Ухвала суду № 88318189, 06.03.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.2020 Справа №607/4427/20

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрій Т.Я., з участю секретаря судового засідання Костиник О.П. прокурора Голинського Р.О., підозрюваного ОСОБА_1 у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Романів О.М., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Голинським Р.О. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190, ч.3 ст.15 – ч.3 ст.190, ч.3 ст.190 КК України, в кримінальному провадженні №12019210010001360, -

встановив:

Слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Романів О.М. за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Голинським Р.О. звернулась до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190, ч.3 ст.15 – ч.3 ст.190, ч.3 ст.190 КК України, в кримінальному провадженні №12019210010001360.

У клопотанні слідчого вказано: «Групою слідчих ГУНП в Тернопільській області розслідується кримінальне провадження №12019210010001360 від 08 травня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.15 ч.3 ст.190, ч. 3 ст.15 ч.2 ст.190, ч.2,3 ст.190 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що 08 травня 2019 року, близько 03.00 год., ОСОБА_1 , зателефонувавши на стаціонарний телефон, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом не притягнення до кримінальної відповідальності родича, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , намагалися заволодіти грошовими коштами ОСОБА_3 в сумі 10000 доларів США.

08 травня 2019 року відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010001360 від 08 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15 ч.3 ст.190 КК України.

Окрім цього, 10 серпня 2019 року, близько 20.45 год. ОСОБА_1 , зателефонувавши на стаціонарний телефон, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом не притягнення до кримінальної відповідальності родича, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , заволоділи грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 5350 доларів США, чим завдали останній матеріальної шкоди на загальну суму 135 443,81 гривень.

11 серпня 2019 року відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010002307 від 11 серпня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Окрім цього, 28 листопада 2019 року близько 15.00 год. ОСОБА_1 , зателефонувавши на стаціонарний телефон, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом не притягнення до кримінальної відповідальності родича, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , заволоділи грошовими коштами у сумі 20000 доларів США та особистими речами ОСОБА_5 , чим завдали останньому матеріальної шкоди на загальну суму 495 348,82 гривень.

29 листопада 2019 року відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010003438 від 29 листопада 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Окрім цього, 27 грудня 2019 року близько 15:00 год., ОСОБА_1 , зателефонувавши на стаціонарний телефон, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом не притягнення до кримінальної відповідальності родича, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , заволоділи грошовими коштами у сумі 2000 гривень, золотими прикрасами, а саме двома обручками та сережками та годинником, які належали ОСОБА_6 , чим завдала останній матеріальної шкоди на загальну суму 7358,78 гривень.

28 грудня 2019 року відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010003690 від 28 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Окрім цього, 03 січня 2020 року близько 04:00 год. ОСОБА_1 , зателефонувавши на стаціонарний телефон, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом не притягнення до кримінальної відповідальності родича, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , заволоділи грошовими коштами у сумі 10 000 гривень, які належать ОСОБА_7 , чим спричинили останній матеріальну шкоду на вищевказану суму.

03 січня 2020 року відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210010000045 від 03 січня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Окрім цього, 16 лютого 2020 року близько 04:00 год. ОСОБА_1 , зателефонувавши на стаціонарний телефон, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом не притягнення до кримінальної відповідальності родича, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , заволоділи грошовими коштами у сумі 23 000 гривень, чим спричинили ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

16 лютого 2020 року відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210190000081 від 16 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Окрім цього, 19 лютого 2020 року близько 20:00 год. ОСОБА_1 , зателефонувавши на стаціонарний телефон, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом не притягнення до кримінальної відповідальності родича, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , заволоділи грошовими коштами у сумі 10 000 доларів США, чим спричинили ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 244 800 гривень.

20 лютого 2020 року відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210010000514 від 20 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

27 лютого 2020 року кримінальні провадження №12019210010001360 від 08 травня 2019 року, №12019210010002307 від 11 серпня 2019 року, №12019210010003438 від 29 листопада 2019 року, №12019210010003690 від 28 грудня 2019 року, №12020210010000045 від 03 січня 2020 року, №12020210190000081 від 16 лютого 2020 року, №12020210010000514 від 20 лютого 2020 року об`єднані в одне кримінальне провадження та присвоєно єдиний номер №12019210010001360 від 08 травня 2019 року.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Червоноград Львівської області, зареєстрований АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, тимчасово не працюючий, не депутат, раніше судимий:

23.11.2001 Червоноградським міським судом Львівської обл. за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном 4 роки;

01.03.2007 Червоноградським міським судом Львівської обл. за ст. 198 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном 1 рік, на основі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік;

22.11.2007 Червоноградським міським судом Львівської обл. за ч. 3 ст. 185, ст. 304, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном 5 років 6 місяців;

18.05.2010 Червоноградським міським судом Львівської обл. за ч. 3 ст. 185, ст. 304, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном 3 роки 7 місяців;

11.05.2011 Червоноградським міським судом Львівської обл. за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном 5 років з позбавленням майна.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у травні 2019 року, точних дати і часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебували у невстановленому слідством місці, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, попередньо домовились про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів м. Тернополя під приводом відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів за ніби то вчинення останніми дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими, а тому з метою виконання умов зазначеної домовленості та за вказівкою ОСОБА_1 08 травня 2019 року, в нічну пору доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приїхали в м. Тернопіль.

Надалі, 08 травня 2019 року, близько 03.00 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 та на виконання умов вищезазначеної домовленості, визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , що проживає по АДРЕСА_3 , для подальшого здійснення до нього дзвінка з метою повідомлення йому неправдивої інформації відносно чоловіка його доньки ОСОБА_12 та незаконного заволодіння коштами ОСОБА_3 шляхом шахрайства. В цей час, у ОСОБА_1 виник злочинний намір на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний намір, 08 травня 2019 року, близько 03.00 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , використовуючи мобільний зв`язок, здійснила дзвінок на стаціонарний телефонний номер НОМЕР_1 , на який відповів ОСОБА_3 . Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 в телефонній розмові з останнім, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом ОСОБА_3 , видав себе за працівника поліції та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що чоловік його доньки, а саме ОСОБА_12 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпілий від його дій перебуває у лікарні. Надалі, використовуючи розгублений стан ОСОБА_3 та його родинні зв`язки, ОСОБА_1 висунув вимогу добровільно передати грошові кошти у сумі 10 000 доларів США для відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди на лікування та не притягнення до кримінальної відповідальності його зятя ОСОБА_12 за нібито вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими.

В свою чергу, ОСОБА_3 , будучи введеним в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та будучи переконаним в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах чоловіка своєї доньки, ОСОБА_12 , оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно його родича у випадку, якщо він не виконає вищезазначеної вимоги, погодився передати грошові кошти. Отримавши згоду ОСОБА_3 на передачу грошових коштів, ОСОБА_1 повідомив йому про приїзд до нього представника поліції, якому він повинен передати вказані грошові кошти, при цьому наказав постійно знаходитись із ним на телефонному зв`язку, тим самим не даючи можливості ОСОБА_3 усвідомити події, які з ним відбуваються з метою недопущення здійснення останнім телефонних дзвінків до близьких родичів та виявлення факту вчинення відносно нього шахрайських дій.

Після цього, ОСОБА_1 , використовуючи стільниковий зв`язок, повідомив відомості про місце проживання ОСОБА_3 ОСОБА_2 , який дотримуючись вищезазначеної домовленості, у невстановлений слідством спосіб, направився до місця проживання ОСОБА_3 , що по АДРЕСА_3 . Надалі ОСОБА_2 , діючи умисно та керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 , на виконання умов вищезазначеної домовленості, прибув по місцю проживання ОСОБА_3 , що по АДРЕСА_3 де, отримавши дозвіл власника помешкання, перебував в квартирі останнього та, видаючи себе за представника поліції, очікував на передачу йому грошових коштів в розмірі 10000 доларів США, нібито для відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди на лікування та не притягнення до кримінальної відповідальності родича ОСОБА_3 , а саме ОСОБА_12 за вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими.

Проте, під час перебування ОСОБА_2 у квартирі ОСОБА_3 останній повідомив, що такої суми у нього немає та зможе віддати ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 8000 гривень та 1000 доларів США. Отримавши грошові кошти, які ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 , останній вийшов із приміщення вищевказаної квартири та направився до місця, яке органом досудового розслідування не встановлено, де його очікував ОСОБА_1 з метою подальшого розподілу грошових коштів, отриманих шахрайським шляхом у ОСОБА_3 , згідно розпоряджень ОСОБА_1 , тим самим не вчинивши всіх дій, які він за попередньою змовою із ОСОБА_2 вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, не закінчили злочин з причин, які не залежали від їх волі.

Отже, своїми протиправними діями ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , намагалися заволодіти грошовими коштами ОСОБА_3 в розмірі 10 000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України, який був встановлений на момент вчинення злочину, становило 263 400,2 гривень, однак, не закінчивши злочин з причин, які не залежали від їх волі заволоділи грошовими коштами у сумі 8000 гривень та 1000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України, який був встановлений на момент вчинення злочину, становило 26 340,02 гривень, спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 34 340,02 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, а саме – незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.

