Рішення № 88329043, 20.03.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/1640/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Львівської обласної державної адміністрації (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18) про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій, в якому просить суд визнати протиправними дії посадових осіб Львівської обласної державної адміністрації, а саме:

- порушення конституційних прав позивача на звернення, згідно статті 40 Конституції України;

- право на безпосередню участь в розгляді скарги позивача та можливості надання додаткових доказів по суті скарги поданої до Президента України 12.12.2019 року та скерованої на розгляд до ЛОДА, ненадання інформації щодо наслідків розгляду скарги, а отже неналежного розгляду цієї скарги, що є порушенням, на думку позивача, його законних прав згідно статей 15, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян»;

- зобов`язати відповідача провести розгляд його скарги відповідно до вимог чинного законодавства;

- судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 грудня 2019 року позивачем надіслано скаргу до Президента України на бездіяльність керівника органу місцевого самоврядування м. Львова про негативний вплив результатів такої бездіяльності на життєдіяльність громадян України. В подальшому звернення позивача було скеровано до Львівської обласної державної адміністрації. 27 грудня 2019 року ОСОБА_1 надіслав заяву в якій просив забезпечити його безпосередню участь в розгляді своєї заяви. Повторно заяву про участь в розгляді заяви позивач надіслав 20.01.2020 року. Проте, заяву позивача від 12.12.2019 року було розглянуто без його участі. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними з огляду на його права, визначені статтею 18 Закону України «Про звернення громадян».

Ухвалою від 26 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку ст.263 КАС України),

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, де просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Із змісту скарги ОСОБА_1 «на бездіяльність керівника органу місцевого самоврядування м. Львова п. Садового А.І.» встановлено, що вирішення порушених у скарзі питань належить до компетенції правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування. У відповідності до приписів статті 7 Закону України «Про звернення громадян» в частині розгляду питань, що входять до повноважень правоохоронних органів, Львівської обласною державною адміністрацією листом від 21.01.2020 № ЗВГ-ВИХ-175/0/20 від 21.01.2020 року звернення ОСОБА_1 було скеровано до Головного управління Національної поліції України у Львівській області. В частині розгляду питань про бездіяльність посадових осіб органу місцевого самоврядування, відповідно до статті 35 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень. Частиною 2 статті 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом. У відповідності до частини 2 статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку. Львівська обласна державна адміністрація не є компетентним органом розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування. Тому вважає, що твердження позивача, що внаслідок протиправних дій Львівської обласної державної адміністрації мало місце порушення його конституційних прав на звернення, передбачених статтею 40 Конституції України та прав, передбачених статтями 15, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян» не відповідає дійсності з огляду на наступне. Відповідачем не було порушено права позивача на звернення та на отримання відповіді на звернення у встановленому законодавством порядку. Для забезпечення належного розгляду відповідне звернення листом від 21.01.2020 № ЗВГ-ВИХ-176/0/20 було скеровано Головному управлінню Національної поліції України у Львівській області про що позивача повідомлено листом. Враховуючи, що питання порушені у зверненні не віднесені до повноважень та виходять за межі компетенції Львівської обласної державної адміністрації підстави для залучення заявника для безпосередньої участі у розгляді звернення відсутні, оскільки відповідне звернення було скеровано за належністю до компетентного органу.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

12 грудня 2019 року позивачем надіслано скаргу до Президента України на бездіяльність керівника органу місцевого самоврядування м. Львова про негативний вплив результатів такої бездіяльності на життєдіяльність громадян України.

В подальшому звернення позивача було скеровано до Львівської обласної державної адміністрації згідно відповіді № 22/077879-04 від 19 грудня 2019 року, наданої Офісом Президента України (реєстраційний індекс - ЗВГ-54-М-5536/19 від 27.12.2019 року).

27 грудня 2019 року ОСОБА_1 надіслав електронне звернення до Першого заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Лозинського В.М. (зареєстроване за № ЗВГ-54-М-5537/19), в якій просив забезпечити його безпосередню участь в розгляді своєї заяви.

Повторно заяву про участь в розгляді заяви позивач надіслав 20.01.2020 року до Першого заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Лозинського В.М. (зареєстроване за № ЗВГ-54-М-189/20) та керівника Офісу Президента України Богдана А.Й. (зареєстроване в системі урядового порталу за № МІ-10157681), де попросив захистити своє право на безпосередню участь у розгляді заяви від 12.12.2019 року.

Листом №ЗВГ-ВИХ-175/0/20 від 21.01.2020 року Львівська обласна державна адміністрація повідомила позивача що з метою належного розгляду його звернень скеровано у Головне управління Національної поліції України у Львівській області. Про вжиті заходи буде проінформовано вказаною установою.

Листом №ЗВГ-ВИХ-176/0/20 від 21.01.2020 Львівська обласна державна адміністрація скерувала звернення ОСОБА_1 для розгляду (у частині питань, що належать до їх компетенції) та вжиття відповідних заходів до Головного управління Національної поліції України у Львівській області.

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Згідно із ст. 7 цього Закону звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про звернення громадян» діловодство щодо звернень громадян ведеться в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Таким чином, обов`язковими умовами розгляду заяв (клопотань) є: 1) перевірка викладених фактів; 2) прийняття рішення про задоволення заяви (клопотання) чи її відмову; 3) у разі прийняття рішення про задоволення заяви (клопотання) забезпечити його виконання; 4) повідомити заявника про наслідки розгляду; 5) у разі прийняття рішення про відмову заяви (клопотання) повідомити заявнику мотиві такого рішення з посиланням на Закон; 6) у разі прийняття рішення про відмову заяви (клопотання) роз`яснити заявнику порядок оскарження прийнятого рішення.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Законодавець вимагає від суб`єктів розгляду звернень громадян максимальної чіткості, безперечності, визначеності у наданні відповідей.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем надано відповідь на запит, оформлену листом №ЗВГ-ВИХ-175/0/20 від 21.01.2020 року, з якої вбачається, що з метою належного розгляду звернення позивача його звернення скеровано до Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень.

Відповідно о ч.2 ст.71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

На підставі вище наведеного, суд відхиляє доводи позивача про порушення його права на участь в розгляді звернення, адже вказане звернення скеровано для розгляду в ГУ НП у Львівській області. Дії відповідача щодо скерування звернення за належністю в ГУ НП у Львівській області, позивачем не оскаржуються. Відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», позивача було повідомлено про надсилання його звернення за належністю.

Як вбачається судом, з матеріалів справи в подальшому для розгляду заяви позивача було викликано для участі у розгляді його заяви до Департаменту патрульної поліції, що підтверджується листом «Про продовження терміну розгляду звернення на можливі неправомірні дії окремих працівників УПП у Львівській області ДПП» від 11.01.2020 № М-11738, М-11739/1/41/2/02-2020.

Відтак, твердження позивача, що внаслідок протиправних дій відповідача мало місце порушення його конституційних прав та звернення, визначені ст.40 /Конституції України та статтями 15,18,19 Закону України «Про звернення громадян» не підтверджено належними та допустимим доказами.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі встановлених фактів, суд приходить до висновку про те, позові позовні є необґрунтованими та безпідставними, відтак до задоволення не підлягають. Тому, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 139, 243-245, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенню позову ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.03.2020 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна