Ухвала суду № 88345683, 13.03.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/21210/14-ц

Провадження №6-251/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року Солом`янський районний суд м.Києва

у складі головуючого судді-Букіної О.М.

при секретарі-Ступак М.С.

розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про постановлення оремої ухвали у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Солом`янського районного суду м.Києва перебувала вказана вище справа.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 28 травня 2015 року в задоволенні позовів було відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 03 лютого 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задоволені частково, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28 травня 2015 скасовано і ухвалено нове.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю відмовлено.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 16 травня 2018 року касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Апеляційного суду міста Києва від 03 лютого 2016 року залишено без змін.

12.02.2020 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про постановлення у справі окремої ухвали у порядку ч.2 ст. 262 ЦПК України, у зв`язку з зловживанням професійними правами та порушенням професійних обов`язків щодо:

- Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради;

- посадової особи ОСОБА_12 - головного інженера -землевпорядника «Залізничного району м. Києва» (нині Солом`янського району м.Києва, який станом на 2019 рік займає посаду Начальника Відділу землеустрою та моніторингу земель «Солом`янського району м.Києва» Департаменту земельних ресурсів» Виконавчого органу «Київської міської ради» («Київської міської державної адміністрації»), який склав і підписав «Акт перевірки прийомки геодезичних робіт по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки в натурі» за адресою: АДРЕСА_1 та видав оскаржувальний Державний акт №72-200121 від 25.03.1999 на право приватної власності на землю по АДРЕСА_1 щодо передачі землі для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель у спільну приватну власність громадянам ОСОБА_13 та ОСОБА_4 ;

- посадової особи Київського міського Голови Омельченко Олександра Олександровича;

- посадової особи ОСОБА_14 , який склав та підписав «Абрис земельної ділянки» ОСОБА_13 та ОСОБА_4 (без зазначення дати) його складання та який склав «перенесення в натурі зовнішніх меж земельної ділянки» від 17 грудня 1998 року (непогодженого сусідами) до спірної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , та щодо спірної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 ;

- посадової особи ОСОБА_15 - провідного інженера «Геодезичного відділу» «Регіонального центру земель кадастру та приватизації землі» «Київського міського управління земельних ресурсів», який склав та підписав «Акт перевірки та прийомки геодезичних робіт по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки в натурі» за адресою: АДРЕСА_1 , який склав і підписав «Акт встановлення погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі» за адресою: АДРЕСА_1 ;

- посадової особи ОСОБА_16 - головного інженера Геодезичного відділу «Регіонального центру земельного кадастру та приватизації землі» «Київського міського управління земельних ресурсів», який перевірив та підписав «Акт перевірки та прийомки геодезичних робіт встановленню зовнішніх меж земельної ділянки в натурі» за адресою: АДРЕСА_1 ;

- посадової особи ОСОБА_17 , який склав і підписав «Акти перевірки та прийому геодезичних робіт по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки в натурі» за адресою: АДРЕСА_1 ;

- посадової особи ОСОБА_18 ,який обчислив і підписав « Каталог координат кутів зовнішніх меж землекористування» за адресою: АДРЕСА_1 ;

-посадової особи ОСОБА_19 , який перевірив і підписав « Каталог » координат і зовнішніх меж землекористування» за адресою: АДРЕСА_1 .

Також просить винести окрему ухвалу відносно адвоката Свічарова Я . К ., надіслати органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності цього адвоката.

Крім того, при постановленні окремої ухвали, заявник просить зазначити закон та інші нормативно-правові акти (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівки, що містяться в окремій ухвалі встановити строк для надання відповіді, залежно від змісту вказівки та терміну необхідного для їх виконання та зобов`язати надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначені в окремій ухвалі строк.

Винести окрему ухвалу та направити органам, до повноважень яких належить притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності та до органу досудового розслідування, оскільки суд має прийти про наявність у діях ( бездіяльності) вказаних посадових осіб ознак кримінального правопорушення.

