Ухвала суду № 88322704, 19.03.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/6622/20

Провадження №2-а/127/156/20

УХВАЛА

19 березня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Іщук Т.П,

за участі секретаря судового засідання Гусара Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справі за позовом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України,

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України. Позов мотивувало тим, що управлінням отримане подання начальника управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області від 19.03.2020 року відповідно до якої вказується, що громадянина Грузії ОСОБА_1 створює суспільну небезпеку на території Вінницької області та держави, в останнього відсутній документ, що дає право на виїзд з території України, можливість ідентифікувати особу та вжити стосовно іноземця заходів передбачених Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Вказують, що оскільки в особи відсутній документ, що дає право на виїзд з території України є обґрунтовані підстави вважати, що він буде ухилятися від самостійного виїзду за межі України та проведення процедури ідентифікації, буде продовжувати порушувати міграційне законодавство. Також позивач вказує, що відповідач, перебуваючи на території України, притягувався до кримінальної відповідальності. Водночас, перебуваючи тривалий час на території України не вживав достатніх заходів для звернення до посольства Грузії в Україні стосовно поновлення його паспортних документів та із клопотанням про продовження строку перебування на території України, що дає підстави стверджувати, що особа продовжуватиме ухилятися від виїзду. За наведеного позивач просить з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України затримати терміном на 6 місяців громадянина Республіки Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.03.2020 року позовна заява прийнята до розгляду та судове засідання призначене на 19.03.2020 року відповідно до положень ст.289 КАС України.

В судовому засіданні представник відповідача клопотала про залишення позову без розгляду, мотивуючи тим, що в іншому суді знаходиться на розгляді справа за позовом органу Державної міграційної служби України до ОСОБА_1 про примусове видворення, затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в України ( справа №473/4762/19, апеляційний розгляд призначений на 24 березня 2020 року). Крім того, вказували на рішення суду апеляційної інстанції від 18 березня 2020 року в справі №490/977/20 за позовом органу Державної міграційної служби України до ОСОБА_1 про примусове видворення, затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.

Представник позивача в судовому засіданні вказувала на те, що позови не є тотожними, оскільки подані різними позивачами та містять різні підстави позову.

Вислухавши думку учасників справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо в провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Юридична конструкція даної норми передбачає наявність сукупності ознак, за яких наявні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду, а саме: 1) справа перебуває у провадженні суду, тобто не є розглянутою судом, що передбачає відсутність судових рішень, які набрали законної сили, за результатами розгляду такої справи; 2) справа стосується спору: а) між тими самими сторонами; б) про той самий предмет в) з тих самих підстав.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Як установлено судом в провадженні Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області перебувала адміністративна справа № 473/4762/19 за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області до ОСОБА_1 про примусове видворення, затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. За наслідками її розгляду суд залишив позов без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.240 КАС України ( наявність в провадженні Центрального районного суду м.Микоєва справи за позовом Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області до ОСОБА_1 про примусове видворення, затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні). Вказана ухвала не набрала законної сили та як вбачається з інформації, отриманої з офіційного веб - порталу судової влади України судовий розгляд в суді апеляційної інстанції призначений на 24 березня 2020 року. Зазначений позов також обґрунтований відсутністю у відповідача законних підстав його перебування на території України, відсутністю документів, які б підтверджували законність його перебування, а також відсутністю документів, що посвідчує його особу, ризиком його втечі, наявності обґрунтованих підстав вважати, що останній буде ухилятися від виконання рішення про його повернення.

Тобто предмет та підстави позову є ідентичними.

Щодо позивача у справі, то суд відмічає, що відповідно до ст.289 КАС України позивачами в таких категоріях справ є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальний орган чи підрозділ та орган охорони державного кордону або Служби безпеки України.

Таким чином, Законом визначено можливість звернення до суду з вказаним позовом трьох окремих суб`єктів.

При цьому орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції є самостійним видом позивача у справі, що має право реалізовувати свої повноваження через альтернативні види структурних підрозділів : центральний орган, територіальні органи чи підрозділи.

Орган державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (іміграцї та еміграції) в тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів є Державна міграційна служба України.

Вказана служба здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи та підрозділи міграційної служби, що визначено Положенням «Про Державну міграційну службу України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №360.

Територіальні органи під час звернення до суду не діють на реалізацію власних чи окремих повноважень, відмінних від повноважень органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, оскільки вони є лише окремими структурними підрозділами Державної міграційної служби України.

Вказане свідчить, що підрозділи міграційної служби під час звернення до суду реалізують єдину державну політику у сфері міграції та діють виключно як її структурні підрозділи, що мають альтернативне та взаємовиключне право на звернення до суду.

Судом встановлено, що звернення до суду з зазначеним предметом позову до зазначеного відповідача орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, вже реалізував шляхом звернення одним із його структурних підрозділів з позовом до відповідача. В протилежному ж, суд погоджується з твердження відповідача, що це призводить до непоодиноких позовів з одних тих же підстав і з одним і тим же предметом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.240,248,256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Сьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: