Рішення № 8832191, 06.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.10 Справа № 9/54

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Троїцьке Луганської області

до Сільського (фермерського) господарства "Олександрівське", смт. Троїцьке Луганської області

про стягнення 142 755 грн. 49 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, пасп. ЕМ № НОМЕР_2 від 25.10.99,

від відповідача Татарінов О.Є., дов. № 4 від 15.03.10

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, підприємець ОСОБА_1, звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача:

- грошові кошти у розмірі 142755,49 грн. за виконані роботи за договорами № 12 від 04.08.08 на прибирання посівних площ та № 13 від 04.08.08 на перевезення вантажів, з урахуванням індексу інфляції та пені,

- стягнути з відповідача заподіяну моральну шкоду у розмірі 10000,0 грн.

Відповідач, СФГ "Олександрівське", відзивом на позовну заяву просить у задоволенні позову відмовити у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань.

В обгрунтування позову позивач посилається на укладені між ним та відповідачем договори № 12 від 04.08.08 на прибирання посівних площ та № 13 від 04.08.08 на перевезення вантажів, за якими позивач виконав свої зобов'язання щодо прибирання посівних площ та перевезення вантажів автотранспортом, що підтверджується актом приймання виконаних послуг № 17 від 25.08.08 та приймально-здавальним актом № 16 від цієї ж дати.

Згідно з п. 3.1 договору № 12 від 04.08.08 та № 13 від 04.08.08 відповідач (замовник) зобов'язався здійснити оплату згідно з виставленими рахунками по факту виконання заявки протягом 3-х днів з моменту їх представлення, однак порушив грошове зобов'язання, через що за відповідачем обліковується заборгованість:

Шза договором № 12 в сумі 79718,0 грн.,

Шза договором № 13 29215,11 грн.

Оскільки відповідач не виконав своєчасно грошове зобов'язання, позивач направив йому претензію рекомендованою кореспонденцією 18 серпня 2008 року, однак відповідачем сплачено частково 12000,0 грн., тому на момент звернення з цим позовом борг відповідача складає 98131,37 грн., з урахуванням інфляції 116155,13 грн.

Крім того, позивач нарахував пеню на підставі п. 4.1 договору № 12 та п. 4.3 договору № 13 у розмірі 26600,36 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи представника позивача, відповідача і надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у т.ч. боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено два договори: № 12 від 04.08.08 на прибирання посівних площ та № 13 від 04.08.08 на перевезення вантажів, за якими позивач виконав свої зобов'язання щодо прибирання посівних площ та перевезення вантажів автотранспортом, що підтверджується:

·актом приймання № 17 від 25.08.08 щодо надання послуг на суму 79718,0 грн. (а.с. 17),

·прийомно-здавальним актом № 16 від 25.08.08 щодо перевезення вантажів на суму 29215,11 грн. (а.с. 18),

·актом звірення розрахунків від 10.08.09 щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 96933,11 грн. з посиланням на рахунок № 16 від 25.08.08 (а.с. 22),

·рахунком № 16 від 25.08.08 на суму 108933,11 грн. (а.с. 24).

Таким чином, позивач надав докази виконання робіт та надання послуг за спірними договорами на загальну суму 108933,11 грн.

У зв'язку з частковим погашення боргу на суму 12000,0 грн. за відповідачем залишилась сума основного боргу за двома договорами у розмірі 96933,11 грн., з чим він погодився, підписавши акт звірення розрахунків від 10.08.09.

Оскільки відповідач не виконав грошового зобов'язання, позивач звернувся до нього з претензією на загальну суму 131110,24 грн., враховуючи пеню та інфляційні нарахування (а.с. 20), яка була направлена 18.08.09 рекомендованою кореспонденцією та отримана відповідачем 21.08.09, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 19).

Пунктами 4.1 договору № 12 та п. 4.3 договору № 13 передбачена відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожний день прострочення.

За цією умовою позивач нарахував пеню у розмірі, вказаному у позові.

У судовому засіданні 06.04.10 позивач, враховуючи положення до ч. 6 ст. 232 ГК України, надав суду розрахунки пені:

·за договором № 12 від 04.08.08 пеня нарахована за 142 дні, що склало 7960,56 грн.,

·за договором № 13 від 04.08.08 пеня нарахована за 142 дні, що склало 1980,20 грн.,

разом 9940,76 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За цією нормою позивачем нараховані інфляційні втрати, тому, з урахуванням інфляції борг склав:

·за договором № 12 від 04.08.08 - 98960,08 грн.,

·за договором № 13 від 04.08.08 - 21532,51 грн.,

разом 120492,59 грн. згідно з наданими розрахунками.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

Позивач обґрунтовує вказану суму заподіяної моральної шкоди душевними стражданнями, які він зазнав внаслідок протиправної поведінки відповідача та невиплатою грошей через порушення договірних зобов'язань тощо, однак матеріали справи не містять належних доказів спричинення моральної шкоди, тому у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Суд не приймає доводи відповідача щодо невиконання позивачем своїх зобов'язань за спірними договорами, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надані представником відповідача до матеріалів справи копії листа від 09.03.10 за № 2 (а.с. 56), листи-відповіді Троїцького райвідділу УМВС України у Луганській області не є доказами у розумінні ст. 34 ГПК України щодо суті спору, та оскільки відповідачем не надані належні докази у підтвердження цих обставин, позов підлягає задоволенню частково з покладанням на відповідача судових витрат пропорційно задоволеним вимогам.

При подачі позову позивачем сплачено держмито за квитанцією № 1090289 від 29.01.10 у розмірі 1428,0 грн., що перевищує встановлений чинним законодавством розмір, тому зайво сплачене мито підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, СФГ "Олександрівське", 92100, Луганська обл., смт. Троїцьке, кв-л Молодіжний, 56, кв. 2, код 19072999, на користь позивача, підприємця ОСОБА_1, 92100, АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1, грошові кошти у розмірі 130433,35 грн. за виконані роботи за договорами № 12 від 04.08.08 на прибирання посівних площ та № 13 від 04.08.08 на перевезення вантажів, з урахуванням індексу інфляції та пені, крім того, витрати зі сплати держмита 1304,32 грн. та інформаційно-технічні витрати 215,62 грн.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути позивачу, підприємця ОСОБА_1, 92100, АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1, з державного бюджету зайво сплачене державне мито у розмірі 0,45 грн.

Підставою повернення зайво сплаченого держмита є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 08.04.10.

Суддя А.Г.Ворожцов