Рішення № 88342410, 16.03.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Глібко О. В.

Справа № 644/9933/19

Провадження № 2/644/145/20

16.03.2020

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 березня 2020 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі: головуючого – судді Глібко О.В., за участю секретаря- Книшенко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Харківське автотранспортне підприємство № 16363» про стягнення трьох відсотків річних за користування грошовими коштами та інфляційних втрат,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТДВ «Харківське автотранспортне підприємство № 16363» про стягнення трьох відсотків річних за користування грошовими коштами та інфляційних втрат.

Позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 19557 грн. 34 коп., з яких три відсотки річних за користування грошовими коштами складають 7133 грн. 31 коп. та інфляційні втрати складають 12424 грн. 03 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, після смерті її батька ОСОБА_2 залишилася спадщина, яка серед іншого складалася з грошової заборгованості по заробітній платі у сумі 4491 грн. 93 коп.; грошової компенсації за невикористану відпустку; частини грошових виплат за оренду транспортних засобів, що зберігаються в бухгалтерії ТДВ «Харківське автотранспортне підприємство № 16363».

11 лютого 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Нескородовою О.А. було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом ( зареєстровано в реєстрі за № 590), а саме на 1/3 частку грошових виплат, що зберігаються в бухгалтерії ТДВ «Харківське автотранспортне підприємство № 16363» та складаються з : грошової заборгованості по заробітній платі у сумі 1497 грн.. 31 коп.; грошової компенсації за невикористану відпустку у сумі 300342 грн. 13 коп.; грошових виплат за оренду транспортних засобів у сумі 205948 грн. 87 коп.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03.10.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТДВ «Харківське автотранспортне підприємство № 16363» були задоволені. Стягнуто з ТДВ «Харківське автотранспортне підприємство № 16363» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 157788 грн. 30 коп. При цьому, первинний розмір позовних вимог у справі № 644/2728/19 під час розгляду справи зменшувався, в зв`язку з поступовою частковою сплатою відповідачем грошових коштів. В повному обсязі виконання зобов`язання за відсутності будь-якого погодження такого виконання зі сторони ОСОБА_1 здійснювалось в такому порядку: 07.03.2019 року- 50000 грн.; 04.04.2019 року- 50000 грн.; 07.05.2019 року- 50000 грн.; 05.06.2019 року- 50000 грн.; 18.07.2019 року- 50000 грн.; 15.08.2019 року- 50000 грн.; 24.09.2019 року- 50000 грн.; 18.11.2019 року- 157788 грн. 30 коп., всього на загальну суму 507788 грн. 31 коп.

Отже, зобов`язання з виплати ОСОБА_1 передбачених свідоцтвом про право на спадщину за законом від 11.02.2019 року ( зареєстровано в реєстрі за № 590) виникло у відповідача 12.02.2019 року, таким чином, відповідач вочевидь прострочив виконання грошового зобов`язання та відповідно до вимог ст. 625 ЦК України зобов`язаний сплатити на її користь 3 % річних за користування грошовими коштами та інфляційні втрати відповідно до наданого розрахунку.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача загальну суму грошового зобов`язання в розмірі 19557 грн. 34 коп. ( 12424,03 + 7133,31= 19557,34).

Ухвалою суду від 09.12.2019 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула, повідомлялася належним чином та своєчасно, причини неявки суд не повідомила.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Новаков А.І. через канцелярію суду подав заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, причини не явки суду не повідомила.

20.12.2019 року через канцелярію суду представник відповідача подала відзив на позовну заяву, в якому просить зменшити розмір грошових коштів з 19557 грн. 34 коп. до 9029,03 грн. При цьому зазначила, що на грошові кошти ТДВ «Харківське автотранспортне підприємство № 16363», у відповідності до яких нараховувалась пеня та інші витрати, ухвалою суду від 04.04.2019 року було накладено арешт в межах ціни позову 457788 грн. 30 коп. Відповідачем по справі було подано апеляційну скаргу на ухвалу від 04.04.2019 року, де було звернуто увагу на те, що першою інстанцією не було прийнято до уваги, що накладення арешту на рахунки підприємства призведе до неможливості тривалий час сплачувати працівникам заробітну плату, розраховуватися з конрагентами, сплачувати податки, що потягне порушення прав третіх осіб та може призвести до незворотніх наслідків, про що суд безпосередньо вказав в ухвалі, але не надав належної оцінки в сукупності з доказами, які мав зібрати та оцінити для винесення законного рішення. Два спадкоємця дали згоду, а позивач відмовився, подав позов та і ще ускладнив роботу підприємства, подавши заяву про забезпечення позову про накладення арешту на поточні рахунки підприємства.

Фактично можна стверджувати, що факт використання грошових коштів мав місце з моменту подання позивачем вимоги про сплату успадкованих грошових коштів ( складеної 12.02.2019 року, отриманої ТДВ «АТП 16363» 18.02.2019 року за вх. № 39) та до моменту винесення постанови про накладення арешту на грошові кошти на всі рахунки підприємства в межах позову ( 05.04.2019 року) приватним виконавцем Оніщенко Д.С. та складає 47 календарних днів. Отже представник відповідача зазначає, що прострочення сплати грошових коштів виникло з моменту отримання вимоги ТДВ «АТП 16363» та до моменту забезпечення грошової вимоги, що вже є захистом майнового права та інтересу. При цьому представник відповідача надає розрахунок 3 % річних, період розрахунку з 18.02.2019 року по 05.04.2019 року, сума боргу 507788 грн., розмір відсотків 1920 грн.

Представник відповідача надала розрахунок інфляційних збитків: період прострочення лютий 2019 року по березень 2019 року, індекси інфляції 100.5, 100.9, сукупний індекс інфляції 101.40, сума боргу 507788 грн., сума боргу з урахуванням інфляції 514897 грн. 03 коп., збитки від інфляції 7109,03 грн.. Отже загальна сума до виплати 3 % річних та інфляційних витрат становить 9029 грн. 03 коп.

Крім того, зазначила, що до матеріалів справи не надано доказів, окрім ордеру на підтвердження повноважень адвоката.

Протягом встановленого строку позивачем відповідь на відзив не подавалась.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали цивільної справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 ОСОБА_2 , який був учасником ТДВ «Харківське автотранспортне підприємство № 166363».

Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, яка серед іншого складалася з грошової заборгованості по заробітній платі у сумі 4491,93 грн., грошової компенсації за невикористану відпустку у сумі 901 026,38 грн., частини грошових виплат за оренду транспортних засобів у сумі 617 846,61 грн.

Належність вказаних грошових виплат (компенсацій, заборгованості, орендної плати) спадкодавцю підтверджується Довідкою № 70, виданою 18.01.2019 року ТДВ «Харківське автотранспортне підприємство № 16363».

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_3 , доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , по 1/3 частині за кожним.

11 лютого 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Нескородовою О.А. було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом ( зареєстровано в реєстрі за № 590), а саме на 1/3 частку грошових виплат, що зберігаються в бухгалтерії ТДВ «Харківське автотранспортне підприємство № 16363» та складаються з : грошової заборгованості по заробітній платі у сумі 1497 грн.. 31 коп.; грошової компенсації за невикористану відпустку у сумі 300342 грн. 13 коп.; грошових виплат за оренду транспортних засобів у сумі 205948 грн. 87 коп. ( а. с. 9)

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03.10.2019 року, яке набрало законної сили 12.11.2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТДВ «Харківське автотранспортне підприємство № 16363» про стягнення коштів в розмірі 157788 грн. 30 коп. були задоволені. ( а. с. 13-15)

Як зазначає позивач, в повному обсязі виконання зобов`язання за відсутності будь-якого погодження такого виконання здійснювалось у наступному порядку: 07.03.2019 року- 50000 грн.; 04.04.2019 року- 50000 грн.; 07.05.2019 року- 50000 грн.; 05.06.2019 року- 50000 грн.; 18.07.2019 року- 50000 грн.; 15.08.2019 року- 50000 грн.; 24.09.2019 року- 50000 грн.; 18.11.2019 року- 157788 грн. 30 коп., всього на загальну суму 507788 грн. 31 коп. ( а. с. 16-23)

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не визнаються неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК України

Отже нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Згідно розрахунку, наданого представником позивача, інфляційні втрати складають суму 12424 грн. 03 коп., яка складається: період заборгованості 12.02.2019 року по 07.03.2019 року, сума боргу 507788 грн. 31 коп., сукупний індекс інфляції за період 1.005, інфляційне збільшення суми боргу 2538,94, сума боргу з врахуванням індексу інфляції 510327,25; період заборгованості 08.03.2019 року по 04.04.2019 року, сума боргу 457788 грн. 31 коп., сукупний індекс інфляції за період 1.009, інфляційне збільшення суми боргу 4120,08, сума боргу з врахуванням індексу інфляції 461908,40; період заборгованості 05.04.2019 року по 07.05.2019 року, сума боргу 407788 грн. 31 коп., сукупний індекс інфляції за період 1.010, інфляційне збільшення суми боргу 4077,88, сума боргу з врахуванням індексу інфляції 411866,19; період заборгованості 08.05.2019 року по 05.06.2019 року, сума боргу 357788 грн. 31 коп., сукупний індекс інфляції за період 1.007, інфляційне збільшення суми боргу 2504,52, сума боргу з врахуванням індексу інфляції 360292,83; період заборгованості 06.06.2019 року по 18.07.2019 року, сума боргу 307788 грн. 31 коп., сукупний індекс інфляції за період 0,989, інфляційне збільшення суми боргу -3376,44, сума боргу з врахуванням індексу інфляції 304411,87; період заборгованості 19.07.2019 року по 15.08.2019 року, сума боргу 257788 грн. 31 коп., сукупний індекс інфляції за період 1.000, інфляційне збільшення суми боргу 0.00, сума боргу з врахуванням індексу інфляції 257788,31; період заборгованості 16.08.2019 року по 24.09.2019 року, сума боргу 207788 грн. 31 коп., сукупний індекс інфляції за період 1.007, інфляційне збільшення суми боргу 1454,52, сума боргу з врахуванням індексу інфляції 209242,83; період заборгованості 25.09.2019 року по 18.11.2019 року, сума боргу 157788 грн. 31 коп., сукупний індекс інфляції за період 1.007, інфляційне збільшення суми боргу 1104,52, сума боргу з врахуванням індексу інфляції 158892,83.

Згідно розрахунку, 3 відсотка річних складають суму 7133 грн. 31 коп., яка складається з : сума боргу 507788 грн. 31 коп., період прострочення 12.02.2019 року по 07.03.2019 року, кількість днів прострочення 25, розмір відсотків річних 3 %, загальна сума відсотків 1043,40; сума боргу 457788 грн. 31 коп., період прострочення 08.03.2019 року по 04.04.2019 року, кількість днів прострочення 28, розмір відсотків річних 3 %, загальна сума відсотків 1053,54; сума боргу 407788 грн. 31 коп., період прострочення 05.04.2019 року по 07.05.2019 року, кількість днів прострочення 33, розмір відсотків річних 3 %, загальна сума відсотків 1106,06; сума боргу 357788 грн. 31 коп., період прострочення 08.05.2019 року по 05.06.2019 року, кількість днів прострочення 29, розмір відсотків річних 3 %, загальна сума відсотків 852,81; сума боргу 307788 грн. 31 коп., період прострочення 06.06.2019 року по 18.07.2019 року, кількість днів прострочення 43, розмір відсотків річних 3 %, загальна сума відсотків 1087,80; сума боргу 257788 грн. 31 коп., період прострочення 19.07.2019 року по 15.08.2019 року, кількість днів прострочення 28, розмір відсотків річних 3 %, загальна сума відсотків 593,27; сума боргу 207788 грн. 31 коп., період прострочення 16.08.2019 року по 24.09.2019 року, кількість днів прострочення 40, розмір відсотків річних 3 %, загальна сума відсотків 683,14; сума боргу 157788 грн. 31 коп., період прострочення 25.09.2019 року по 18.11.2019 року, кількість днів прострочення 55, розмір відсотків річних 3 %, загальна сума відсотків 713,29.

Таким чином, розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних було виконано позивачем правильно, тобто з суми основної заборгованості і здійснено відповідно до умов чинного законодавства. Так, стягненню підлягають інфляційні втрати за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, оскільки боржник зобов`язаний відшкодувати інфляційні втрати від знецінення неповернутих коштів.

При цьому, представником відповідача фактично оспорюється період прострочення ним сплати грошових коштів. Як зазначив представник у відзиві на позовну заяву, факт використання грошових коштів мав місце з моменту подання позивачем вимоги про сплату успадкованих грошових коштів, складеної 12 лютого 2019 року, а отримана підприємством 18 лютого 2019 року і до моменту винесення ухвали про накладення арешту на грошові кошти на рахунки підприємства в межах позову, тобто до 05 квітня 2019 року.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача, оскільки вони не ґрунтуються на законі та спростовуються фактичними обставинами справи.

Як було встановлено, зобов`язання виплати грошових коштів виникло у відповідача з 12 лютого 2019 року, тобто з моменту подання вимоги про сплату грошових коштів.

Без будь-якого погодження виконання зобов`язання відповідачем здійснювалося за період з 07.03.2019 року по 18.11.2019 року, тобто позивачу були сплачені відповідачем добровільно грошові кошти як до ухвалення судом рішення про забезпечення позову так і після здійснення заходів забезпечення позову 04.04.2019 року. Остання сума була перерахована після ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог 18.11.2019 року в сумі 157788 грн. 30 коп., всього на загальну суму 507788 грн. 31 коп.

В силу ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, тому враховуючи правовий висновок Верховного суду, викладений в постанові від 16 травня 2018 року (справа № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18), суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин норму статті 625 ЦК України та задовольнити позовні вимоги.

Позивачем складено розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних витрат, відповідно до якого інфляційні витрати складають 12424,03 грн та три відсотки річних 7133,31 грн.

Вказана сума заборгованості повністю узгоджується з розрахунком, який міститься в матеріалах справи та підлягає стягненню відповідача на користь позивача.

Розподіл судових витрат, суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 ЦПК України суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В судовому засіданні питання щодо витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось, оскільки ні позивачем, ні представником позивача - адвокатом Новаковим А.І. будь-яких вимог з цього приводу не заявлялося.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 534, 549, 599, 610, 612, 625 ЦК України, п. 9 ч. 1, п. п. 15.5 п. 15 ст. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ст. ст. 4, 10, 12, 76, 81, 89, 95, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Харківське автотранспортне підприємство № 16363», код ЄДРПОУ 01332106, місцезнаходження: 61172, м. Харків, вул. Роганська, б. 160 про стягнення трьох відсотків річних за користування грошовими коштами та інфляційних втрат

- задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Харківське автотранспортне підприємство № 16363» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 19557 грн. 34 коп., з яких: три відсотки річних за користування грошовими коштами складають 7133 грн. 31 коп., інфляційні втрати складають 12424 грн. 03 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Харківське автотранспортне підприємство № 16363» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

У відповідності до п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціювання Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 20.03.2020 року.

Суддя: О.В. Глібко