Рішення № 88341771, 26.02.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/6076/19

Провадження №2/639/1877/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Волкової С.І.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшов позов, який в подальшому був уточнений, від позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Харківської міської ради, в якому позивач просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , 1976 року народження, разом з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 109,0 кв.м, житловою площею 75,1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та однокімнатну квартиру загальною площею 39,3 кв.м, житловою площею 16,9 кв.м в цілому, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 1\2 частина житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 109,0 кв.м, житловою площею 75,1 кв.м по АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.12.2014 року (справа № 639/3650/14-ц, peг..№ 25276814). Земельна ділянка площею 526 кв.м - не приватизована.Згідно звіту про оцінку нерухомого майна станом на 29.05.2019 року ринкова вартість 1\2 частини зазначеного вище житлового будинку з надвірними будівлями складає 653 764 грн.Житлова однокімнатна квартира загальною площею 39,3 кв.м, житловою площею 16,9 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 в цілому належить на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.2012 року, посвідченого ПН ХМНО Зайцевою О.Ю. (peг. №31470972).Згідно звіту про оцінку нерухомого майна станом на 29.05.2019 року ринкова вартість вказаної квартири складає 617 482 грн.13.10.2017 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений ПНХМНО Саварінською Н.В., відповідно до якого все її рухоме та нерухоме майно де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповідала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (peг. № 2702). ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 за місцем свого останнього місця проживання - АДРЕСА_1 . На час її смерті заповіт від 13.10.2017 року не було скасовано або змінено. Відповідач ОСОБА_3 - дочка ОСОБА_4 і мати позивача, яка має право на обов`язкову частку в спадщині, як пенсіонерка за віком, але на спадщину не претендує і з заявою про прийняття спадщини після смерті матері не зверталась. Чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .Після смерті чоловіка ОСОБА_4 залишилась проживати в житловому будинку по АДРЕСА_2 , де вона проживала з ним, але роки брали своє, бабуся почала хворіти, їй стало тяжко справлятись згосподарством. В жовтні 2012 року, за допомогою позивача, бабуся купила квартиру АДРЕСА_4 , де живе і позивач. Жити в цій квартирі було неможливо, вона потребувала капітального ремонту, але в 2013 році позивач зробила бабусі дорогу операцію на очі, тому грошей на ремонт не було, квартира стояла закритою. В 2015 році бабуся заселилась в свою квартиру, але на цей час ОСОБА_4 вже страждала на тяжкі захворювання - мала атеросклеротичну хворобу серця, онкологічне захворювання. В 2017 році їй виповнилось 82 роки, через похилий вік та хронічні хвороби вона стала потребувати постійного стороннього догляду та допомоги, жити одна вона вже не могла. Позивач зазначає, що вона забрала бабусю до себе в квартиру АДРЕСА_5 , де з березня 2017 року і по день своєї смерті бабуся постійно проживала з нею. Позивач піклувалась та здійснювала догляд, годувала, лікувала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі № 124 за місцем проживання позивача. Позивач поховала бабусю, належним чином справила усі поминальні обряди.Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщину у вигляді: 1\2 частини житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 109,0 кв.м, житловою площею 75,1 кв.м по АДРЕСА_2 та однокімнатної квартири загальною площею 39,3 кв.м, житловою площею 16,9 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .На час смерті ОСОБА_4 була зареєстрована квартирі АДРЕСА_4 , а позивач зареєстрована за іншою адресо: АДРЕСА_1 .Позивач вказує, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті моєї бабусі ОСОБА_4 .На початку травня 2019 року позивач звернулась до ПН ХМНО Мангушевої О.С. про видачу Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті її бабусі ОСОБА_4 , але Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 16.05.2019 року їй було відмовлено у видачі цього свідоцтва у зв`язку з тим, що позивач не надала документів, що підтверджують факт прийняття спадщини шляхом сумісного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини.

У зв`язку з неможливістю отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом, позивач вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.09.2019 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у вказаній цивільній справі. Призначено підготовче засідання.

Разом з тим, 08.10.2019 року на адресу суду за вх. №27897 від представника відповідача ХМР надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності на самочинно побудовані приміщення №№1-6, 1-7 в літ. «А-1» по АДРЕСА_2 . У задоволенні інших позовних вимог прийняти законне рішення, яке б не порушувало права третіх осіб (а.с. 68-71).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.11.2019 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом – закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті. Клопотання позивача ОСОБА_2 про витребування доказів та виклик свідків у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом – задоволено. Зобов`язано приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мангушеву О.С. надати суду відомості щодо:осіб, які звертались із заявами про прийняття або відмову від спадщини після смерті ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також дані щодо заведення спадкової справи після смерті останньої. Викликано в судове засідання свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

У судове засідання 26.02.2020 року учасники справи не з`явилися, повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 приймали участь у судових засіданнях, надали вступне слово, позовні вимоги підтримали та уточнили, просили задовольнити, однак у судове засідання 26.02.2020 року не з`явилися, надали письмові заяви, в яких просили розглянути вказану цивільну справу у їх відсутність. Судом прийнято до розгляду уточнену позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не заявилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій позов визнала.

Представник відповідача ХМР надав відзив на позов, в якому заперечував проти його задоволення в частині визнання права власності на самовільно переобладнані приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , в іншій частині просив ухвалити рішення згідно з чинним законодавством. При цьому належним чином повідомлений про день і час розгляду справи представник відповідача ХМР про причини неявки суд не сповістив, що відповідно до ст. 223 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.12.2014 року позов ОСОБА_4 до Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (правонаступника ОСОБА_13 ), П`ята Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності порядку спадкування за заповітом - задоволено.Встановлено юридичний факт належності ОСОБА_14 технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 та виданий на ім`я « ОСОБА_14 ».Встановлено юридичний факт належності ОСОБА_14 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у порядку спадкуванняза заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 вм. Харкові (а.с.12-16).

Як вбачається з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 10.10.2017 року за ОСОБА_4 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.12.2014 року, справа №639/3650/14-ц зареєстровано на праві приватної спільної часткової власності 1/2 частина житлового будинку літ. «А-1» з відповідною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_2 (житловий будинок літ. «А-1» з надвірними будівлями та спорудами – загальна площа 123, 4 кв.м , житлова площа 74,8 кв.м, самовільно переобладнане приміщення №1-3 пл. 10, 6 кв. м з підсобного під житлову) (а.с.27-29). Вказане підтверджується і копією рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.12.2014 року, справа №639/3650/14-ц (а.с.12-16).

Згідно з копією технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 22.05.2019 року загальна площа житлового будинку літ «А-1» (без урахування площі, побудованої без дозвільних документів) складає – 109,0 кв.м., житлова площа житлового будинку літ «А-1» складає – 75,1 кв.м. (а.с.17-26).

Згідно звіту про оцінку нерухомого майна станом на 29.05.2019 року ринкова вартість 1\2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 складає 653 764,00 грн. (а.с.38).

Також ОСОБА_4 належить на праві приватної власності вцілому житлова однокімнатна квартира загальною площею 39,3 кв.м, житловою площею 16,9 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.2012 року, посвідченого ПН ХМНО Зайцевою О.Ю., що вбачається з копії договору купівлі-продажу (а.с.30-32). Вказані відомості підтверджуються також копією технічного паспорту, копією витягу з Державного реєстру правочинів, витягу про державну реєстрацію прав та інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.33-37)..

Відповідно до звіту про оцінку нерухомого майна станом на 29.05.2019 року ринкова вартість квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 становить 617 482,00 грн. (а.с.39).

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 02.02.1977 року народження, ОСОБА_15 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що зроблений відповідний актовий запис №1227. Її батьками зазначені ОСОБА_16 та ОСОБА_3 (а.с.48).

ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уклали шлюб, про що зроблений відповідний актовий запис №755 і підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 10.07.1998 року. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_18 » (а.с.49).

Згідно з копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим 28.09.2010 року, шлюб між ОСОБА_17 та ОСОБА_19 розірвано, про що 28.09.2010 року зроблений відповідний актовий запис №707. Після розірвання шлюбу прізвище дружини залишено без змін – « ОСОБА_18 » (а.с.50).

Як вбачається з копії договору дарування квартири від 12.10.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Зайцевою О.Ю., ОСОБА_3 передала безоплатно у власність дочки – ОСОБА_19 , належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_5 , а ОСОБА_19 цей дарунок прийняла (а.с.56-57). Вказані відомості також підтверджуються копією витягу про державну реєстрацію прав КП «ХМБТІ» від 02.11.2010 року (а.с.58).

05.09.2014 року ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклала шлюб з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що зроблений відповідний актовий запис №1511 і підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , виданого 05.09.2014 року. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_20 » (а.с.51).

Згідно з копією довідки про склад сім`ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги ОСББ «Родникова 9-А» від 07.12.2017 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прописана за адресою: АДРЕСА_3 та за нею відкрито особовий рахунок № НОМЕР_5 (а.с.59).

ОСОБА_4 , 1936 року народження, мала ряд захворювань, що підтверджується в тому числі консультативним висновком спеціаліста від 12.06.2018 року (а.с.54)

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 виданим 01.11.2018 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблений відповідний актовий запис №16075 (а.с.43).

Згідно з копією довідки про причину смерті від 01.11.2018 року, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті: атеросклеротична хвороба серця (а.с.52).

13.11.2018 року слідчим СВ Московського ГУНП в Харківській області винесено постанову про закриття кримінального провадження за повідомленням про смерть ОСОБА_4 , яка померла за адресою АДРЕСА_1 (а.с.53).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді: 1/2 частини житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 109,0 кв.м, житловою площею 75,1 кв.м по АДРЕСА_2 та у вигляді однокімнатної квартири загальною площею 39,3 кв.м, житловою площею 16,9 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

13.10.2017 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саварінською Н.В., відповідно до якого заповідала все її рухоме та нерухоме майно де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належать на день смерті і на що вона за законом матиме право ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначений заповіт зареєстровано в спадковому реєстрі, про що свідчить відповідний витяг (а.с.41-42). Зазначений заповіт є чинним, що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру від 16.05.2019 року (а.с.46).

Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Мангушевої О.С. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 16.05.2019 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що остання не надала документів, підтверджуючих факт прийняття спадщини шляхом сумісного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини (а.с. 45).

Згідно з відповіддю від 13.12.2019 року приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Мангушевої О.С., наданої суду, вбачається, що 16.05.2019 року до неї на особистому прийомі усно звернулась ОСОБА_2 за видачею Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на підставі заповіту, посвідченого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саварінською Н.В. 13.10.2017 року за реєстровим № 2702, на квартиру АДРЕСА_4 , після смерті її бабусі – ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на день смерті проживала в АДРЕСА_3 . Письмових заяв про прийняття спадщини або видачу Свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , від гр. ОСОБА_2 не надходило, та спадкова справа не заводилась, оскільки звернення за спадщиною було після спливу встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини та гр. ОСОБА_2 не надала документів, підтверджуючих факт прийняття спадщини шляхом сумісного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що вона не надала документів підтверджуючих факт прийняття спадщини шляхом сумісного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини після смерті її бабусі - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на день смерті проживала в АДРЕСА_3 (а.с.103-105).

ОСОБА_3 , матір позивача і дочка померлої ОСОБА_4

У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , чоловік позивача, пояснив, що ОСОБА_4 заселилась в квартиру АДРЕСА_4 , однак в березні 2017 року за станом здоров`я переїхала до квартири АДРЕСА_6 за цією ж адресою, тобто за місцем проживання позивача та свідка, які і доглядали бабусю. Коли остання померла, поліцію викликали також за місцем її фактичного проживання. Позивач та свідок відвезли бабусю до Сумської області на Батьківщину і поховали.

Свідок ОСОБА_21 , яка з 2012 року працює в будинку АДРЕСА_7 черговим адміністратором, суду пояснила, що постійно бачила ОСОБА_22 , яка заселилась в квартиру АДРЕСА_8 вказаного будинку приблизно в 2015 році. Однак в березні 2017 року бабусі стало погано з серцем, тому ОСОБА_23 забрала бабусю до себе в квартиру АДРЕСА_6 яка АДРЕСА_9 в тому АДРЕСА_8 . Це достеменно відомо свідкові, оскільки вона регулярно бачить мешканців під`їзду у зв`язку зі своєю роботою, а також розносить кожного місяця квитанції за електроенергію по квартирах.. В жовтні 2018 року викликалась поліція у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема, в ч. 1 зазначеної статті визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема визнання права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, крім того, право приватної власності є непорушним. Зі змісту ст. 328 ЦК України вбачається, що спадкування є однією з підстав набуття права власності.

Разом з тим, статтями 1216, 1220-1221 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно з ч. 1 ст. 1241 ЦК України неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини встановлений у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

У своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. З наведених підстав колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.»

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03.11.2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11.11.2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21.10.2015 року.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Наказом Міністерства юстиції України № 914/5 від 26.05.2009 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна на підставі рішень судів» визначено, рішення судів про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до абз. 3 п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно.

Враховуючи викладені положення закону на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі показань свідків, письмових доказів суд вважає встановленим факт того, що позивач ОСОБА_2 постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час смерті останньої і на час відкриття спадщини саме за адресою: АДРЕСА_1 і протягом шести місяців із часу відкриття спадщини позивач не заявила про свою відмову від спадщини. Отже позивач вважається такою, що прийняла спадщину. Проте, відповідач ОСОБА_3 , матір позивача, із заявою про прийняття спадщини не зверталася, позов визнала, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. До складу майна, з якого складається спадщина входить 1\2 частина житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 109,0 кв.м, житловою площею 75,1 кв.м (тобто, без урахування переобладнаних приміщень), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та однокімнатна квартира загальною площею 39,3 кв.м, житловою площею 16,9 кв.м в цілому, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що належали спадкодавцеві ОСОБА_4 на праві власності на час смерті. Право власності на вказане майно підлягає визнанню за спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 , оскільки в позасудовому порядку позивач не мала змоги оформити спадкові права на нерухоме майно та зареєструвати його належним чином.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76-89, 131, 141, 247, 258, 259, 263-265, 353 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 328, 1216-1218, 1220-1223, 1226, 1268, 1270, 1297 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності:

-на 1\2 частину житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 109,0 кв.м, житловою площею 75,1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

-на однокімнатну квартиру загальною площею 39,3 кв.м, житловою площею 16,9 кв.м в цілому, що розташована за адресою: АДРЕСА_3

в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_7 виданий Московським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області 22.10.2011 року, РНОКПП: НОМЕР_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_10 ;

Відповідачі:

-ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_11 ,

-Харківська міська рада, ЄДРПОУ:04059243, місцезнаходження: 61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 7.

Повне рішення складено 20.03.2020 року.

Суддя Н.В. Баркова