Рішення № 88326738, 19.03.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/16789/18

Категорія 1

2/295/28/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

19.03.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

за участю секретаря Козакевич І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа – служба у справах дітей Житомирської міської ради про усунення перешкод у користуванні власним майном шляхом позбавлення права користування жилим приміщенням ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить усунути перешкоди у користуванні власним майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 шляхом позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права користування даним жилим приміщенням.

В обґрунтування вимог вказано, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . У зазначеній квартирі зареєстрована відповідачі: колишня невістка позивача - ОСОБА_2 , та її малолітній син – ОСОБА_3 . Рішенням суду від 11.11.2014 року шлюб між ОСОБА_2 та сином позивача ОСОБА_4 був розірваний. Позивач вказує, що відповідач та її син вже понад чотири роки не проживають за даною адресою та позивачу невідоме їх місце проживання. Оскільки відповідач та її неповнолітній син не проживають у квартирі АДРЕСА_1 вже понад строк, визначений ст. 405 ЦК України, що підтверджується відповідними доказами, та жодної усної чи письмової домовленості між сторонами про збереження права відповідачів користування житловою площею не має, позивач вважає, що є всі підстави звернутися до суду з вимогою про усунення перешкоди у користуванні власним майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 шляхом позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права користування даним жилим приміщенням.

Ухвалою суду від 02.01.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 14.05.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 01.07.2019 року витребувано зі Служби у справах дітей Житомирської міської ради висновок щодо можливості позбавлення ОСОБА_3 , 2008 року народження, права користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .

У судовому засіданні позивач підтримали позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини нявки суду не повідомили, відзив не подавали.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити без його участі, та вказав, що проти задоволення позовних у частині позбавлення права користування жилим приміщенням малолітнього ОСОБА_3 заперечує на підставах, викладених у висновку виконавчого комітету Житомирської міської ради, як органу опіки та піклування, щодо захисту житлових та майнових прав малолітнього ОСОБА_3 .

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

З урахуванням наведеного, на підставі положень ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши та оцінивши зібрані в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що згідно договору дарування від 15.09.1998 року, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 (а.с. 4).

Як вбачається з листа Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради №6982/13 від 06.12.2018 року, рішенням міськвиконкому від 11.01.96р. № 12 "Про впорядкування адрес будівель..." 5-ти поверховому житловому будинку по АДРЕСА_4 , надано нову адресу: АДРЕСА_5 . Розпорядженням Житомирського міського голови від 19.02.2016 року № 112, вулицю Чапаєва змінено на АДРЕСА_6 . Степана Бандери, без зміни нумерації. (а.с. 14)

Відповідно до відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 17).

Зі змісту актів, які складені комісією ПП «КВЖРЕП №8» від 15.04.2015 року, 30.10.2015 року, 26.10.2017 року та 05.12.2018 року встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 , не проживають з 2014 року (а.с. 7-10).

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 статті 405 ЦК України визначено, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Як роз`яснено у постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року, вирішення питання про зняття особи з реєстрації обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71, 72, 116, 156, ЖК УРСР; ст. 405 ЦК України). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою. Право на реєстрацію у житловому приміщенні є похідним від наявності права на користування житлом.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до висновків Верховного суду України у справі № 6-709цс16 (аналогічна № 6-158цс14) було висловлено позицію: власник житла усуває перешкоди в користуванні цим житлом зареєстрованою особою шляхом подання позову про визнання такої особи такою, що втратила право на користування житлом та зняття з реєстрації.

Стаття 64 Житлового кодексу України визначає, що до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11.11.2014 року було розірвано шлюб між сином позивача – ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 . Вказаним рішенням суду також було визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю – ОСОБА_2 (а.с. 11-13).

Отже, відповідач ОСОБА_2 наразі не є членом сім`ї позивача ОСОБА_1 , отже відсутні підстави для збереження її права користування житлом, яке належить позивачу.

Разом з тим, рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №1047 від 18.09.2019 року затверджено висновок виконавчого комітету Житомирської міської ради, як органу опіки та піклування, щодо захисту житлових та майнових прав малолітнього ОСОБА_3 .

Як вбачається зі змісту вказаного висновку, під час засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті міської ради, яке відбулося 10.09.2019 року, ОСОБА_1 зазначила, що не заперечує, щоб її малолітній онук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і надалі був за реєстрований у її квартирі, але без матері дитини (відповідача). Відповідач висловилася, що не заперечує проти того, щоб син залишився зареєстрованим у квартирі бабусі. Члени комісії роз`яснили відповідачу, що відповідно до законодавства, якщо при розлученні батьків дитину залишено на проживання з матір`ю, факт її реєстрації разом з батьком без матері можливий за згодою обох батьків. Крім того, члени комісії наголосили, по дитині необхідна реєстрація у м. Житомирі, враховуючи той факт, що на даний час місце навчання прив`язано до місця реєстрації. Враховуючи вказані вище факти, виходячи з інтересів дитини, виконавчий комітет міської ради, як орган опіки та піклування, заперечує щодо позбавлення малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , права користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області зареєстроване місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не значиться (а.с. 68).

В силу ст. 160 СК України місце проживання дитини визначається місцем проживання батьків. Неповнолітня дитина не має права вільно та самостійно обирати місце свого проживання, і набуває право користування житлом за місцем проживання батьків, або одного з батьків, з ким вона проживає. Права неповнолітньої дитини є похідним від права батьків (або одного з них). Причини не проживання неповнолітньої дитини за місцем реєстрації не залежить від волі дитини, а тому неможливо встановити їх характер (поважні або неповажні) окремо для неповнолітньої дитини, незалежно від причин відсутності батьків. Неповнолітня дитина не є самостійним суб`єктом житлових правовідносин, а набуття або втрата права користування житлом дитиною залежить від набуття або втрати такого права її батьками. Отже, системний аналіз цивільного та житлового законодавства дає підстави вважати, що неповнолітня дитина не може бути самостійним відповідачем за позовом про визнання її такою, що втратила право користування житлом, та зберігає або втрачає таке право автоматично разом з батьками.

Таким чином, оскільки позивачем не доведено, що місце проживання малолітнього ОСОБА_3 зареєстроване в установленому законодавством порядку за адресою: АДРЕСА_2 , малолітня дитина фактично не проживає в квартирі, а тому підстав для визнання його таким, що втратив право користування квартирою, не має.

З урахуванням викладеного вище, оскільки відповідач ОСОБА_2 понад один рік не проживає в квартирі АДРЕСА_1 , поважних причин не проживання відповідача в квартирі судом не встановлено, відповідач наразі не є членом сім`ї позивача та не є співвласником квартири, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 383, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 12,77, 81, 141, 142, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа – служба у справах дітей Житомирської міської ради про усунення перешкод у користуванні власним майном шляхом позбавлення права користування жилим приміщенням - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідачі: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , законним представником якого є ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Третя особа: Служба у справах дітей Житомирської міської ради, місцезнаходження: м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, 4/2.

Суддя Л.М. Чішман