Рішення № 88329828, 03.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року м. Київ № 640/18830/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Новаковська І.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за участю представника позивача - адвокат Єфімова Т.В.

Адвокат Єфімова Тетяна Вікторівна звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом про:

- визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Київській області від 03.09.2019 №1904 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області" в частині, що стосується звільнення зі служби в Національній поліції оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Макарівського відділення поліції Ірпінського відділу поліції головного управління Національної поліції в Київській області рядового поліції ОСОБА_1 ;

- визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Київській області від 06.09.2019 №466 о/с "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" рядового поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Макарівського відділення поліції Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області;

- поновлення позивача з 07.09.2019 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Макарівського відділення поліції Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області;

- стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07.09.2019 по день винесення судового рішення.

Ухвалою суду від 08.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судовий розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні. Розгляд справи відкладався в зв`язку з задоволенням клопотання представника відповідача та витребуванням доказів у відповідача, наданням представнику позивача можливості подати письмові пояснення. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Підставами позову зазначено: станом на час подання документів для вступу на службу в поліцію позивач не мала статусу поліцейського, тому на неї не можуть поширюватись положення спеціального законодавства, зокрема, Дисциплінарного статуту; притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося після спливу шестимісячного строку встановленого законодавством, що виключає можливість притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності; до позивача застосовано закон, який не був чинним на час подання нею документів для вступу на службу до поліції; обов`язок перевірки поданих на конкурс документів на їх відповідність є обов`язком конкурсної комісії, яка в разі виявлення невідповідності вимогам конкурсу чи недостатності поданих документів повинна була прийняти рішення про відмову у допущенні кандидата до участі у конкурсі, відтак позивач не може нести відповідальності за неналежне виконання службових обов`язків іншими посадовими особами.

Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого позов не визнається, оскільки станом на час прийняття на службу в поліцію ОСОБА_1 не навчалась, вищої освіти станом на 17.01.2018 (час подання документів) не мала, однак під час заповнення анкети, ОСОБА_1 зазначила, що в 2017 році закінчила Університет державної фіскальної служби України та має вищу юридичну освіту, тобто особа надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліцію.

У додаткових поясненнях представник позивача підтримала підстави позову, вказавши рішення Європейського суду з прав людини в справі "Рисовський проти України" від 20.10.2011, заява №29979/04 у частині необхідності застосування принципу належного урядування.

Під час судового розгляду справи, представник позивача позов підтримала, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд установив.

Наказом ГУНП в Київській області від 17.01.2018 №24 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу до поліції оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Макарівського відділення поліції Ірпінського відділу поліції на підставі її заяви від 16.01.2018 та протоколу поліцейської комісії ГУНП в Київській області від 12.01.2018 №22/01/2018.

На підставі листа Департаменту кадрового забезпечення від 26.07.2019 №3906/12/1/3/01-2019 "Про повернення матеріалів щодо присвоєння спеціального звання "лейтенант поліції" ОСОБА_1 , яку вперше прийнято на службу з порушенням діючого законодавства та вимог конкурсу" наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 20.08.2019 №1785 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.

За наслідками службового розслідування складено висновок службового розслідування за фактом можливих неправомірних дій окремих працівників УКЗ ГУНП в Київській області від 29.08.2019, який затверджено 29.08.2019 начальником Головного управління Національної поліції в Київській області Небитовим А.

Наказом начальника ГУНП у Київській області від 03.09.2019 №1904 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області" за порушення службової дисципліни, яке виявилось у порушенні вимог підпункту 2 пункту 3 статті 1, пункту 1 статті 3 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпункту 3 пункту 1 статті 54, підпункту 9 пункту 2 статті 61 Закону України "Про Національну поліцію", що виразилося у наданні завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліції, а саме відсутності диплому про вищу освіту оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Макарівського відділення поліції Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області рядового поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції.

Наказом начальника ГУНП в Київській області від 06.09.2019 № 466 о/с "По особовому складу" рядового поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Макарівського відділення поліції Ірпінського відділу поліції звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 06.09.019.

До відзиву додано довідку ГУНП в Київській області від 28.10.2019 №715, в якій зазначено, що середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 становило - 332,21 грн., середньомісячне - 10307,81 грн., яке розраховане з урахуванням календарних днів.

Наведені обставини представниками сторін не заперечувались.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовані Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII.

Як убачається зі змісту наказу ГУНП у Київській області від 03.09.2019 №1904, однією з підстав притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності зазначено пункт 9 частини другої статті 61 (обмеження, пов`язані зі службою в поліції) Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до якого не може бути поліцейським особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліції (в оскаржуваному наказі підпункт 9 пункту 2 статті 61).

На думку суду, за змістом наведеної норми, до особи, яка повідомила неправдиву інформацію під час прийняття на службу застосовується обмеження, яке полягає у неможливості такій особі обіймати посаду поліцейського.

Як убачається з матеріалів судової справи, в анкеті кандидата на посаду "оперуповноваженого" ГУНП в Київській області зазначено про здобуття ОСОБА_1 вищої юридичної освіти у 2017 році УДФСУ (а.с. 163-164).

До відзиву додано анкету, складену відповідно до "Порядку формування та ведення особових справ поліцейських" затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.05.2016 №377, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2016 за №828/28958. У пункті 8 (освіта) анкети вказано - ДУФСУ 2017 рік, правоохоронна діяльність. Анкета підписана ОСОБА_1 в листопаді 2017 року (а.с. 81).

Згідно з рішенням про прийом на службу в Національну поліцію України від 16.01.2018 ОСОБА_1 має вищу освіту, закінчила Університет державної фіскальної служби України в 2017 році за спеціальністю "Правоохоронна діяльність", освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр (а.с. 89-90).

У поясненнях т.в.о. начальника Управління ГУНП у Київській області, підполковника поліції К. Андрєєва зазначено, що особову картку позивачем заповнено власноруч відповідно до наказу Державного комітету статистики України, Міністерство Оборони України від 25.12.2009 №495/656 "Про затвердження типової форми первинного обліку №П-2 "Особова картка працівника". Також посадовою особою зазначено, що з матеріалами особової справи ОСОБА_1 ознайомилась 16.01.2018 (а.с. 158-159).

Як убачається з особової картки працівника (пункт 4), ОСОБА_1 здобула базову вищу освіту в Університеті державної фіскальної служби України, спеціальність право, кваліфікація за дипломом правоохоронна діяльність, рік закінчення - 2014, заочна форма навчання (а.с. 99, 102).

Суд констатує, що додані до позову копії особової картки не містять підпису ОСОБА_1 , водночас представник позивача наведеної обставини не заперечувала.

Представником відповідача додано копію з послужного списку, відповідно до якого ОСОБА_1 16.01.2018 ознайомилась з відомостями, занесеними до послужного списку (а.с. 165). З наданої копії не вбачається, що в послужному списку міститься інформація про здобуття позивачем вищої освіти.

У матеріалах судової справи міститься послужний список ОСОБА_1 (а.с. 63-71), з якого убачається, що вища освіта здобута в 2019 році (а.с. 64), з послужним списком ознайомлена 16.01.2018 (а.с. 71).

Присягу працівника поліції позивачем прийнято 18.05.2018 (а.с. 91).

До відзиву також додано довідку Університету державної фіскальної служби України від 23.11.2017 №10/04-60д, за змістом якої ОСОБА_1 навчалася на заочній формі навчання факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Університету державної фіскальної служби України, галузі знань 0304 "Право" за напрямом підготовки 6.030402 "Правоохоронна діяльність", ступеню вищої освіти - бакалавр (а.с. 98).

Згідно з довідкою Університету державної фіскальної служби України від 23.04.2018 №10/04-102д ОСОБА_1 відповідно до наказу НУДПСУ від 28.09.2007 №895 "Про додаткове зарахування на заочну форму навчання до Національного університету ДПС України у 2007 році" та згідно з рішенням приймальної комісії Національного університету ДПС України, протокол від 31.08.2007 №14, зарахована студенткою Національного університету ДПС України заочної форми навчання за рахунок фізичних осіб. Згідно з наказом НУДПСУ від 14.07.2010 №1167 "Про відрахування" ОСОБА_1 було відраховано з Університету. На підставі заяви ОСОБА_1 та академічної довідки від 16.11.2015 №14/07- 51 наказом УДФСУ від 12.02.2018 №202 "Про поновлення" ОСОБА_1 поновлено на останній курс заочної форми навчання факультету податкової міліції першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, галузі знань 0304 "Право" за напрямом підготовки 6.030402 "Правоохоронна діяльність" за рахунок коштів фізичних осіб Університету державної фіскальної служби України. Термін випуску: 2018/2019 навчальний рік (а.с. 102, 161).

У рапорті від 26.07.2018 ОСОБА_1 доповіла Начальнику Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області, що навчається на заочному відділенні в Національному університеті державної фіскальної служби України, який знаходиться за адресою місто Ірпінь, вулиця Університетська, 31, на факультеті "Право". За твердженням ОСОБА_1 , їй пояснили в учбовій частині закладу, що в зв`язку з внесенням змін до навчального плану та графіку освітнього процесу змінилася дата завершення навчання з червня 2018 року на серпень 2018 року (а.с 103).

Відповідно до листа Університету державної фіскальної служби України від 12.03.2019 №786/91-9101-19, адресований Ірпінському відділу поліції в Київській області ГУНП в Київській області, ОСОБА_1 станом на час складення листа навчалась на четвертому курсі факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Університету державної фіскальної служби України. ОСОБА_1 була зарахована на перший курс заочної форми навчання у 2007 році (наказ НУДПСУ від 28.09.2007 №895). Наказом НУДПСУ від 14.07.2010 №1167 відрахована за невиконання навчального плану. В 2018 році поновлена на третій курс заочної форми навчання (наказ УДФСУ від 12.02.2018 № 202). В разі успішного складання державної атестації здобувач вищої освіти ОСОБА_1 отримає диплом бакалавра з права за напрямом підготовки 6.030402 "Правоохоронна діяльність". Дата закінчення навчання - червень 2019 року. (а.с. 104). Диплом бакалавра НОМЕР_3 про закінчення Університету державної фіскальної служби України ОСОБА_1 виданий 12.06.2019 (а.с. 105).

На думку суду, наведені докази, а також підстави позову свідчать про те, що ОСОБА_1 повідомила недостовірну інформацію щодо наявності в неї вищої освіти під час проходження конкурсу на посаду поліцейського, а також під час заповнення особової картки. Доходячи такого висновку, суд ураховує, що позивач в анкеті кандидата на посаду "оперуповноваженого" ГУНП в Київській області, анкеті складеній згідно з "Порядком формування та ведення особових справ поліцейських", в особовій картці працівника повідомила про здобуття вищої освіти в Університеті державної фіскальної служби України в 2017 році, в 2014 році (в особовій картці працівника). При цьому в позові позивач не спростовує, що нею було повідомлено про здобуття вищої освіти під час конкурсу на посаду поліцейського.

Як уже зазначалось, пунктом 9 частини другої статті 61 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що не може бути поліцейським особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліції. Водночас статтею 77 цього Закону, в якій визначено підстави звільнення поліцейського, не передбачено такої підстави для звільнення внаслідок повідомлення особою завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліції.

Відповідно до наказу ГУНП в Київській області, в зв`язку з надходженням листа Департаменту кадрового забезпечення від 26.07.2019 №3906/12/1/3/01-2019, в якому зазначалось про прийняття ОСОБА_1 на службу з порушенням законодавства та вимог конкурсу, на підставі статей 14, 15 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII та "Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, призначено службове розслідування.

Відповідно частини четвертої статті 14 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України" підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

На думку суду, повідомлення про прийняття на службу особи з порушенням закону є достатньою підставою для призначення службового розслідування для своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку.

Як убачається з висновку службового розслідування за фактом можливих неправомірних дій окремих працівників УКЗ ГУНП в Київській області від 29.08.2019, дисциплінарною комісією встановлено:

22.11.2017 ОСОБА_1 подала електронну анкету до бази "системи відбору кадрів НПУ" для участі у конкурсі на заміщення вакантної посади "оперуповноважений" ГУНП в Київській області;

в анкеті ОСОБА_1 зазначила, що в 2017 році закінчила Університет державної фіскальної служби України та має вищу юридичну освіту;

ОСОБА_1 до сектору організації відбору та проведення атестування поліцейських управління кадрового забезпечення ГУНП в Київській області подано документи для проходження конкурсу, водночас замість диплома про вищу освіту ОСОБА_1 подала довідку Університету державної фіскальної служби України від 23.11.2017 №10/04-60д про те, що вона навчається на заочній формі навчання факультету підготовки, перепідготовки підвищення кваліфікації працівників податкової міліції;

станом на час прийняття на службу в поліцію ОСОБА_1 не навчалась, відрахована за невиконання навчального плану з третього курсу 14.07.2010, вищої освіти на час подання документів, 17.01.2018, до сектору організації відбору проведення атестування поліцейських управління кадрового забезпечення ГУНП в Київській області не мала (лист Університету державної фіскальної служби України від 03.2019 №786/91-91-01-19);

наказом ГУНП в Київській області від 17.01.2018 №24 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Макарівського відділення поліції Ірпінського відділу поліції;

21.06.2019 ОСОБА_1 отримала документи про здобуття вищої освіти - диплом бакалавра серії НОМЕР_1 про закінчення в 2019 році Університету державної фіскальної служби України;

після надання копії диплому до Департаменту кадрового забезпечені направлено матеріали щодо присвоєння первинного спеціального звання рядовому поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженому сектору кримінальної поліції Макарівського відділення поліції Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області;

вказані матеріали повернуто до управління кадрового забезпечення ГУНП в Київській області у зв`язку з тим, що виявлено можливі порушення вимог законодавства та вимог конкурсу про прийняття на службу в поліцію, а також з метою встановлення причин та умов, що сприяли позитивному проходженню конкурсу на посаду середнього складу поліції без вищої освіти.

Під час службового розслідування ОСОБА_1 пояснила, що наказом Університету державної фіскальної служби України від 12.02.2018 №202 поновлена на навчання, розраховуючи на вчасне здобуття диплому, подала документи на проходження відбору на посаду оперуповноваженого.

Під час службового розслідування опитано начальника сектору організації відбору та проведення атестування поліцейських УКЗ ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_3 , яка визнала свою провину щодо нездійснення належної перевірки, поданих ОСОБА_1 документів. Старший інспектор відділу проходження служби УКЗ ГУНП в Київській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_6 пояснила, що про обставину отримання ОСОБА_5 вищої освіти 21.06.2019 їй стало відомо з довідки т.в.о. начальника сектору кадрового забезпечення Ірпінського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_8, який повідомив про направлення в червні 2019 року для перевірки матеріалів щодо ОСОБА_1 . Начальник відділу проходження служби управління кадрового забезпечення ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 повідомив про ненадання йому на перевірку матеріалів стосовно ОСОБА_1 .

Дисциплінарною комісією зроблено висновок про порушення ОСОБА_1 пункту 2 частини третьої статті 1 (у висновку підпункту 2 пункту 3 статті 1), частини першої статті 3 (у висновку пункт 1 статті 3) "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIІІ, пункту 3 частини першої статті 54 (у висновку підпункт пункту 1 статті 54), пункт 9 частини другої статті 61 (у висновку підпункт 9 пункту другого) Закону України "Про Національну поліцію", що виразилося у наданні завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліцію. На підставі такого висновку рекомендовано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.

Суд констатує, що як і попередні досліджені докази, так і висновок службового розслідування, підтверджують повідомлення ОСОБА_1 неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліцію. Враховуючи надані позивачем пояснення під час службового розслідування про те, що інформація про вищу освіту надавалась з урахуванням поновлення на навчанні 12.02.2018 та строку навчання на останньому курсі, а також рапорту від 26.07.2018, в якому зазначено про навчання на заочному відділенні, суд також доходить висновку, що ОСОБА_1 під час прийняття на службу до поліції 17.01.2018 (наказ від 17.01.2018 №24 о/с) повідомлено завідомо неправдиву інформацію про наявність у неї вищої освіти. Припущення позивача про можливе закінчення навчання у серпні 2018 року не спростовує наведених висновків суду.

Підставами позову зазначено необґрунтованість застосування до позивача положень "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIІІ (набрав чинності 07.10.2018).

Відповідно до статті 58 Конституції України: закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша); ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення (частина друга).

Судом установлено, що відповідачем застосовано статті 14, 15 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIІІ, якими визначаються поняття службового розслідування, створення дисциплінарних комісій.

На думку суду, помилковими є доводи представника позивача про безпідставність застосування відповідачем наведених положень "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIІІ, оскільки даними нормами врегульовано процедуру проведення службового розслідування. Як уже вказувалось, службове розслідування призначено наказом від 20.08.2019 №1735 на підставі листа від 26.07.2019 №3906/12/1/3/10-2019, тобто відповідачем застосовано процедуру проведення службового розслідуванні на підставі чинних положень "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIІІ.

В оскаржуваному наказі від 03.09.2019 №1904 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області" зазначено, що ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема, за порушення пункту 2 частини третьої статті 1 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, за яким службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки. Іншою підставою вказано частину першу статті 3 Статуту, якою визначено обов`язки керівника до підлеглих.

У даному випадку суд погоджується з доводами представника позивача про неможливість застосування наведених норм "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII за повідомлення завідомо недостовірної інформації під час прийняття на службу в поліцію, яким встановлюються обов`язки поліцейського, позаяк вказаний Закон набрав чинності 07.10.2018. Крім того, стаття 3 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII не стосується встановленого службовим розслідуванням проступку - подання завідомо недостовірної інформації.

На думку суду, визначальним у даному випадку є застосування відповідачем пункту 9 частини другої статті 61 Закону України "Про національну поліцію", яка передбачає, що не може бути поліцейським особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліцію. Оскільки Законом України "Про Національну поліцію" не передбачено окремої підстави для звільнення такої особи з поліції, суд вважає обґрунтованим застосування процедури службового розслідування, під час якого встановлено повідомлення ОСОБА_1 недостовірної інформації про наявність у неї вищої освіти.

За змістом пункту 8 статті 12 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України", затвердженого Законом України від 22.01.2006 №3460-IV (чинного на час прийняття позивача на службу в поліцію 17.01.2018) на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ. Аналогічний вид дисциплінарного стягнення передбачено пунктом 7 частини другої статті 13 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII.

Відсутність вказівки в оскаржуваному наказі ГУНП у Київській області від 03.09.2019 №1904 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області" на положення "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України", затвердженого Законом України від 22.01.2006 №3460-IV, у даному випадку не є підставою для скасування цього наказу. Повідомлення позивачем завідомо недостовірної інформації під час прийняття на службу в поліцію, за наявності законодавчої заборони такій особі обіймати посаду поліцейського, неповідомлення про наведену обставину під час проходження служби свідчить про вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 21 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України", затвердженого Законом України від 22.01.2006 №3460-IV: дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу (частина перша); в разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування (частина друга).

Про повідомлення позивачем недостовірної інформації суб`єкту призначення (звільнення) ГУНП в Київській області стало відомо з листа Департаменту кадрового забезпечення від 26.07.2019 №3906/12/1/3/01-2019. Висновок службового розслідування затверджено 29.08.2019, дисциплінарне стягнення накладено наказом від 03.09.2019, тобто в місячний строк з дня затвердження висновку за результатами службового розслідування. Щодо шестимісячного строку, то суд вважає, що в даному випадку йдеться про триваюче правопорушення, яке полягало в тому, що особа всупереч забороні обіймати посаду відповідно до пункту 9 частини другої статті 61 Закону України "Про Національну поліцію" внаслідок повідомлення завідомо недостовірної інформації, продовжувала обіймати посаду поліцейського, не повідомивши про відповідні обставини. Увесь час перебуваючи на посаді поліцейського, позивачем порушувались наведені вимоги Закону. При цьому суд не враховує рапорт ОСОБА_1 від 26.07.2018 (а.с 103), оскільки в ньому позивач повідомила про навчання на заочній формі, однак не вказала про повідомлення завідомо недостовірної інформації про наявність вищої освіти. Крім того, рапорт подавався начальнику Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області, який не є суб`єктом призначення (звільнення).

Суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача, що неналежне виконання посадовими особами поліції, які зобов`язані були перевірити дані повідомлені особою, яка подала анкету з метою зайняття посади поліцейського, оскільки обов`язок повідомити достовірну інформацію покладено саме на особу, що вбачається зі змісту частини другої статті 61 Закону України "Про Національну поліцію".

Помилковим, на думку суду, є обґрунтування представника позивача позову рішенням Європейського суду з прав людини в справі "Рисовський проти України" від 20.10.2011, заява №29979/04, в якому Судом застосовано принцип належного врядування. Як убачається зі змісту рішення, Судом визнано застосовною до спірних відносин статтю 1 Додаткового протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У даній справі, з урахуванням підстав позову, суд не вбачає підстав для висновку про застосовність статті 1 Додаткового протоколу.

За змістом пункту 4 Розділу V "Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України" під час службового розслідування необхідно встановити обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього.

До відзиву додано характеристику на слухача 1-го взводу рядового поліції ОСОБА_1 , яка характеризується позитивно (а.с. 72). У послужному списку зазначено про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни у вигляді догани згідно з наказом від 28.08.2019 №1869 (а.с. 69). У даному випадку суд вважає, що вирішальним є відношення позивача до повідомлення завідомо недостовірної інформації та неповідомлення про цю обставину під час перебування на посаді поліцейського. Як убачається з позовної заяви, висновку службового розслідування позивачем не усвідомлено вчинення нею проступку щодо повідомлення завідомо недостовірної інформації, за твердженням позивача, саме відповідач зобов`язаний був перевірити достовірність інформації і не допустити її до служби. На думку суду, така поведінка позивача, відношення до повідомлення завідомо недостовірної інформації та приписи пункту 9 частини другої статті 61 Закону України "Про Національну поліцію" унеможливлюють урахування наведених обставин (позитивної характеристики та наявність одного дисциплінарного стягнення). За наведених обставин та висновку суду, не може бути пом`якшуючою обставиною те, що для зайняття посади оперуповноваженого достатньо було повної середньої освіти. Інших обставин, які б суд міг урахувати як пом`якшуючі в позові не зазначені, судом не встановлені.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин та наведених висновків, суд вважає, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності відповідно до повноважень, наданих відповідачу пунктом 9 частини другої статті 61, пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", пунктом 8 статті 12 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України", затвердженого Законом України від 22.01.2006 №3460-IV. Дисциплінарний проступок встановлено за наслідками службового розслідування, проведеного відповідно до статей 14, 15 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII та "Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України", під час якого позивачем надано пояснення, тобто на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені наведеним законами, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

На думку суду, відповідачем враховано всі обставини, які встановлені під час службового розслідування, також судом проаналізовано наявність пом`якшуючих обставин, встановлено відношення позивача до повідомлення нею завідомо неправдивої інформації. Під час судового розгляду адміністративної справи інших обставин не встановлено, про такі позивачем не повідомлено.

Позивача звільнено з посади з урахуванням пункту 9 частини другої статті 61 Закону України "Про Національну поліцію", яким передбачено неможливість обіймання посади поліцейського особою, яка повідомила завідомо неправдиву інформацію, тобто з метою, з якою відповідачу надано повноваження звільняти поліцейських. При цьому судом не встановлено недобросовісності в діях відповідача (прихованих намірів, намагання покарати позивача за інші проступки або не дозволити їй просування по службі), нерозсудливості (суперечності моральним принципам, нелогічності), дискримінації позивача (наприклад, за ознаками статі, чи іншими ознаками).

Щодо пропорційності звільнення позивача, то суд вважає, що таке звільнення є виправданим з огляду на заборону обіймати посаду поліцейського особам, які повідомили завідомо неправдиву інформацію при прийняття на службу. Як уже вказувалось, судом досліджувалась наявність пом`якшуючих обставин. На думку суду, врахуванню підлягає обставина перебування позивача на посаді поліцейського з 17.01.2018 по 06.09.2019. Наведений строк не є настільки тривалим, який міг визначально вплинути на приватне життя позивача. В позовній заяві про це позивачем не зазначено.

Враховуючи проаналізоване правове регулювання, встановлені обставини, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Київській області від 03.09.2019 №1904 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області" в частині, що стосується звільнення зі служби в Національній поліції оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Макарівського відділення поліції Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області рядового поліції ОСОБА_1 . Оскільки наказ ГУНП в Київській області від 06.09.2019 №466 о/с "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" рядового поліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Макарівського відділення поліції Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області прийнято на реалізацію наказу від 03.09.2019 №1904, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача з поліції задоволенню не підлягають. Відтак не підлягають задоволенню вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1536,80 грн. (квитанції від 21.09.2019 №68, №69). Оскільки в задоволенні позову відмовлено, відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Київській області (ідентифікаційний код 40108616, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 19 березня 2020 року.

Суддя В.А. Донець