Рішення № 88322799, 18.03.2020, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1129/19

провадження № 2/631/304/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2020 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Ракової С. А.

заочно та усно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтерес якої діє адвокат Крецул Лариса Миколаївна до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача – НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ «Про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням»,-

в с т а н о в и в :

29 жовтня 2019 року до Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та інтерес якої діє адвокат Крецул Л. М. до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача – НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ «Про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням», яка зареєстрована під вхідним № 7685/19-вх., на обґрунтування якої зазначено, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку, розташованого за адресом: АДРЕСА_1 . В зазначеному будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , який фактично не проживає в будинку з січня 2017 року. На даний час позивач має намір оформити субсидію на житловий будинок, для чого їй повинно скласти декларацію про доходи всіх зареєстрованих осіб в зазначеному будинку. Позивачу не відомо де саме проживає відповідач та не знає про розмір його доходів, які можуть вплинути на призначення субсидії. Таким чином реєстрація відповідача перешкоджає позивачу у здійсненні її прав власності на житло, зокрема в отриманні субсидії. Тому просили визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщення, яке розташовано за адресом: АДРЕСА_1 (а. с. 2 – 4).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, причиною своєї неявки не повідомив, але використався правом, визначеним частиною 1 статті 58 зазначеного кодексу, щодо участі у судовому процесі через представника за ордером – адвоката Крецул Л. М.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Крецул Л. М., що діє за ордером на надання правової допомоги від 21.10.2019 року (серії ПТ № 084404), виданим на підставі договору про надання правової допомоги № 30, укладеного 10.09.2019 року між нею та ОСОБА_1 , а також свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1285, виданого 27.07.2012 року кваліфікаційно – дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області, у судове засідання не з`явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, однак надала заяву, зареєстровану під вхідним № 614/20-вх від 31.01.2020 року, з проханням справу розглянути за її відсутності та відсутності позивача, зазначивши, що позов підтримує в повному обсязі й просить його задовольнити. Не заперечує проти винесення заочного рішення (а. с. 22 - 23, 24, 25, 26 – 27, 74 - 75).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача – НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИу судове засідання теж не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, однак від першого заступника селищного голови Іващенко Л. надійшла заява, зареєстрована під вхідним № 8971/19-вх від 23.0312.209 року, з проханням справу розглянути за відсутності представника третьої особи, проти задоволення позову не заперечує (а. с. 69).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання теж не з`явився, про місце та час розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України (шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-порталі Судової влади України), про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності не надав (а. с. 42, 53, 54 – 55, 59, 65, 66 –68, 72, 83, 84 – 86, 93, 94 – 95, 96).

Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно частини 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Крім того, на підставі частини 3 статті 211 цього ж кодексу особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у представника позивача та представника третьої особи свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання позивачем, його представником та представником третьої особи особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, і від якої не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності, суд вирішив можливим справу розглядати на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення, про що не заперечував позивач та її представник.

Здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об`єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з`ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які сторони та їх представники посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд – у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, справа перебуває на розгляді належного суду.

Отже, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно частини 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 цивільного процесуального кодифікованого закону України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Так, згідно Свідоцтва про народження (серії НОМЕР_1 ), повторно виданого 06.08.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову № 3 Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в Книзі реєстрації народжень 15.08.1991 року зроблено відповідний актовий запис за № 5023, та його батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 9).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу (серії НОМЕР_2 ), зареєстрованого Ленінським відділом реєстрації актів громадянського стану міста Харкова, шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 розірвано, про що в зроблено запис за № 4000/ Прізвища після розірвання шлюбу громадянки - ОСОБА_6 (а. с. 7).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Другої Харківської державної нотаріальної контори Гуркаленко І. В. 19.03.2019 року та зареєстрованого в реєстрі за № 4-90, спадкоємцем майна ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з житлового будинку з надвірними будівлями за адресом: АДРЕСА_1 (а. с. 12).

Згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 160074934, сформованого 19.03.2019 року о 12 годині 20 хвилин власником житлового будинку з надвірними будівлями за адресом: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (а. с. 13).

Відповідно до будинкової книги за адресом: АДРЕСА_1 , зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 9 - 11).

З технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого 14.02.2019 року КП «Нововодолазьке архітектурно – інвентаризаційне бюро», власником житлового будинку на адресом: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (а. с. 14 – 19).

Згідно акту депутата округу № 14 Нововодолазької селищної ради Козачок О. М. від 10.09.2019 року, в домоволодінні за адресом: АДРЕСА_1 , зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , але фактично не проживає. Зі слів його матері ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на території України не проживає (а. с. 20).

Як убачається з паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Нововодолазьким РВ ГУМВС України в Харківській області 12.09.2007 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 (а. с. 8).

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Конституції України, Цивільного кодексу України та Житлового кодексу України.

Так, з огляду на положення статті 47 Конституції України та статті 1 Житлового кодексу України кожен громадянин має право на житло.

У свою чергу, положеннями частини четвертої статті 9 Житлового кодексу України закріплена гарантія кожного громадянина, відповідно до якої ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Як убачається з положень статті 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку /стаття 72 Житлового кодексу України/.

Згідно до роз`яснень, наданих Верховним Судом України у пункті 10 своєї Постанови Пленуму “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України” № 2 від 12 червня 1985 року у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням /стаття 71 Житлового кодексу України/, необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності /перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо/ суд може продовжити пропущений строк.

На підставі частини 2 статті 405 Цивільного кодексу України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

У відповідності до частини 1 та 2 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно статей 319, 321 та 391 Цивільного кодексу України - власник житла має право вимагати усунення будь яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права.

Як убачається зі статті 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Таким чином, оцінюючи надані позивачем докази, суд дійшов висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 протягом тривалого року відсутній у спірному житлі без поважної причини, а тому він втратив право користування житловим приміщенням за адресом: АДРЕСА_1 .

Позивач, звертаючись до суду із цим позовом, не вимагає компенсації (відшкодування) понесених ним документально підтверджених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтею 47 Конституції України, статтями 1, 9, 71, 72 та 150 Житлового кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року “Про деякі питання, які виникають у практиці застосування судами Житлового кодексу України”, статтями 319, 321, 391 та частиною 2 статті 405 Цивільного кодексу України, пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, статтями 1 - 5, 10 - 13, 17 – 19, 23, 76 – 81, 89, 211, 214, частиною 3 статті 211, частиною 1 статті 223, пунктом 2 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтею 259, статтями 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, статтями 280 – 289, частиною 1 статті 352, статтями 354 і 355 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями), -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені та інтерес якої діє адвокат Крецул Лариса Миколаївна до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача – НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ «Про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням» – задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресом: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Іншими учасниками судового процесу заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем або апеляційної скарги іншими учасниками справи, якщо їх не було подано, а у разі подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування: (АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_4 ), паспорт громадянина України ( НОМЕР_5 );

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання чи перебування (АДРЕСА_3 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_6 ), паспорт громадянина України ( НОМЕР_3 );

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача: НОВОВОДОЛАЗЬКА СЕЛИЩНА РАДА,місцезнаходження (вулиця Донця Григорія, будинок № 14, селище міського типу Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, 63202), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (04397997).

Рішення ухвалено шляхом прийняття, складено за допомогою комп`ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: С. В. Мащенко