Ухвала суду № 88340400, 11.03.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9041/18

У Х В А Л А

"11" березня 2020 р. Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі секретаря Рудницької А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебувала цивільна справа за позовом акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

12 вересня 2020 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду. Свої вимоги мотивувала тим, що вона не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи; не визнає позовних вимог АТ «Ідея Банк». Зазначає, що сплачені нею періодичні платежі не були враховані судом при постановленні рішення, пеня за прострочення оплати є завищеною. Просила суд врахувати, що вона є інвалідом ІІ групи та потребує постійного лікування; скасувати заочне рішення та призначити новий розгляд справи.

Заявник – відповідач ОСОБА_1 , представник позивача АТ «Ідея Банк» до суду не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 1 ст. 287 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення заяви про перегляд заочного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26 лютого 2019 року позов АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволений повністю; стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором у сумі 51330 гривень 05 копійок, суму сплаченого судового збору у розмірі 1762 гривні 00 копійок, всього – 53092 гривні 05 копійок.

Частиною 1 ст. 288 ЦПК України встановлено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Статтею 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як встановлено з матеріалів справи, виклик відповідача ОСОБА_1 в судові засідання 23 січня та 26 лютого 2020 року був здійснений шляхом направлення повісток, копії ухвали про відкриття провадження та копії матеріалів позовної заяви на адресу її реєстрації: АДРЕСА_1 . Однак такі відправлення були повернуті до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Згідно із пунктом 4 частини п`ятої зазначеної статті суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відтак, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, може розцінюватись як порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в постанові від 03 січня 2020 року (справа № 295/2189/18).

З урахуванням викладеного, відповідач ОСОБА_1 не була присутня під час судового розгляду цивільної справи, не скористалася своїм правом на подання відзиву та залучення представника з причин, які суд вважає поважними. У зв`язку з цим, судом при винесенні заочного рішення могли бути не враховані докази, які мають істотне значення для розгляду справи, тому заява про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Суд при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження, враховуючи предмет та ціну позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вбачає, що дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи, вищевикладене суд вважає за необхідне призначити справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду - задовольнити.

Скасувати заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 лютого 2019 року у цивільній справі № 461/9041/18 за позовом акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін на 14 травня 2020 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні Галицького районного суду м. Львова.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Д. Фролова