різаного поранення грудної клітки у потерпілого ОСОБА_2 не могло виникнути без упору та завдання удару.

Слідчий експеримент з участю потерпілого ОСОБА_2 не спростовує наведених висновків суду, оскільки останній показує зовсім інше місце і положення фіксації ножа, аніж обвинувачена, але і при такому положенні не має достатнього упору для заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому.

Спростуванням версії сторони захисту щодо механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому слугує також аудіо, відеоконтроль ОСОБА_1 , яка в ході довільної розмови повідомила співрозмовниці, що саме вона вдарила ножем потерпілого ОСОБА_2 .

Версію сторони захисту та потерпілого ОСОБА_2 щодо механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому суд розцінює як суто захисну, спрямовану збоку обвинуваченої уникнути кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин та збоку потерпілого цілком природнім почуттям милосердя до жінки, з якою він перебуває у фактичних сімейних відносинах.

Виходячи з характеру тілесних ушкоджень, механізму їх утворення та локалізації, знаряддя вчинення злочину - ножа, суд вважає, що обвинуваченою ОСОБА_1 умисно був нанесений удар лезом ножа в область лівої половини грудної клітки потерпілому.

Заперечення обвинуваченою ОСОБА_1 тієї обставини, що на момент вчинення злочину вона перебувала в стані алкогольного сп`яніння, спростовується випискою КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» № 139 від 20.11.2018. Згідно вказаного документу зі спливом п`яти годин після вчинення злочину у обвинуваченої зберігався значний стан алкогольного сп`яніння (1,2 проміле алкоголю в крові). Наведений стан алкогольного сп`яніння не міг виникнути лише від тієї кількості горілки, яку обвинувачена випила вдома у свідка ОСОБА_6 .

Таким чином, оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України повністю доведена.

Ікриміноване обвинуваченій ОСОБА_1 діяння вірно кваліфіковане органом досудового розслідування за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_2 небезпечного для життя в момент заподіяння.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , суд визнає: вчинення злочину вперше, відсутність моральних та майнових претензій збоку потерпілого до обвинуваченої, вибачення потерпілим обвинуваченої, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Відповідно до ст.67 КК України, обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння та вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, відсутність моральних та майнових претензій до обвинуваченої збоку потерпілого, думку потерпілого, який вибачив обвинувачену, примирився з нею і продовжують жити разом однією сім`єю, просив не позбавляти обвинувачену волі, зміст досудової доповіді начальника Деснянського РВ ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області, згідно якої виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася, її сімейний стан: перебуває у фактичних сімейних відносинах з потерпілим, має на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майновий стан обвинуваченої, її стан здоров`я, за наявності декількох обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої, у зв`язку з чим, вважає за можливе призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, як самою обвинуваченою, так і іншими особами.

Невизнання обвинуваченою своєї вини не є перешкодою для застосування положень ст. 75 КК України.

Цивільний позов прокурора Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» до обвинуваченої ОСОБА_1 про стягнення 12583 (дванадцять тисяч п`ятсот вісімдесят три) грн. 98 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 є обґрунтованим, документально підтвердженим, а тому, з урахуванням приписів ст. 1206 ЦК України, підлягає повному задоволенню.

Відповідно до ст. 124 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь держави - 12563 (дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят три) грн. 56 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту втратив свою силу на стадії досудового розслідування.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у пред`явленому їй обвинуваченні за ч.1 ст. 121 КК України та призначити їй покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави - 12563 (дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят три) грн. 56 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.

Позов прокурора Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» до обвинуваченої ОСОБА_1 про стягнення 12583 грн. 98 коп. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 , - задовольнити повністю.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 в дохід Чернігівського обласного бюджету ( р\р 31418544025001 ГУК у Чернігівській обл., МФО 899998, код ЄДРПОУ 02006113) - 12583 (дванадцять тисяч п`ятсот вісімдесят три) грн. 98 коп. витрат, понесених КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 .

Речові докази: поліетиленовий пакет з пігулками, змив та контрольний змив речовини бурого кольору, побутові ножиці зі слідами речовини бурого кольору, поліетиленовий пакет з речовиною невідомого походження, дзеркало та металева трубка зі слідами речовини білого кольору, рушник зі слідами речовини бурого кольору, паперовий згорток з речовиною рослинного походження, чотири ножа, шило, металевий ніж зі слідами речовини бурого кольору, чоловічу футболку та труси, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ЧВП ГУНП в Чернігівській області, - знищити; електронні ваги в кількості 2 штук, телефон «Імпресіон» з сім-карткою «лайфселл», кросівки, джинсові штани, кофту зеленого кольору, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ЧВП ГУНП в Чернігівській області, - повернути обвинуваченій ОСОБА_11 ;

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Р.Г. Григор`єв