Ухвала суду № 88324855, 19.03.2020, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/840/19

Провадження № 1-кп/162/5/2020

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року смт Любешів.

Любешівський районний суд Волинської області під головуванням судді Глинянчука В.Д.,

з участю секретаря судових засідань Смаль Т.П.,

прокурора Шептура А.М.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – Хвесика С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчій частині судового розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12018030140000275 щодо обвинуваченого ОСОБА_1 за частинами першою, другою статті 185, частиною другою статті 186 Кримінального кодексу України (далі – КК),

встановив:

Через канцелярію суду прокурором подано клопотання про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці з покладенням обов`язків прибувати на першу вимогу суду, не відлучатися із місця проживання, повідомляти суд та процесуального прокурора про зміну свого місця проживання, здати до відповідних органів влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Клопотання вмотивоване тим, що строк дії ухвали слідчого судді про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту закінчився 25 лютого 2020 року. ОСОБА_1 має судимість за частиною першою статті 185 КК. У цьому кримінальному провадженні обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою, другою статті 185, частиною другою статті 186 КК. У період дії попередніх ухвал про застосування запобіжних заходів ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений частиною третьою статті 309 КК, обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості з цього приводу перебуває на розгляді суду. ОСОБА_1 має нестійкі соціальні зв`язки: ніде не працює та не навчається, тощо. Наведене у сукупності вказує на наявність ризиків ухилення ОСОБА_1 від суду та вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Захисник Хвесик С.В., обвинувачений ОСОБА_1 проти клопотання прокурора не заперечили.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить з наступного.

Мета і підстави обрання запобіжного заходу визначені статтею 177 КПК. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченимпокладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до статті 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченимкримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно з частинами першою, другою статті 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченомузалишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Суд в цілому погоджується з доводами прокурора про необхідність обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Встановлено, що ОСОБА_1 має непогашену судимість за частиною першою статті 185 КК, обвинувачений не має постійного місця роботи, не навчається.

Не вирішуючи наперед питання обґрунтованості пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, суд бере до уваги, що йому ставиться у вину вчинення двох епізодів крадіжок та одного грабежу, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, суд вважає, що доведено існування ризиків, які вказані у клопотанні прокурора про обрання запобіжного заходу.

Разом з тим, до клопотання не додано згоди власника житла за місцем проживання ОСОБА_1 про можливість застосування до обвинуваченого цілодобового домашнього арешту.

Таким чином, для забезпечення справедливого балансу між дотриманням прав обвинуваченого та можливістю ефективної реалізації завдань кримінального провадження суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити частково та застосувати до обвинуваченого домашній арешт у нічний період доби строком на два місяці із встановленням обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК.

Керуючись статтями 177, 178, 181, 194 КПК, суд

постановив:

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту на два місяці, до 18 травня 2020 року включно, із забороною залишати житло по АДРЕСА_1 у нічний період доби з 22 години по 06 годину.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язок за кожною вимогою прибувати до суду, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду, не відвідувати місця масового перебування та відпочинку людей на території Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області, а саме: бари, кафе, будинки культури, нічні клуби, ринки, пляжі.

Копією цієї ухвали негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_1 та направити на виконання у Любешівське відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області.

Ухвала підлягає виконанню негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом семи днів із дня її оголошення через Любешівський районний суд.

Суддя В.Д. Глинянчук