Рішення № 88334121, 16.03.2020, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/3455/19

Провадження № 2/401/256/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя - Андріянова С.М.

за участю секретаря судового засідання - Федоренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області про визнання права на земельну частку (пай), -

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області про визнання за ним права на земельну частку (пай) у розмірі 5,95 умовних кадастрових гектарів колишньої КСП «Придніпровське» Подорожненської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.

В обґрунтуванні позову посилається на те, що з 13 серпня 1991 року по липень 1995 року він працював слюсарем та був членом колгоспу ім.Чапаєва Подорожненської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, правонаступником якого в результаті реформування стало Колективне сільськогосподарське підприємство «Придніпровське» Подорожненської сільської ради Світловодського району. 01 лютого 1995 року засвідчено право колективної власності на землю КСП «Придніпровське» площею 3540,9 га. На момент передачі у колективну власність землі КСП «Придніпровське» він працював та був повноправним членом КСП «Придніпровське», тому вважає, що має право на отримання земельної частки (паю) у розмірі 5,95 умовних кадастрових гектар. Сертифікат про право на земельну частку (пай) йому не видавався. Про порушення свого права дізнався у 2018 році від своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , яка разом із ним працювала в КСП «Придніпровське». Відповідачем у справі вказує Великоандрусівську сільську раду Світловодського району, оскільки саме вона є правонаступником Подорожненської сільської ради Світловодського району.

Ухвалою від 20 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу, у разі його подання, строк для подання відповіді на відзив, призначено підготовче засідання.

Представник відповідача відзив в порядку ст.178 ЦПК України суду не надав.

Ухвалою від 10 лютого 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився. 07 лютого 2020 року подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. 03 лютого 2020 року сільський голова Іващенко Н.І. подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника сільської ради. Позицію сільської ради щодо заявлених позовних вимог, заява не містить.

Дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно архівного витягу Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 05 березня 2019 року №К-84/2, протоколом №7 засідання правління колгоспу ім.Чапаєва Світловодського району від 13 серпня 1991 року, рекомендовано зборам уповноважених прийняти ОСОБА_1 в члени колгоспу та надати роботу слюсарем. (а.с.7)

Згідно архівного витягу Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 05 березня 2019 року №К-84/2, протоколом №3 зборів уповноважених колгоспників колгоспу ім.Чапаєва від 24 серпня 1991 року, затверджено рішення правління колгоспу та прийнято ОСОБА_1 в члени колгоспу. (а.с.8)

Згідно протоколу №1 загальних зборів членів колгоспу імені Чапаєва Подорожненської сільської ради Світловодського району від 18 січня 1992 року, на базі колгоспу ім.Чапаєва створено колективне сільськогосподарське підприємство «Придніпровське». (а.с.9)

Згідно копії довідки КСП «Придніпровське», без номеру та дати видачі, ОСОБА_1 дійсно працював в КСП «Придніпровське» з жовтня 1991 року по липень 1995 року. (а.с.10)

Згідно копії рішення дев`ятої сесії Світловодської районної ради народних депутатів двадцять другого скликання №31 від 01 лютого 1995 року затверджено проект роздержавлення земель КСП «Придніпровське», площею 3540,9 га. (а.с.12, 13)

Згідно копії Державного акту на право колективної власності на землю серії КР-005 від 22 січня 1996 року, КСП «Придніпровське» передано у колективну власність 3540,9 гектарів землі. Записи в додатку №1 до Державного акту, а саме в списку громадян - членів КСП - відсутні. (а.с.14, 15-18)

Сертифікат на право на земельну частку (пай) із земель КСП «Придніпровське» Подорожненської сільської ради Світловодського району на ім`я ОСОБА_1 , не видавався. (а.с.24)

Розмір земельної частки (паю) із земель КСП «Придніпровське» становить 5,95 умовних кадастрових гектарів. (а.с.25)

Нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Кіровоградській області станом на 01 січня 2019 року за 1 га становить 31888 грн. (а.с.26)

Згідно рішення №11 від 29 грудня 2016 року Великоандрусівської сільської ради Світловодського району, розпочато процедуру реорганізації Подорожненської сільської ради Світловодського району та визначено, що правонаступником її є Великоандрусівська сільська рада Світловодського району. (а.с.27-28)

Частиною дев`ятою статті 5 Земельного кодексу України (у редакції від 22 червня 1993 року) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини першої статті 22 Земельного кодексу України (у редакції від 22 червня 1993 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Згідно з п.2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Зі змісту даної норми випливає, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства, отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта.

У ч.1 ст.1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" зазначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну часту (пай) у встановленому законодавством порядку.

Частиною 3 ст.1 цього Закону передбачено, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Статтею 5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" визначено, що членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.

Відповідно до ст.19 цього Закону трудові відносини членів підприємства регулюються цим Законом і статутом підприємства, а громадян, які працюють за трудовим договором або контрактом, - законодавством про працю України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював у колгоспі ім.Чапаєва, правонаступником якого стало КСП «Придніпровське», в період з жовтня 1991 року по липень 1995 року та був його членом.

Державний акт на право колективної власності на землю серії КР-005, КСП «Придніпровське» отримало 22 січня 1996 року, тобто вже після звільнення позивача з посади слюсаря.

Доказів того, що позивач після свого звільнення, та на час отримання КСП «Придніпровське» Державного акту, а саме станом на 22 січня 1996 року, був його членом, суду не надано. Додаток №1 до Державного акту, а саме список громадян - членів КСП жодного переліку не містить.

Оскільки, ОСОБА_1 не надав суду належних доказів, що він на момент отримання КСП Державного акта на право колективної власності на землю був членом КСП та мав бути у списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову в зв`язку зі спливом позовної давності, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом.

Згідно зі статтею 71 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки, а статтею 75 того ж кодексу передбачено, що позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.

За вимогами статті 76 Цивільного кодексу УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.

Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу УРСР закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Позивач зазначив, що про порушення свого права на отримання земельної частки (паю) дізнався у 2018 році, а тому вважає, що не пропустив трирічний строк позовної давності, визначений статтею 257 ЦК України.

Однак, з такими доводами позивача погодитися неможна з таких підстав.

Право на звернення з позовом до суду у позивача виникло з 1996 року, трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 71 ЦК УРСР, 1963 року, минув ще до набрання чинності ЦК України, 2003 року.

Оцінюючи доводи позивача про поважність пропуску строку на звернення до суду із даним позовом, суд враховує, що розпаювання земель колишніх колгоспів, є загальновідомим фактом, а тому позивач, як член КСП «Придніпровське», який працював в підприємстві протягом 1991-1995 років, повинен був дізнатись і дізнався про порушення свого права на земельну частку (пай) з часу видачі підприємству Державного акту на землю.

Право на звернення до суду з позовом у ОСОБА_1 виникло саме з 1996 року , але протягом двадцяти трьох років позивач не ставив питання про захист свого порушеного права, пропустив строки звернення до суду із позовом і не ставив питання про поважність пропуску такого строку.

З огляду на викладене суд вважає, що окремою підставою для відмови у задоволенні позову є пропуск строку позовної давності у відповідності до ст.ст. 75, 80 Цивільного кодексу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати пов`язані з оплатою судового збору в сумі 1897 грн. 34 коп. необхідно віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області про визнання права на земельну частку (пай) відмовити повністю.

Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 виданий 21 березня 2018 року органом 3531, ідентифікаційний код НОМЕР_2 .

Відповідач: Великоандрусівська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області, юридична адреса: вул.Центральна, 43, с.Велика Андрусівка Світловодського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04364294.

Головуючий суддя С.М. Андріянова