Ухвала суду № 88328945, 16.03.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 березня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/4932/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пляшкової К.О.,

за участю

секретаря судового засідання: Моспанюк Є.С.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представників

позивача: Косогової Л.О. (довіреність),

відповідача: не прибув,

при розгляді у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справи за позовом адвоката ОСОБА_2 до Військової частини А0666 Міністерства оборони України про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває зазначена справа.

Від відповідача 16 березня 2020 року на офіційну електронну адресу суду за вхідним реєстраційним номером 9913/2020 надійшли пояснення щодо питань, які виникають під час судового розгляду по справі, скріплені електронним цифровим підписом, з додатками.

У судове засідання, призначене на 16 березня 2020 року, відповідач явку свого повноваженого представника не забезпечив.

Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти долучення пояснень відповідача щодо питань, які виникають під час судового розгляду по справі, вважала, що відповідач мав надавати будь-які документи до закінчення підготовчого провадження у справі.

Вирішуючи питання про долучення до матеріалів справи пояснень відповідача, суд встановив таке.

У відповідності до частини першої статті 159 КАС України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга статті 159 КАС України).

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у визначених цим Кодексом випадках (частини третя статті 159 КАС України).

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (частина четверта статті 159 КАС України).

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частина п`ята статті 159 КАС України).

Згідно з частиною п`ятою статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи – отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Статтею 175 КАС України визначено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати:

1) суду – відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів, заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам – копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У відповідності до частини першої статті 204 КАС України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Частиною другою статті 204 КАС України визначено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Так, ухвалою від 09 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі, запропоновано відповідачу надати до суду протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше ніж у підготовче засідання відзив на позовну заяву (арк. спр. 1-3).

Ухвалою від 26 грудня 2019 року повторно запропоновано Військовій частині А0666 Міністерства оборони України подати до суду у строк до 13 січня 2020 року відзив на позовну заяву (арк. спр. 46-47).

Ухвалою від 15 січня 2020 року повторно запропоновано Військовій частині А0666 Міністерства оборони України подати до суду у строк до 27 січня 2020 року відзив на позовну заяву (арк. спр. 68-69).

Ухвалою від 30 січня 2020 року повторно запропоновано Військовій частині А0666 Міністерства оборони України подати до суду у строк до 14 лютого 2020 року відзив на позовну заяву (арк. спр. 94-95).

Ухвалою від 18 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02 березня 2020 року (арк. спр. 120-121).

Отже у відповідності до норм статті 175 КАС України відповідач мав право подати відзив на позовну заяву у строк до 14 лютого 2020 року.

Матеріалами справи підтверджено, що правом подати відзив на позовну заяву на не одноразову пропозицію суду у строк до закінчення підготовчого провадження у справі відповідач не скористався.

Відповідачем до суду після закінчення підготовчого провадження подано пояснення щодо питань, які виникають підчас судового розгляду справи.

Однак статтею 159 КАС України передбачений вичерпний перелік заяв по суті, які можуть бути подані сторонами під час розгляду справи за правилами загального позовного провадження, та з огляду на норми якої не передбачена можливість подання відповідачем такого виду заяви по суті як пояснення щодо питань, які виникають підчас судового розгляду справи.

Крім того, відповідачем доказів наявності поважних причин, які перешкодили поданню відзиву у підготовчому провадженні у справі, до суду не надано.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 КАС України.

Так, згідно з частиною першою статті 167 КАС України Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Частиною першою статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника (частина третя статті 55 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 55 КАС України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Отже, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством, установчими документами чи трудовим договором (контрактом).

Аналогічна правова позиція наведена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 480/1886/19.

Оглядом пояснень щодо питань, які виникають підчас судового розгляду справи, встановлено, що їх підписано представником військової частини А0666 за довіреністю старшим лейтенантом юстиції Толочним О.М.

Разом з тим, визначених статтею 55 КАС України документів на підтвердження повноважень Толочного О.М. як особи, яка може діяти від імені Військової частини А0666 Міністерства оборони України в порядку самопредставництва, суду не надано.

Надана копія довіреності від 18.02.2020 № 386 таким документом в силу приписів вищенаведених норм КАС України не вважається.

Таким чином, пояснення щодо питань, які виникають підчас судового розгляду справи, подано (підписано) особою, права якої на вчинення відповідних дій не підтверджені у встановленому законом порядку.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення пояснень щодо питань, які виникають підчас судового розгляду справи, заявнику без розгляду, внаслідок подання заяви, яка не передбачена нормами КАС України з порушенням строку, особою права якої на вчинення відповідних дій не підтверджені у встановленому законом порядку.

Керуючись статтями 121, 167, 169, 177, 178, 204 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Пояснення щодо питань, які виникають під час судового розгляду по справі, повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну ухвалу складено 20 березня 2020 року.

Суддя К.О. Пляшкова