Рішення № 88332379, 02.01.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/3239/19

Провадження № 2/362/518/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

02 січня 2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Марчука О.Л.,

при секретарі - Лущик Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 126555 гривень 79 копійок.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 24.02.2016 року між ним і відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №2013011730, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 100000 гривень 00 копійок на споживчі цілі та придбання послуг із процентною ставкою 36 % річних.

Оскільки відповідач порушив взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за договором кредиту, станом на 28.03.2019 року у нього виникла заборгованість за кредитом у вказаному розмірі, що порушує права позивача.

Представник позивача надав заяву у якій просив проводити розгляд справи у його відсутності, підтримав позовні вимоги та проти заочного розгляду справи не заперечив.

Враховуючи, що відповідач, який був належним чином повідомлений про місце, день і час розгляду справи шляхом отримання судової повістки про виклик за адресою місця реєстрації свого проживання, не прибув в судове засідання і не повідомив суд про причини свого неприбуття, суд вважає причини неприбуття відповідача в судове засідання неповажними.

Оскільки, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, не подав відзив та представник позивача не заперечив проти вирішення справи в заочному порядку, на підставі статті 280 ЦПК України, суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

02.08.2016 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №2013011730, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 100000 гривень 00 копійок на споживчі цілі та придбання послуг із процентною ставкою 36 % річних зі строком повернення до 02.08.2021 року (а.с. 16 - 17).

Зокрема, положеннями Договору про надання споживчого кредиту №2013011730 визначено умови та порядок здійснення позивачем банківського обслуговування відповідача, які також містять умови користування кредитом.

Так, відповідно до п. 1.2. договору, банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним договором № 1 «Графік платежів», що є його невід`ємною частиною, а иакож виконувати умови договору.

Під час розгляду справи в судовому засіданні встановлено, що відповідач не виконує свої зобов`язання перед позивачем за укладеним між ними кредитним договором.

З наданого позивачем на підтвердження своїх вимог розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 28.03.2019 року відповідач має заборгованість по договору на загальну суму 126555 гривень 79 копійок, з яких: сума заборгованості по тілу кредиту - 73283 грн. 30 коп., заборгованість за відсотками - 29617 грн. 39 коп., сума заборгованості за комісіями - 23655 грн. 10 коп. (а.с. 8 - 15).

Про необхідність повного погашення заборгованості з підстав, передбачених кредитним договором, банк повідомляв позичальника листом-вимогою від 26.03.2019 року № 22-2/L-ДВ/155 (а.с. 6-7).

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За нормами статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1 і 2).

В пункті 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», судам роз`яснено, що договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).

Положення статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу.

Таким чином, відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплатити процентів у строки передбачені Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, на підставі пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273, 280 - 282 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість в сумі 126555 (сто двадцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 79 копійок та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок у відшкодування судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий

Дата складення повного рішення суду - 02 січня 2020 року.