Рішення № 88333779, 20.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6558/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., позивача ОСОБА_1 , представник відповідача – не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2010 року, з використанням показника коефіцієнта заробітної плати, розрахованого згідно абз. 3 ч.1 ст.40 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з 01.01.2010 року у відповідності до ст.ст. 40, 42 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV, із застосуванням показника коефіцієнта заробітної плати, розрахованого згідно абз. 3 ч.1 ст.40 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV, з урахуванням проведених раніше пенсійних виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на початку квітня 2019 року ним було виявлено факт протиправних дій Центрального ОУПФУ в м. Одесі при розрахунку коефіцієнта для обчислення середньої заробітної плати позивача для перерахунку пенсії з 01.01.2010 року, за формулою згідно ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. №1058- ІV.

5 квітня 2019 року позивач звернувся з заявою до Центрального ОУПФУ в м. Одесі про надання відповіді, з яких підстав, і нормами яких документів керувався Фонд при черговому перерахунку пенсії з 01.01.2010 року. В отриманій відповіді від 14.05.2019 р. за № 225/5-11 повідомлялось, що перерахунок пенсії здійснювався згідно Розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. №107, якими було внесено зміни до частини 4 ст.42 Закону України №1058- ІV.

Вказаними змінами було передбачено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то при перерахунку її пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону, тобто особі, які продовжувала працювати було відмовлено в оптимізації - виключенні оптимізованих місяців (із низьким коефіцієнтом зарплати Кз) при розрахунку середньої заробітної плати.

Також, у листі Фонду повідомлялось, що конституційність вищевказаних норм визнана рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 (справа №1-28/2008), але, на думку позивача, це не відповідає дійсності. Згідно рішення Конституційного Суду України, зміни внесені в абз. 3 ч.1 ст. 40, ч.4 ст.42 Закону України №1058-IV визнано неконституційними. Пунктом 5 рішення встановлено, що Положення Закону України визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Також, на думку позивача, не відповідає дійсності, інформація Фонду щодо посилання на виконання вимог постанови Приморського районного суду м. Одеси від 20.04.2011 року по справі №2-а-1522/573/11. Позивач вказав, що рішення Приморського районного суду м. Одеси не зобов`язувало Фонд перераховувати індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2010 р.

Ухвалою судді від 25.11.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 18.12.2019 року о 10:00 год.

Також ухвалою від 25.11.2019 року у відповідача витребувано матеріали пенсійної справи позивача.

У підготовчому засіданні 18.12.2019 року суд встановив сторонам процесуальні строки для подання решти заяв по суті справи.

Протокольною ухвалою від 18.12.2019 року для належної підготовки справи до судового розгляду суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

Для надання позивачем письмових заперечень на клопотання відповідача, подані 18.12.2019 року, суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 27.01.2019 року.

Ухвалою від 27.01.2020 року суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Також ухвалою від 27.01.2020 року суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення частини позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду.

Ухвалою від 27.01.2020 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 24 лютого 2020 року об 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні 24.02.2020 року оголошено перерву до 10.03.2020 року до 11:00 год.

У судове засідання, призначене на 10 березня 2020 року на 11:00 годину, з`явився позивач.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. Тому суд ухвалив про розгляд справи за відсутності відповідача.

Під час судового розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

18.12.2019 року представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позов, відповідно до якого позов не визнає та вважає його необгрунтованим. У відзиві відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні з 14.01.2000 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 01.01.2004 року.

На підставі особистої заяви позивача від 06.08.2004 р. про перерахунок пенсії по заробітку, та доданої до неї довідки від 06.08.2004 р. №40 про заробітну плату, виданої Одеською обласною організацією професійної спілки працівників будівництва і промислово будівельних матеріалів України, Управлінням здійснено перерахунок пенсії, згідно до якого розмір пенсії збільшено до 738,16 грн. з урахуванням заробітку за період з 01.07.1995 р. по 31.12.2003 р. та індивідуального коефіцієнту заробітку для обчислення пенсії - 4.28981.

На підставі особистої заяви позивача від 05.01.2006 р. про перерахунок пенсії позивачу як працюючому пенсіонеру, з додаванням стажу та зарплати, Управлінням здійснено перерахунок пенсії, розмір якої з 01.01.2006 р. збільшено до 1173,74 грн., з урахуванням заробітку за період з 01.07.1995 р. по 31.12.2005 р. та індивідуального коефіцієнту для обчислення - 4.16949.

На підставі особистої заяви позивача від 04.01.2008 р. про перерахунок пенсії позивачу як працюючому пенсіонеру, з додаванням стажу та зарплати, Управлінням здійснено перерахунок пенсії, розмір якої з 01.01.2008 р. збільшено до 2789,77 грн., з урахуванням заробітку за період з 01.07.1995 р. по 31.12.2007 р. та індивідуального коефіцієнту для обчислення - 3.64043.

На підставі особистої заяви від 04.01.2012 р. про перерахунок пенсії позивачу як працюючому пенсіонеру, з додаванням стажу та зарплати, Управлінням здійснено перерахунок пенсії, розмір якої з 01.01.2012 р. збільшено до 4591,70 грн., з урахуванням заробітку за період з 01.07.1995 р. по 31.12.2011 р. та індивідуального коефіцієнту для обчислення - 3.63666, який станом на січень місяць 2019 р. також застосовується до розрахунку його пенсії.

Відповідач вказав, що зниження коефіцієнту відбувалося при кожному перерахунку по заробітку позивача у зв`язку зі збільшенням середньомісячної заробітної плати по Україні по народному господарству

Таким чином, зниження коефіцієнту заробітної плати позивача здійснювалося на підставі його особистих заяв, та станом на відповідний перерахунок суттєво збільшувало розмір його пенсій.

Відповідач зазначив, що Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам ”їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ст.40 Закону, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю І групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Розділом II Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. № 107 внесено зміни до ч.4. ст.42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, згідно до яких у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Частиною 1 ст.42 Закону №1058 передбачено, що з періоду, за який враховується заробітна плати (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключення згідно з абзацом 3 ч.1 ст.40 Закону №1058.

Відповідач зазначив, що оскільки позивача переведено на пенсію за віком згідно Закону №1058, яку призначено з 01.01.2004 р., при обчисленні пенсії згідно вказаних у зверненні позивача протоколів максимально допустимою датою оптимізації заробітку є 31.12.2005 р.

Відповідач вказав, що при обчисленні пенсії позивача середньомісячний заробіток визначений згідно з довідкою за період роботи з 01.07.1995 р. по 30.06.2000 р. та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 р. по 31.12.2011 р. (198 місяців). Із зазначеного періоду виключено період з 01.01.2007 р. по 31.12.2011 р. (60 місяців), як це передбачено чинним законодавством України.

Отже, розрахунок заробітної плати проведено за нормами вищезазначеної статті. Враховуючи те, що в подальшому перерахунок заробітної плати не проводився у зв`язку з недоцільністю, переглядати період оптимізованих місяців в розрахунку заробітної плати підстав немає.

Крім того, відповідач зазначив, що позивач вже звертався з позовом до суду щодо застосування коефіцієнта заробітної плати, розраховано згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 р. по справі №522/7539/18, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2019 року, у задоволенні вимог позивача до Управління відмовлено.

Заслухавши вступне слово позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Одеській області (який є правонаступником Центрального ОУПФУ в м. Одесі) з 14.01.2000 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 01.01.2004 року.

На підставі особистої заяви від 06.08.2004 р. позивача про перерахунок пенсії по заробітку, та доданої до неї довідки від 06.08.2004 р. №40 про заробітну плату, виданої Одеською обласною організацією професійної спілки працівників будівництва і промислово будівельних матеріалів України, Управлінням здійснено перерахунок пенсії, згідно до якого розмір пенсії збільшено до 738,16 грн. з урахуванням заробітку за період з 01.07.1995 р. по 31.12.2003 р. та індивідуального коефіцієнту заробітку для обчислення пенсії - 4.28981.

На підставі особистої заяви позивача від 05.01.2006 р. про перерахунок пенсії позивачу як працюючому пенсіонеру, з додаванням стажу та зарплати, Управлінням здійснено перерахунок пенсії, розмір якої з 01.01.2006 р. збільшено до 1173,74 грн., з урахуванням заробітку за період з 01.07.1995 р. по 31.12.2005 р. та індивідуального коефіцієнту для обчислення - 4.16949.

На підставі особистої заяви позивача від 04.01.2008 р. про перерахунок пенсії позивачу як працюючому пенсіонеру, з додаванням стажу та зарплати, Управлінням здійснено перерахунок пенсії, розмір якої з 01.01.2008 р. збільшено до 2789,77 грн., з урахуванням заробітку за період з 01.07.1995 р. по 31.12.2007 р. та індивідуального коефіцієнту для обчислення - 3.64043.

На підставі особистої заяви позивача від 04.01.2012 р. про перерахунок пенсії позивачу як працюючому пенсіонеру, з додаванням стажу та зарплати, Управлінням здійснено перерахунок пенсії, розмір якої з 01.01.2012 р. збільшено до 4591,70 грн., з урахуванням заробітку за період з 01.07.1995 р. по 31.12.2011 р. та індивідуального коефіцієнту для обчислення - 3.63666, який станом на січень місяць 2019 р. також застосовується до розрахунку його пенсії.

5 квітня 2019 року позивач звернувся з заявою до Центрального ОУПФУ в м. Одесі, в якій зазначив, що у розпорядженнях від 02.06.2011 р. та від 25.11.2011 р. на призначення пенсії з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р. вказані необхідні показники для обчислення пенсії. Разом з тим, згідно доданій довідці про заробітну плату (розрахунковий період з 01.07.1995 р. по 31.12.2009 р.) Кз після оптимізації становить 3,37358, середньомісячна заробітна плата для обчислення - 5567,86 грн., є значно заниженими внаслідок порушення основного принципу оптимізації - принципу максимізації вихідних характеристик. Позивач просив надати відповідь, з яких підстав, і нормами яких документів керувався Фонд при черговому перерахунку пенсії з 01.01.2010 року (а.с. 17).

Листом від 14.05.2019 року за №225/5-11 Центральне ОУПФУ в м. Одесі повідомило позивачу, що розділом ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” та Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. №107 внесено зміни до ч.4. ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, згідно до яких у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати та періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону. У листі вказано ,що конституційність вищевказаних норм визнана рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 (справа №1-28/2008) у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63,66 розділу ІІ, пункту 3 розділу Ш Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” та Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік” та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України). Частиною 1 ст.42 Закону №1058 передбачено, що з періоду, за який враховується заробітна плати (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключення згідно з абзацом 3 ч.1 ст.40 Закону №1058. У листі зазначено, що оскільки позивача переведено на пенсію за віком згідно Закону №1058, яку призначено з 01.01.2004 р., при обчислиш пенсії згідно вказаних у зверненні протоколів максимально допустимою датою оптимізації заробітку є 31.12.2005 р., у зв`язку з чим вимоги у зверненні щодо зміни максимальної дати оптимізації безпідставні та задоволенню не підлягають (а.с. 16).

Також судом встановлено, що на підставі особистої заяви позивача від 06.01.2010 року про перерахунок пенсії з додаванням стажу та зарплати Управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2010 року згідно розпорядження № 122645 від 13.01.2010 року лише з додаванням стажу (а.с.70).

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у редакції від 09.07.2007 року), для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно ч.1 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у редакції від 09.07.2007 року), пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Згідно ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у редакції від 09.07.2007 року), крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20 відсоткам темпів зростання середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком, за винятком випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.

Розмір та порядок ( 341-2005-п ) такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.

Відповідно ч.3 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у редакції від 09.07.2007 року), у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 28 цього Закону.

Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у редакції від 09.07.2007 року), у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Пунктом 35 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-17 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни, у тому числі, до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-XV.

Так, підпунктом 9 пункту 35 розділу ІІ Закону № № 107-17 було викладено в новій редакції, зокрема, абзац 3 частини 1 ст.40 Закону № 1058-XV, а підпунктом 10 пункту 35 розділу ІІ Закону № № 107-17 було викладено в новій редакції, зокрема, частину 4 ст.42 Закону № 1058-XV.

Нова редакція вказаних норм Закону № 1058-XV передбачала наступне.

За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим частини першої цієї статті, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців (абз.3 ч.1 ст.40 Закону № 1058-XV).

У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, продовжуючи працювати, набув стажу, достатнього для призначення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, то за заявою пенсіонера провадиться відповідний перерахунок пенсії, незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі, з урахуванням

заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї частини, здійснюється не раніше дня, наступного за днем, по який обчислено страховий стаж при призначенні (попередньому перерахунку) пенсії (частина 4 ст.42 Закону № 1058-XV).

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа №1-28/2008) за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), вирішено, зокрема:

визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (п.2);

положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ), визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (п. 5);

рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв`язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними (п. 6);

рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене (п. 7).

Таким чином, пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа №1-28/2008), серед іншого, було визнано неконституційними підпункти 9 та 10 пункту 35 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону № 107-17.

Саме цією редакцією ч.4 ст.42 Закону № 1058-XV (в редакції Закону № 107-17) передбачалося, що з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Тому з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 втратили чинність положення Закону № 107-17, яким частина 4 ст.42 Закону № 1058-XV була викладена в новій редакції, і чинна на момент проведення позивачу перерахунку пенсії з 01.01.2010 року редакція ч.4 ст.42 Закону № 1058-XV не передбачає заборони виключення при перерахунку пенсії згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону з періоду, за який враховується заробітна плата, періоду після призначення пенсії.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа №1-28/2008), відповідач був зобов`язаний провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням абз. 3 ч.1 ст.40, ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 107-17, окремі положення якого (зокрема, пудпункти 9, 10 пункту 35 розділу ІІ) визнано неконституційними.

З матеріалів справи вбачається, що згідно розпорядження від 13.01.2010 року позивачу було проведено перерахунок пенсії тільки з урахуванням зміни стажу (а.с. 70), при цьому, у 2008 році та в 2012 році позивачу було проведено перерахунок пенсії з урахуванням зміни стажу та заробітної плати (а.с. 65, 83).

Таким чином, суд бере до уваги доводи позивача, що неправомірні дії органу Пенсійного фонду позбавили позивача його законного права на виконання оптимізації при розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітної плати.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За викладених обставин, суд вважає за можливе, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, виходячи за межі позовних вимог, для належного захисту прав позивача, визнати протиправними дії Центрального ОУПФУ в м. Одесі щодо неврахування при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2010 року вимог абз.3 ч.1 ст.40, ст.42 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV в редакції, чинній на момент проведення перерахунку.

З огляду на вищевикладене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дій Центрального ОУПФУ в м. Одесі щодо неврахування при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2010 року вимог абз.3 ч.1 ст.40, ст.42 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV в редакції, чинній на момент проведення перерахунку; та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.01.2010 року, у відповідності до ст.ст. 40, 42 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV, із застосуванням показника коефіцієнта заробітної плати, розрахованого згідно абз. 3 ч.1 ст.40 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV, з урахуванням проведених раніше пенсійних виплат.

При цьому, у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2010 року, з використанням показника коефіцієнта заробітної плати, розрахованого згідно абз. 3 ч.1 ст.40 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV – слід відмовити, оскільки пенсія позивачу була призначена ще у 2004 році, а в подальшому здійснювався перерахунок пенсії, тому підстав для задоволення даної вимоги немає.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.3 ст.139, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Центрального ОУПФУ в м. Одесі щодо неврахування при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2010 року вимог абз.3 ч.1 ст.40, ст.42 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV в редакції, чинній на момент проведення перерахунку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.01.2010 року, у відповідності до ст.ст. 40, 42 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV, із застосуванням показника коефіцієнта заробітної плати, розрахованого згідно абз. 3 ч.1 ст.40 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV, з урахуванням проведених раніше пенсійних виплат.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 березня 2020 року.

Суддя В.В. Андрухів

.