Рішення № 88330273, 19.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/597

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2020 року м. Київ № 640/15691/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА»

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» (надалі - позивач), адреса: 04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок № 6, код ЄДРПОУ 30550903 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок № 33/19, ідентифікаційний код 39439980 в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 22.05.2019:

- № 0417641213 про нарахування штрафу у розмірі 182 577, 14 грн.;

- № 0417681213 про нарахування штрафу у розмірі 16 453, 00 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Зважаючи на викладене, позивач вважає, що прийняті податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що заперечення відповідача є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

19.04.2019 Головним управлінням ДФС у місті Києві складено Акт про результати камеральної перевірки № 8536/26-15-12-13-20, яким встановлено порушення ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» строків сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ, визначених п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 ПК України, відповідальність за які передбачена п. 126.1 ст. 126 ПК України.

На підставі зазначеного вище Акту Головним управлінням ДФС у місті Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.05.2019:

- № 0417641213 про нарахування штрафу у розмірі 182 577, 14 грн.;

- № 0417681213 про нарахування штрафу у розмірі 16 453, 00 грн.

07.06.2019 ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» подано скаргу до ДФС України на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 22.05.2019 № 0417641213, № 0417681213.

Рішенням ДФС України від 02.08.2019 за № 37182/6/99-99-11-06-01-25 зазначену вище скаргу залишено без задоволення.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення № 0417641213, № 0417681213 від 22.05.2019 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, з огляду на відсутність у діях ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» порушень, які стали підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених нормами п. 126.1 ст. 126 ПК України, а також у зв`язку з тим, що здійснюючи на власний розсуд (за відсутності відповідного рішення суду чи заяви ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» у складі податкової декларації з ПДВ) розпорядження коштами ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» у системі електронного адміністрування ПДВ, податковий орган вийшов за межі своїх повноважень.

Так, в Акті камеральної перевірки № 8536/26-15-12-13-20 від 19.04.2019 зазначено, що перевіркою встановлено порушення ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України граничних строків сплати узгоджених сум грошового зобов`язання з ПДВ по податковим деклараціям з ПДВ, які подавались (зареєстровані) підприємством у період з вересня 2017р. по вересень 2018р. включно, за що підприємству підлягає нарахуванню штраф на загальну суму 199 030, 14 грн.

Проте, ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» не погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки вчинило всі обов`язкові з його боку дії, необхідні для проведення оплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ по поданим підприємством деклараціям, а саме, забезпечило наявність на його електронному рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість коштів, необхідних для сплати сум податкових зобов`язань, задекларованих ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» до сплати в бюджет за відповідний звітний (податковий) період по таким деклараціям (самостійно визначені податкові зобов`язання з ПДВ).

ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА», у встановлені законом строки, перерахувало зі свого поточного рахунку в банківській установі на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), відкритий в Казначействі, суми коштів, що дорівнювали сумі податкових зобов`язань, задекларованих ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» до сплати в бюджет за відповідний звітний (податковий) період, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та витягами про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку на відповідну дату.

Однак, перерахування коштів до бюджету з рахунку ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» в системі електронного адміністрування ПДВ неправомірно здійснювалося контролюючим органом не в рахунок оплати податкових зобов`язань за поданими підприємством деклараціями з ПДВ, а на погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями з ПДВ, донарахованого підприємству контролюючим органом за результатами додаткової перевірки на підставі податкового повідомлення-рішення № 0004872204 від 03.11.2015р. / 29.10.2015р.

Лише після повного погашення податкового боргу за зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, решта коштів почали спрямовуватися на оплату задекларованих ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» сум ПДВ за черговістю виникнення податкового боргу у зв`язку з чим виникла затримка у сплаті задекларованих підприємством у 2016-2018 роках грошових зобов`язань з ПДВ.

Враховуючи зазначені вище обставини, ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» вважає незаконними самоправні дії (за відсутності відповідного рішення суду чи заяви ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» у складі податкової декларації з ПДВ) податкового органу щодо погашення з електронного рахунку підприємства в СЕА ПДВ не сум податкових зобов`язань, задекларованих платником податків у податкових деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди, а сум ПДВ, донарахованих контролюючим органом за результатами перевірки, в тому числі, штрафу, пені за відповідним податковим повідомленням-рішенням, оскільки останні підлягають до сплати не з електронного рахунку платника податку в СЕА ПДВ, а з поточного рахунку підприємства в банківській установі.

На виконання вимог ухвали суду від 21.08.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та просив відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до даних інформаційних ресурсів ДФС України та інтегрованої картки платника ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» за 2017р. обліковувалась сума податкового боргу з ПДВ, яка виникла за рахунок донарахованих сум грошового зобов`язання згідно податкового повідомлення рішення № 0004872204 від 29.10.2015р. та не сплаченого податкового зобов`язання по декларації з ПДВ за лютий 2017р.

ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004862204 та № 00048722047 від 29.10.2015р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2016р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Таким чином, у зв`язку з набранням законної сили рішенням суду у справі про визнання податкового повідомлення-рішення № 0004872204 від 29.10.2015р., грошове зобов`язання є узгодженим та набуло статусу податкового боргу, однак своєчасно сплачено не було, а тому кошти сплачені ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» в рахунок погашення податкових зобов`язань по деклараціях з ПДВ, зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

У відповіді на відзив, позивач зазначає, що зазначені у відзиві заперечення відносно наведених обставин та правових підстав для позову не спростовують доводів про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

НОРМИ ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

За правилами п.п. 14.1.152., п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14, п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, ст. 31, п. 36.1., п. 36.5. ст. 36, п. 38.1. ст. 38, п. 57.3. ст. 57, п.п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75, п. 87.1. ст. 87, п. 95.3. ст. 95 ПК України, погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк; у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження; контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках. Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.41 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України". Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

19.04.2019 Головним управлінням ДФС у місті Києві складено Акт про результати камеральної перевірки № 8536/26-15-12-13-20, яким встановлено порушення ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» строків сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ, визначених п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 ПК України, відповідальність за які передбачена п. 126.1 ст. 126 ПК України.

На підставі зазначеного вище Акту Головним управлінням ДФС у місті Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.05.2019:

- № 0417641213 про нарахування штрафу у розмірі 182 577, 14 грн.;

- № 0417681213 про нарахування штрафу у розмірі 16 453, 00 грн.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач як підставу для позову зазначає, що перерахування коштів до бюджету з рахунку ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» в системі електронного адміністрування ПДВ неправомірно здійснювалося контролюючим органом не в рахунок оплати податкових зобов`язань за поданими підприємством деклараціями з ПДВ, а на погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями з ПДВ, донарахованого підприємству контролюючим органом за результатами додаткової перевірки на підставі податкового повідомлення-рішення № 0004872204 від 03.11.2015р. / 29.10.2015р.

Відповідач Головне управління ДФС у місті Києві, заперечуючи проти позову, зазначає, що стягнення відбувалося на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2016р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016р. про відмову у задоволенні позову ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» до ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004862204 та № 00048722047 від 29.10.2015р.

Як видно зі змісту ст. 95.3. ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Однак, як видно зі змісту Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2016р., яка набрала законної сили 08.09.2016р. предметом спору було визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004862204 та № 00048722047 від 29.10.2015р., а не стягнення коштів у примусовому порядку в рахунок погашення суми податкового боргу або його частини, а відтак зазначене судове рішення не спростовує доводів позивача щодо неправомірності дій відповідача.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене, в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог, з тих підстав, що Головне управління ДФС у місті Києві при перерахуванні коштів до бюджету з рахунку ДП «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» в системі електронного адміністрування ПДВ не в рахунок оплати податкових зобов`язань за поданими підприємством деклараціями з ПДВ, а на погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями з ПДВ, донарахованого підприємству контролюючим органом за результатами додаткової перевірки на підставі податкового повідомлення-рішення № 0004872204 від 03.11.2015р. / 29.10.2015р., вийшло за межі своїх повноважень, а відтак податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 22.05.2019 № 0417641213, № 0417681213 є протиправними та підлягають скасуванню.

За правилами до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 985, 45 грн.

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2985,45 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень, задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у місті Києві від 22.05.2019:

- № 0417641213 про нарахування штрафу у розмірі 182 577, 14 грн.;

- № 0417681213 про нарахування штрафу у розмірі 16 453, 00 грн.

3.Стягнути на користь державного підприємства «Українське авіаційно-транспортне підприємство «ХОРІВ-АВІА» (04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок № 6, код ЄДРПОУ 30550903) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2985,45 грн. (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень сорок п`ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, ідентифікаційний код 39439980).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова