Ухвала суду № 88324414, 12.03.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

12 березня 2020 року Справа № 915/605/17

м.Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль C.М.,

за участі секретаря судового засідання Сьянової О.С.,

від позивача-1: не присутні;

від позивача-2: не присутні;

від відповідача: не присутні;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону (54030, м.Миколаїв, вул.Нікольська, 18а) в інтересах держави

в особі 1. Міністерства оборони України, 03168, м.Київ, Повітрофлотський

проспект, 6

2. Квартирно – експлуатаційного відділу міста Миколаїв, 54056,

м.Миколаїв, пр-т Миру, 62-а

до відповідача: Приватного підприємства “Південна гавань”, 01135, м.Київ, вул. Чорновола Вячеслава, буд. 12,

про: стягнення 23673,48 грн.

В С Т А Н О В И В:

Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно – експлуатаційного відділу міста Миколаїв звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом в якому просить суд стягнути з Приватного підприємства “Південна гавань” заборгованості за Договором №161/1999/ГоловКЕУ від 19.07.1999 у розмірі 23 673,48 грн. з якої: 20 736, 30 грн. – борг з орендної плати, 724,84 грн. – пеня, 760,80 грн. – компенсація податку на землю, 1 451,54 грн. – штраф у розмірі 7%.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивачі посилаються на те, що 19.07.1999 між Міністерством оборони України в особі начальника Головного квартирно – експлуатаційного управління міністерства оборони України та Приватним підприємством “Південна гавань” укладено договір оренди №161/1999ГоловКЕУ за яким орендодавець передає, а ПП “Південна гавань” (далі- орендар) приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 83 кв.м. в будівлі інв..№72 військового містечка №5, розташоване за адресою: м.Миколаїв, вул. Велика Морська, 14 для розміщення кафе. 31.12.2005 на підставі наказів Міністерства оборони України №332/1/010 від 20.04.2005, №332/1/03 від 31.05.2005, №332/1/014 від 30.06.2005, будівлі та споруди військового містечка №5 були передані на баланс КЕВ м.Миколаїв, у зв`язку з чим 25.01.2007 КЕВ міста Миколаїв та ПП “Південна гавань” уклали додаткову угоду №15д/КЕВ, до договору оренди №161/1999/ГоловКЕУ від 19.07.1999, якою КЕВ міста Миколаїв визнано орендодавцем, а ПП “Південна гавань” - орендарем. У подальшому були укладені, аналогічні за змістом, додаткові угоди №81/д/2011/КЕВ від 29.07.2011 та №127/д/2014/КЕВ від 21.08.2014. У відповідності до п. 3.2 та 3.4 Договору, орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендаря не пізніше 20 числа місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Разом з тим, в порушення зазначених умов договору ПП “Південна гавань” у встановленому розмірі орендну плату та інші передбачені платежі не вносить, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати, пені, штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 22.11.2019 мною прийнято справу № 915/605/17 до провадження за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 13.12.2019 об 11 год 15 хв., у цей день підготовче засідання відкладено на 16.01.2020 року об 11 год. 15 хв.

Ухвалою суду від 16.01.2020 продовжити строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 17 лютого 2020 року о 10 год. 45 хв.

Підготовче засідання призначене на 17 лютого 2020 року не відбулось у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 20.02.2020 підготовче засідання призначено на 12.03.2020 об 11 год. 00 хв.

В судове засідання 10.02.2020 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання по справі повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 16 жовтня 2019 року на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України передано справу №912/2385/18 разом з касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

При цьому в ухвалі вказано про наявність виключної правової проблеми, вирішення якої сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто розумного балансу між приватними й публічними інтересами.

За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру”), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2019 року прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року. Призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24 березня 2020 року об 11 годині у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

В ухвалі судом зазначено, що Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку згідно з приписами п.11 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Оскільки, як у справі №915/605/17, так і у справі № 912/2385/18 правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави є подібними, предметом дослідження є наявність правових підстав прокурора для звернення до суду з позовом у даній справі в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №915/605/17 до закінчення перегляду справи № 912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду.

Керуючись статтями 195, 228, 229, 232-235 ГПК України, суд –

У Х В А Л И В:

1.Провадження у справі №915/605/17 зупинити до отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду по справі №912/2385/19.

2. Зобов`язати сторін повідомити Господарський суд Миколаївської області про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 та надати відповідні докази.

Ухвалу може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її постановлення.

Суддя С.М.Коваль.