Рішення № 8832222, 06.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.10                                                                                 Справа № 4/42

Розглянувши матеріали справи за позовом

Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа”, м. Лисичанськ Луганської області

до Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля”, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 66405 грн. 78 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чорної І.М.

в присутності представників сторін:

від позивача – Глушков Г.В., довіреність № 6 від 01.01.2010; Дядько Г.П., довіреність

№ 56 від 04.01.2010;

від відповідача – не прибув.

          Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за постачання теплової енергії у сумі 66405 грн. 78 коп. за договором на відпуск теплової енергії № 179 від 07.07.2005.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42,43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд

в с т а н о в и в :

Між позивачем та відповідачем був укладений договір № 179 від 07.07.2005 на відпуск теплової енергії, за умовами якого Спеціалізоване підприємство «Лисичанськтепломережа»(далі-”Теплозабезпечуюча організація”) (позивач у справі) зобов’язався подавати теплоносій ВП шахта «Новодружеська»ВАТ «Лисичанськвугілля»(далі-«Споживач») ( відповідач у справі) для приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Новодружеськ, вул. Шевченко,3, загальною площею 477,2м2. (п.1.1договору).

Відповідно до п. 4.1, споживач за отриману теплову енергію проводить оплату за рахунками ”Теплозабезпечуючої організації ” (позивач у справі) щомісячно у строк до 5 числа наступного місяця за встановленими тарифами.

Згідно п. 4.3 договору, до 20 числа кожного місяця «Споживач»( відповідач у справі) зобов’язаний надати двосторонній акт про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку або укладеного договору.

Як вбачається, факт споживання відповідачем теплової енергії за період з 01.10.2006 по 01.02.2010 підтверджується актами відключення –включення опалювання ( а.с. 10-16).

Позивач за договором постачав теплову енергію і виконав свої зобов’язання у повному обсязі, відповідачу поставлено теплової енергії за період з 01.10.2006 по 01.02.2010 на нагальну суму 74355 грн. 78 коп., що підтверджується рахунками на оплату

( а.с. 19-37).

Відповідач по справі своєчасно, згідно умов вищезазначеного договору, не виконував свої зобов’язання в повному обсязі, тому заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті за спожиту теплову енергію станом на 01.02.2010 за період з 01.11.2006 по 01.02.2010 складає 66405 грн. 78 коп., який позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідач у відзив на позовну заяву не надав.

Оцінивши доводи позивачів у їх сукупності, суддя вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 66405 грн. 78 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, позивачем, згідно умов договору № 179 від 07.07.2005 на відпуск теплової енергії, надані відповідачу послуги з теплової енергії за період за період за період з 01.10.2006 по 01.02.2010 на загальну суму 74355 грн. 78 коп., але відповідач згідно умов договору оплату за надані послуги провів частково.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2006 по 01.02. 2010 складає 66405 грн. 78 коп., що підтверджується рахунками на оплату ( а.с. 19-37).

Сума боргу відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію у розмірі 66405 грн. 78 коп., підтверджена матеріалами справи, у тому числі актом звірення розрахунків станом на 01.02.2010, який скріплений печаткою їх підприємств без доповнень та зауважень, відповідачем не оспорена.

Згідно наданих пояснень позивача у акті звірення взаємних розрахунків станом на 01.02.2010 вказана сума заборгованості 81882,14 грн з урахуванням 3% річних у сумі 13914,84 грн. та суми заборгованості 66405,78 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, оскільки підтверджені матеріалами справи.

У судовому засіданні 06.04.2010 за згодою представників позивача була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.

Надмірно сплачене позивачем за платіжним дорученням № 4951 від 12.12.2010 державне мито у сумі 139 грн. 15 коп. підлягають поверненню з державного бюджету України.

Відповідно до ст. ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст. 44,49,75, 82,84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля”, вул. Малиновського, 1, м. Лисичанськ Луганської області , код ЄДРПОУ 32359108 на користь Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа”, вул. Баумана, 17, м. Лисичанськ -13, Луганської області, код ЄДРПОУ 13401321 заборгованість за постачання теплової енергії у сумі 66405 грн. 78 коп., витрати по держмиту 664 грн. 06 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Комунальному підприємству “Лисичанськтепломережа”, вул. Баумана, 17, м. Лисичанськ -13, Луганської області, код ЄДРПОУ 13401321, з державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у сумі 139 грн. 15 коп. за платіжним дорученням № 4951 від 12.12.2010, що знаходиться в матеріалах справи.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення засвідчене гербовою печаткою господарського суду Луганської області

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –08.04.2010.

Суддя                                                                                           Г.М. Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева