Рішення № 88333470, 19.03.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6239/19

Номер провадження 2/404/1610/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Павелко І.Л.

за участі секретаря Пилипенко Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 014-09.5-76425 від 31.07.2007 року у сумі 10 602 доларів США 42 центи звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме; квартиру загальною площею 48,64 кв.м. житлова площа 27,0 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 - шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкову ціну продажу встановити на рівні ринкових цін на підставі оцінки проведеної в межах виконавчого провадження; стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн. 00 коп.

Ухвалою судді від 05 вересня 2019 року відкрито загальне позовне провадження по вказаній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 21 листопада 2019 року закрито підготовче засідання у цивільній справі за позовною заявою АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, та призначити справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача повідомлений належним чином, до суду не зявився.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, вимоги позову не визнала.

Відповідач подала до суду відзив, в якому звернула увагу суду на те, що позивач скористався правом вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту в пор ч. 2 cт. 1050 ЦК України шляхом складення та подачі 06.03.2012 року позовної заяви по справі №1109/2440/2012.

При цьому позивачем вимоги про стягнення грошової суми відповідно до cт. 625 України не заявлені.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щ строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користув кредитом, а також неустойки.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2018 виконавчого провадження 45729773 з примусового виконання виконавчого листа №1109/2440/2012 01.06.2012, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості по кредитному договору №014-0 76425 від 31.07.2007 у розмірі 74683,55 грн. на підставі п. 9 ч. 1 cт. 39 Закону України виконавче провадження» (рішення суду виконано у повному обсязі) закінчено.

Згідно зі cт. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10.04.2012 року по справі №1109/2440/2012 виконано належним чином - 27.06.2018 року, тому кредитний договору № 09.5-76425 від 31.07.2007 припинено.

Згідно з ч. 1 cт. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Отже, договір іпотеки за №2264 від 01.08.2007 на підставі ч. 1 cm. 17 Закону Укр «Про іпотеку» припинено, тому вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки ґрунтується на законі.

Як зазначалося раніше позивач скористався правом вимоги дострокового повернення суми кредиту в порядку ч. 2, cт. 1050 ЦК України шляхом складення та подачі 06.03.2012 року позовної заяви по справі №1109/2440/2012.

Тобто, 06.03.2012 року розпочався строк позовної давності тривалістю у три роки дострокового повернення усієї суми кредиту та до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно зі ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, строк позовної давності щодо додаткової вимоги про накладення стягнення на заставлене майно сплив - 06.03.2015 року.

Зі змісту розрахунку, наданого позивачем вбачається, що на погашення кредиту по кредитному договору №014-09.5-76425 від 31.07.2007 року сплачено 593,76 дол. США - 31.05.2019 року; 211,14 дол. США- 11.06.2019 року.

Вказані кошти були списані позивачем з карткового рахунку відповідача № НОМЕР_1 на підставі п. 6.1. кредитному договору №014-09.5-76425 від 31.07.2007 року, що не свідчить про визнання боргу та не впливає на перебіг строку позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного .

Судом встановлено, що 31 липня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом із статуту та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014-09.5-76425 згідно умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом: 9 894 (дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто чотири) доларів США 00 центів строком до 30.07.2017 року, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі - 13,50 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені кредитним договором.

Відповідно до умов п. 3.1. кредитного договору кредитор надав позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та сплати за користування.

Надання кредитних коштів проводилося, згідно вимог п. 3.2. кредитного договору, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, з можливою видачою готівки через касу Кредитора.

Таким чином, банк виконав свої зобов`язання, надавши останньому кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами кредитного договору.

Сторони встановили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування процентів по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно (п. 3.3 кредитного договору).

Відповідно до умов п. 5.1. кредитного договору, позичальник зобов`язався забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених кредитним договором: щомісячно, до 15 (п`ятнадцятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.3 цього Договору та остаточне погашення кредиту до 30.07.2017 року (включно) на рахунок, визначений кредитним договором; щомісячно, до 15 (п`ятнадцятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту, сплату процентів за фактичне використання кредитних коштів на рахунок, визначений кредитним договором.

Відповідно до умов п. 5.5. п. 6.5. кредитного договору сторони встановили, що у випадку невиконання або неналежного виконання кредитних зобов`язань, кредитор має право вимагати дострокового стягнення, а позичальник зобов`язався, на вимогу кредитора, здійснити повернення заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафні санкції, відповідно до умов кредитного договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

Крім того, відповідно до п.8.1 кредитного договору позичальник гарантував, що умови Кредитного договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Також, позичальник не знаходиться під впливом омани, обману, насильства, погрози, зловмисної угоди або збігу важких для нього обставин; він спроможний укласти договір і виконати зобов`язання передбачені цим договором, оскільки він не має обмежень у право-та дієздатності; позичальник отримав згоду всіх осіб/органів, згода яких потрібна для укладання договору та договорів забезпечення зобов`язань позичальника. Позичальник не є жодним чином обмеженим законом, іншим нормативним актом, судовим рішенням або іншим, передбаченим чинним законодавством, способом в своєму праві укладати договір та виконувати усі умови, визначені у договорі.

Відповідно до п. 8.2 кредитного договору сторони погодили, що з укладанням договору сторони досягли згоди з усіх його істотних умов та не існує будь-яких умов, які можуть бути істотними та необхідними за змістом договору.

30 березня 2009 року з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України кредитор та Позичальник досягли згоди про зміну умов погашення кредиту, а саме тимчасово на період з 30 березня 2009 року до 29 березня 2010 року зменшити розмір щомісячного платежу позичальника за кредитним договором до розміру процентів та частки кредиту (встановити кредитні канікули).

12 квітня 2010 року з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці України кредитор та позичальник досягли згоди про зміну умов погашення кредиту, а саме збільшити на 29 календарних місяців строк кредиту. У зв`язку з чим п.1.2 кредитного договору викласти в наступній редакції: «1.2. Дата остаточного погашення кредиту 30 грудня 2019 року. Строк кредиту складає 149 місяців».

Відповідно до п.2 додаткової угоди №2 сторони досягли згоди врегулювати заборгованість позичальника за кредитним договором строк сплати якої настав.

Отже, з укладенням кредитного договору та додаткових угод до нього у позичальника виник обов`язок повернути банку кредит та відсотки за кредитним договором у строки та в розмірах чітко встановлених Графіком погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10.04.2012 року по справі №1109/2440/2012 позовні вимоги банку задоволено частково, а саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014-09.5-76425 від 31.07.2007 року у розмірі 74 683 грн. 55 коп. та судовий збір у розмірі 747 грн. 06 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред`явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості з тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

12 квітня 2010 року сторони досягли згоди внести зміни до договору іпотеки шляхом підписання договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Письменною Л.І. 01.08.2007 року за реєстровим №2264 щодо викладення п.1.1 Договору іпотеки в іншій редакції.

Так, відповідно до умов договору іпотеки предмет іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з умов кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору. За таких умов, Іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором отримати задоволення в рахунок майна, заставленого на умовах договору іпотеки.

Отже, предметом іпотеки відповідно до п. 1.2 Договору іпотеки є нерухоме майно, а саме: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Іпотекодавцю на праві особистої приватноївласності, оскільки була набута нею в результаті реалізації права на безоплатнуприватизацію, згідно з Свідоцтвом про право власності на житло, виданогоКіровоградською міською радою 09.07.2007 року розпорядження №44948.

Відповідно до п. 3.1.4 договору іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем

зобов`язань за цим або за кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термінповернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати йоговідповідно до пункту 6 цього договору, та за рахунок вирученої реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних на утримання заставленого майна, а також витрат, пов`язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Згідно п. 6.2 договору іпотеки, Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму зобов`язання на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, комісійною винагородою незалежно від настання строку виконання боргового зобов`язання, який зазначено у кредитному договорі у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов`язань за кредитним договором вони не будуть виконанні, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів, комісійної винагороди, сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

Так у зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору: несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, на адресу Іпотекодавця були направлені вимоги про усунення порушення основного зобов`язання.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється будь-яким способом, передбаченим чинним законодавством України, у т.ч. і за рішенням суду (6.4 Договору іпотеки).

Згідно вимог ст. 589 ЦК України, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених ст. 12 Закону України «Про іпотеку».

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у ст. 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до умов ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 591 ЦК України, якщо сума реалізації предмету застави не покриває вимоги заставо держателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в установленій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі Розділу 6 договору іпотеки договір іпотеки, у відповідності до ст. 36 Закону України «Про іпотеку», є договором про задоволення вимог Іпотекодержателя (позивача). Право вибору способу задоволення вимог, встановлених умовами укладеного договору іпотеки належить Іпотеко держателю (Банку).

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

Згідно постанови старшого державного виконавця Подільського ВДВС м. Кропивницького ГТУЮ у Кіровоградській області від 27.06.2018 року виконавче провадження 45729773 з примусового виконання виконавчого листа №1109/2440/2012 01.06.2012, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості по кредитному договору №014-0 76425 від 31.07.2007 у розмірі 74683,55 грн. на підставі п. 9 ч. 1 cт. 39 Закону України виконавче провадження» (рішення суду виконано у повному обсязі) закінчено.

Повторне стягнення кредиту всупереч положень статті 61 Конституції України призведе до подвійного стягнення заборгованості за одне й те ж саме зобов`язання.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Спеціалізованого суду України № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Це відповідає правовій позиції висловленій у постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року (№ 6-1707цс15 та № 6-249цс15), та від 14 лютого 2018 року (№ 564/2199/15-ц).

Дослідивши матеріали справи, враховуючи факт повного виконання рішення суду від 10.04.2012 року відповідачем,що підтверджується постановою державного виконавця від 27.06.2018 року, суд приходить до ґрунтовного висновку щодо відмови в задоволенні поданого позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 526, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 76-81, 141, 265, 280-289 ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме; квартири загальною площею 48,64 кв.м. житлова площа 27,0 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, Початкову ціну продажу встановлення початкової ціни продажу на рівні ринкових цін на підставі оцінки проведеної в межах виконавчого провадження у рахунок погашення заборгованості, яка виникла за Кредитним договором №014-09.5-76425 від 31.07.2007 року у сумі 10 602 доларів США 42 центи укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , стягненні витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн. 00 коп. -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» місце знаходження: вул. Лєскова, 9, м Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909;

відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Текст рішення складено 19.03.2020 року.

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда