Рішення № 8831982, 08.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.10 р.                     Справа № 36/54                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання В.Г.Гребенніковій, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Добропільське АТП” Добропільського району

до відповідача: Дочірнього підприємства „Донецьке автотранспортне підприємство 11426” Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” м.Донецьк

про: стягнення 451483,68грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Серединцева О.Є. по дов.;

від відповідача: Гакова А.О. по дов.;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Добропільське АТП” Добропільського району, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Дочірнього підприємства „Донецьке автотранспортне підприємство 11426” Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 451483,68грн., яка складається з основного боргу в сумі 441812,24грн., пені в сумі 8436,79грн., 3% річних в сумі 1234,65грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №235 від 02.02.10р., специфікацію №1, акт приймання-передачі від 02.02.10р., рахунок-фактуру.

Відповідач позовні вимоги визнає, у відзиві на позов повідомив, що неможливість виконання зобов”язань у вказані строки в договорі виникла внаслідок об”єктивних причин, пов”язаних з фінансовою кризою в країні.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

02.02.2010р. сторони уклали договір №235, за умовами якого позивач зобов’язався передати товар у власність відповідача, а відповідач зобов’язався прийняти цей товар та оплатити його вартість.

До означеного договору сторони уклали Специфікацію №1, якою визначили найменування, кількість та ціну товару, який позивач зобов’язався поставити відповідачу.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу передбачений Специфікацією №1 товар на загальну суму 441812,24грн., що підтверджується актом приймання-передачі, підписаним представниками обох сторін без зауважень та заперечень і скріпленим печатками обох підприємств.

За приписами п.3.3 договору відповідач зобов’язався оплатити вартість товару протягом 10 банківських днів з моменту відвантаження товару.

Однак взяті на себе зобов’язання відповідач належним чином не виконав, отриманий від позивача товар не оплатив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 441812,24грн.

Доказів погашення боргу в сумі 441812,24грн. відповідач не представив, у зв”язку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов”язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення основного боргу обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за приписами п.6.2 договору за порушення строків оплати товару відповідач зобов’язується оплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 17.02.10р. по 22.03.10р. в сумі 8436,79грн., з огляду на наявність заборгованості, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 17.02.10р. по 22.03.10р. в сумі 1234,65грн.

Судом арифметично перевірений наданий позивачем розрахунок 3% річних, у зв”язку з чим, з огляду на наявність заборгованості, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 525, 526, 530, 614, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Добропільське АТП” Добропільського району до Дочірнього підприємства „Донецьке автотранспортне підприємство 11426” Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” м.Донецьк про стягнення 451483,68грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Донецьке автотранспортне підприємство 11426” Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” (83027, м.Донецьк, вул. Ціолковського, 9, р/р26009011138401 у ПАТ „Альфа-Банк”, МФО 300346, ЄДРПОУ 30500475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Добропільське АТП” (83001, м.Донецьк, пр.Ілліча, 3, р/р26009011068601 у ПАТ „Альфа-Банк”, МФО 300346, ЄДРПОУ 33604228) основний борг в сумі 441812,24грн., пеню в сумі 8436,79грн., 3% річних в сумі 1234,65грн., витрати по оплаті держмита в сумі 4514,83грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя