
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
16 березня 2020 року Справа 804/516/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по справі за адміністративним позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, -
ВСТАНОВИВ:
20.11.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Верховного Суду на новий розгляд надійшла адміністративна справа за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Міністерства юстиції України № 85/7 від 16.03.2015 «Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження», в частині накладання на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року було відкрито провадження та ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
25.11.2019 року позивач звернувся до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Міністерства юстиції України № 85/7 від 16.03.2015 року.
В обґрунтування заяви зазначив, що в жовтні 2016 року, з інформації, яка розміщена на публічному сайті Єдиного реєстру арбітражний керуючих йому стало відомо про існування оскаржуваного наказу № 85/7 від 16.03.2015 року про накладення дисциплінарного стягнення. З текстом вказаного наказу ознайомлений не був, його копію не отримував, підстави та причини прийняття вказаного наказу йому відомі не були. Вважає, що строк звернення до адміністративного суду має рахуватись з дня коли він дізнався про оскаржуваний наказ та просить поновити строк звернення до суду.
04.03.2020 року відповідач звернувся до суду із клопотанням, у якому просить залишити позовну без розгляду, у зв`язку із тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
В обґрунтування клопотання відповідачем зазначено, що на адресу позивача Міністерством юстиції України простим поштовим відправленням було направлено лист від 10.02.2015 року № 13.0.2-33/369, яким позивача було повідомлено про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження за результатами розгляду Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України. Доказом направлення позивачу листа від 10.02.2015 року № 13.0.2-33/369 є витяг з журналу обліку вихідної кореспонденції Міністерства юстиції України за 16.02.2015 року.
Вирішуючи подані заяви сторін, суд встановив та зазначає наступне.
На час звернення позивача до адміністративного суду діяли норми Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017 року.
Так, відповідно частини 1 та 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно з частиною першою статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду), суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується наказ Міністерства юстиції України № 85/7 від 16.03.2015 «Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження», в частині накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про направлення, отримання або вручення позивачеві копії оскаржуваного наказу Міністерством юстиції України після прийняття такого наказу.
В свою чергу, матеріали справи містять докази, які свідчать про самостійні спроби позивача отримати оскаржуваний наказ № 85/7 від 16.03.2015 року.
Так, позивач 17.11.2016 року листом №01-01/64 звертався до Міністерства юстиції України з проханням надіслати копію наказу № 85/7 від 16.03.2015 року.
Листом від 05.12.2016 року №2127/37415-0-33-16/9.4 відповідач надіслав на адресу позивача копію наказу Міністерства юстиції України № 85/7 від 16.03.2015 року, який отримано позивачем 15.12.2016 року.
З даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 30.12.2016 року шляхом направлення поштовою кореспонденцією адміністративного позову, який отримано Дніпропетровським окружним адміністративним судом 17.01.2017 року.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Наслідки пропуску строку звернення до адміністративного суду встановлені статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом), згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції на час розгляду заяви), у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При цьому суд звертає увагу, що Кодексом адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) не було встановлено обов`язку подання заяви про поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду, оскільки частиною 4 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом), яка регулює порядок поновлення та продовження процесуальних строків, закріплено, що правила даної статті не поширюються на строки звернення до адміністративного суду. В свою чергу належним способом вирішення питання пропущеного строку звернення до адміністративного суду було визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, що і передбачено статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом).
В свою чергу, статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції на час розгляду заяви), прямо закріплено обов`язок подання заяви про поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду.
У даному випадку, враховуючи встановлені обставини справи, позивача мав право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою про скасування наказу Міністерства юстиції України № 85/7 від 16.03.2015 року протягом шести місяців з дня отримання вказаного наказу.
Відповідачем не надано достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували направлення, вручення, ознайомлення або отримання позивачем оскаржуваного наказу до 15.12.2016 року. Посилання відповідача на витяг з журналу обліку вихідної кореспонденції Міністерства юстиції України за 16.02.2015 року суд не приймає до уваги, оскільки вказаний доказ не підтверджує направлення позивачу оскаржуваного наказу, який було прийнято 16.03.2015 року, через місяць після означеної кореспонденції.
Враховуючи, що копію наказу позивач отримав лише 15.12.2016 року, суд приходить до висновку, що строк, передбачений для звернення до адміністративного суду, було пропущено позивачем з поважної причини та щодо необхідності поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду.
Вирішуючи заяву Міністерства юстиції України про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає, що відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналогічне положення було закріплено статтею 155 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом), за якою суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо таку позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
В даному випадку, суд, розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, прийшов до висновку що строк, передбачений для звернення до адміністративного суду, було пропущено позивачем з поважної причини та щодо необхідності поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву арбітражного керуючого Клименка ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до адміністративного суду – задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до адміністративного суду з позовними вимогами до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Міністерства юстиції України № 85/7 від 16.03.2015 «Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження», в частині накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Поновити строк звернення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до адміністративного суду з позовними вимогами до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Міністерства юстиції України № 85/7 від 16.03.2015 «Про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді попередження», в частині накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
В задоволенні заяви Міністерства юстиції України про залишення позовної заяви по справі за адміністративним позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу без розгляду - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Озерянська
Судове рішення № 88328181, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 16.03.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/516/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: