Ухвала суду № 88342054, 19.03.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

19.03.2020

Справа № 642/233/17

Провадження № 1-в/642/61/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 20202 року м. Харків

Суддя Ленінського районного суду м.Харкова, за участі секретаря Конєвої А.О. розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м.Харкова з клопотанням про зняття арешту з майна, накладеного слідчим суддею 20 лютого 2015 року в межах кримінального провадження №12014220510000599 від 17.03.2014 року за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України, відносно ОСОБА_1 .

Клопотання ґрунтується на тому, що суддею при ухваленні вироку суду 24 лютого 2020 року не вирішено питання щодо арештованого майна обвинуваченого ОСОБА_1 .

Тому, ОСОБА_1 просить суд винести рішення, яким скасувати арешт на автомобиль марки DAEWOO MATIZ, 2008 р.в. н.з. НОМЕР_1 .

Заявник ОСОБА_1 та захисник, адвокат Кабанов К.Н. в судове засідання не з`явились, електронною поштою надали до суду письмову заяву про розгляд клопотання щодо зняття арешту з майна за їх відсутності, обґрунтування викладені в клопотанні підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, електронною поштою надав до суду письмову заяву щодо розгляду клопотання про зняття арешту з найма за відсутності прокурора. Окрім того, заперечував проти вимог клопотання, посилаючись на те, що обвинувачений є власником зазначеного автомобіля на який був накладено арешт ухвалою слідчого судді в забезпечення цивільних позовів, які задоволені вороком Ленінського районного суду м.Харкова, тому вважає відсутні підстави для скасування арешту та залишенні ухвали слідчого судді про арешт майна в силі.

У відповідності до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання заявника та прокурора, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши надані до суду клопотання заявника та письмові пояснення прокурора, вивчивши додані до клопотання докази, дійшов до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 20 лютого 2015 року задоволено старшого слідчого СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Кузьміної В.І., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Кузьміної В.І. про арешт майна в рамках кримінального провадження № № 12014220510000599 за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Накладено арешт на автомобіль марки DAEWOO MATIZ, 2008 р.в. н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в забезпечення цивільних позовів, які заявлені потерпілими особами за заначеним кримінальним провадженням.

Після отримання висновку судово – медичної експертизи, де було вказано що ОСОБА_2 , було спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості, кваліфікація по кримінальному провадженню була змінена на ч.1 ст.122 КК України.

Вироком Леніського районного суду м. Харкова від 24 лютого 20220 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України, та призначено останньому покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.

Також зазначеним вироком задоволені цивільні позови потерпілого та прокурора, а саме:

Стягнуто з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2228,94 грн. на користь місцевого бюджету УДКСУ у м. Харкові Харківської області, ГУ ДКСУ в Харківській області р/р 31412544700002, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код призначення платежу 24060300.

Стягнуто з ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. на користь ОСОБА_2 .

Відповідно п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати такі питання, зокрема, інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Відповідно п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 14 частини 1 статті 537 КПК України.

Разом з тим, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016р., передбачено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Частиною 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно п.4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення цивільного позову.

Відповідно ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Як вбачається з положень вищезазначеної частини 1 статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду, якщо заявник доведе, що в подальшому відпала потреба в застосуванні арешту майна або його було накладено необґрунтовано.

Відповідності до вимог ст. 170 КПК України, слідчий суддя з метою забезпечення цивільних позовів, наклав арешт на спірний автомобіль. Зазначена ухвала слідчого судді у встановлений законодавством п`ятиденний строк не була оскаржена жодною зі сторін кримінального провадження.

Заявник ОСОБА_1 в обґрунтування свого клопотання про необхідність скасування арешту спірного автомобілю зазначає, що суд при винесенні вироку не прийняв рішення про скасування такого арешту, однак як вбачається з положень частини 4 статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна та скасовує арешт майна, у разі виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

При цьому, ОСОБА_1 , якому належить спірний автомобіль, вироком Ленінського районного суду м.Харків від 24 лютого 2020 року визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та заявлені цивільні позови в межах даного кримінального провадження задоволені.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що арешт на автомобіль марки DAEWOO MATIZ, 2008 р.в. н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було накладено обґрунтовано, а підстави для скасування арешту спірного майна відсутні, тому вважає необхідним та доцільним відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зняття арешту з майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 107, 170-175, 537, 539 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту з майна - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Ленінський районний суд м. Харкова.

Суддя А.М.Гримайло