У зв`язку з наявністю в даній справі підробки документів, доказів, відповідних неправдивих показань, окрему ухвалу направити прокурору та органу досудового розслідування.

Винести окрему ухвалу та надіслати відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні були усунути виявлені судом недоліки та порушення чи запобігти їх повторенню.

Свою заяву обґрунтовує тим, що під час розгляду даної справи, в тому числі в порядку апеляційного та касаційного розгляду, після складання висновку експерта за результатами проведеної земельно-технічної експертизи за № 2-17/07 від 17.07.2018 заявником було встановлено ряд порушень вимог чинного законодавства, як з боку державних органів та їх посадових осіб, так і учасників розгляду даної справи, що стало підставою для звернення до суду в порядку ст.262 ЦПК України.

Відповідно до ч.13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексон не передбачено повідомлення учасників справі. У такому випадку судове засідання не провидиться.

Згідно з ч.1 ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Оскільки вимоги ЦПК України не регулюють порядку окремого розгляду заяви, поданої в порядку ст. 262 ЦПК України, суд, у з урахуванням вимог ст. 8 ЦК України,вважає за необхідне розглядати справу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 28 травня 2015 року в задоволенні позовів було відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 03 лютого 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задоволені частково, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 28 травня 2015 скасовано і ухвалено нове.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю відмовлено.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 16 травня 2018 року касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Апеляційного суду міста Києва від 03 лютого 2016 року залишено без змін.

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду міста Києва від 03 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами,відмовлено.

Обгрунтовуючи заяву, подану в порядку ст.262 ЦПК України заявник посилався на те, що в ході розгляду справи в суд, в тому числі після набрання прийнятих судовими органами рішення законної сили, ним встановлено ряд порушень вимог чинного законодавства з боку державних органів та посадових осіб, а також учасника судового розгляду адвоката Свічарова Я.К., що стало підставою на звернення до суду з відповідною заявою.

Відповідно до ч.1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Відповідно до ч.2 ст. 262 ЦПК України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Разом з цим, вимоги ЦПК України не регулюють окремого порядку розгляду заяви поданої в порядку ст. 262 ЦПК України.

Як вбачається з вимог ст. 262 ЦПК України постановлення у справі окремої ухвали має місце під час розгляду справи, тобто під час ухвалення рішення у справі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Вимогами ст. 120 ЦПК України визначено види процесуальних строків, в межах яких вчиняються процесуальні дії, які встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ст.122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до вимог ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи з вимог ЦПК України, строк - це певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Строк і термін можуть визначатись актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Виходячи з вимог ст. 262 ЦПК України вбачається, що обчислення строку на постановлення у справі окремої ухвали передбачає наявність відповідної вказівки, тобто під час розгляду справи та відповідно під час ухвалення рішення у справі та такою датою є 28.05.2015.

Таким чином, строк зазначений у ст.262 ЦПК України є преклюзивним , оскільки з закінченням постановлення у справі рішення судом, воно тягне за собою втрату права на ухвалення окремої ухвали, незалежно від того, хто є ініціатором такої заяви, сторони чи сам суд.

Преклюзивний строк - це період, із закінченням якого припиняється цивільне право як таке.

Оскільки судом першої інстанції ухвалено рішення по справі 28.05.2015, з закінченням розгляду справи по суті, суд вважає, що припинилося і право на ухвалення окремої ухвали.

Заява про постановлення у даній справі окремої ухвали подана заявником 12.02.2020, тобто за спливом понад чотирьох років.

Таким чином, є очевидним, що така заява подана після закінчення строку, визначено ст. 262 ЦПК України.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Підстав для поновлення заявнику строку на подачу заяви про постановлення у даній справі окремої ухвали в порядку ст. 262 ЦПК України, суд не вбачає, оскільки даний строк поновленню не підлягає.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що подана заява підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного керуючись ст.8 ЦК України, ст.ст.7, 122, 126, 127, 260, 262, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про постановлення окремої ухвали у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її ухвалення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Букіна