Окрім цього, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, а саме – заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у травні 2019 року, точних дати і часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебували у невстановленому слідством місці, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, попередньо домовились про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів м. Тернополя під приводом відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів за ніби то вчинення останніми дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими, а тому з метою виконання умов зазначеної домовленості та за вказівкою ОСОБА_1 10 серпня 2019 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приїхали в м. Тернопіль.

Надалі, 10 серпня 2019 року, близько 20.20 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 та на виконання умов вищезазначеної домовленості, визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_2 , на який відповіла ОСОБА_4 . Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 в телефонній розмові з останньою, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом ОСОБА_4 , видав себе за працівника поліції та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що її син ОСОБА_13 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпілий від його дій перебуває у лікарні. Надалі, використовуючи розгублений стан ОСОБА_4 та її родинні зв`язки, ОСОБА_1 висунув вимогу добровільно передати грошові кошти у сумі 8 000 доларів США для відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди на лікування та не притягнення до кримінальної відповідальності її сина за нібито вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими.

В свою чергу, ОСОБА_4 , будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її сина у випадку, якщо вона не виконає вищезазначеної вимоги, погодилася передати грошові кошти, які у неї були, а саме 5 350 доларів США на що погодився ОСОБА_1 . Отримавши згоду ОСОБА_4 на передачу грошових коштів, ОСОБА_1 отримав інформацію про місце проживання останньої та повідомив про приїзд до неї додому представника поліції, якому вона повинна передати вказані грошові кошти, при цьому наказав постійно знаходитись із ним на телефонному зв`язку, тим самим не даючи можливості ОСОБА_4 усвідомити події, які з нею відбуваються з метою недопущення здійснення останньою телефонних дзвінків до близьких родичів та виявлення факту вчинення відносно неї шахрайських дій.

Після цього, ОСОБА_1 , використовуючи стільниковий зв`язок, повідомив ОСОБА_2 відомості про місце проживання ОСОБА_4 , який дотримуючись вищезазначеної домовленості, у невстановлений слідством спосіб, направився до місця проживання ОСОБА_4 , що по АДРЕСА_4 . Надалі ОСОБА_2 , діючи умисно та керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 , на виконання умов вищезазначеної домовленості, 10 серпня 2019 року близько 20:45 год. прибув по місцю проживання ОСОБА_4 , що по АДРЕСА_4 , отримавши дозвіл власниці даного помешкання, перебував в квартирі останньої та, видаючи себе за представника поліції, очікував на передачу йому грошових коштів в розмірі 5 350 доларів США, нібито для відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди на лікування та не притягнення до кримінальної відповідальності її сина ОСОБА_13 за вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими.

Отримавши грошові кошти, які ОСОБА_4 передала ОСОБА_2 , останній вийшов із приміщення вищевказаної квартири та направився до місця, яке органом досудового розслідування не встановлено, де його очікував ОСОБА_1 з метою подальшого розподілу грошових коштів, отриманих шахрайським шляхом у ОСОБА_4 згідно розпоряджень ОСОБА_1 .

Отже, своїми протиправними діями ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , заволоділи грошовими коштами у сумі 5350 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України, який був встановлений на момент вчинення злочину, становило 135 443,81 гривень, спричинивши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у травні 2019 року, точних дати і часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебували у невстановленому слідством місці, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, попередньо домовились про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів м. Тернополя під приводом відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів за ніби то вчинення останніми дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими, а тому з метою виконання умов зазначеної домовленості та за вказівкою ОСОБА_1 27 грудня 2019 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приїхали в м. Тернопіль.

Надалі, 27 грудня 2019 року, близько 14.00 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 та на виконання умов вищезазначеної домовленості, визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_3 , на який відповіла ОСОБА_6 . Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 в телефонній розмові з останньою, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом ОСОБА_6 , видав себе за працівника поліції та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що її син ОСОБА_14 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпілий від його дій перебуває у лікарні. Надалі, використовуючи розгублений стан ОСОБА_6 та її родинні зв`язки, ОСОБА_1 висунув вимогу добровільно передати грошові кошти у сумі 4 000 доларів США для відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди на лікування та не притягнення до кримінальної відповідальності її сина за нібито вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими.

В свою чергу, ОСОБА_6 , будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її сина у випадку, якщо вона не виконає вищезазначеної вимоги, погодилася передати грошові кошти, які у неї були, а саме 2000 гривень та золоті прикраси на що погодився ОСОБА_1 . Отримавши згоду ОСОБА_6 на передачу грошових коштів та ювелірних виробів, ОСОБА_1 отримав інформацію про місце проживання останньої та повідомив про приїзд до неї додому представника поліції, якому вона повинна передати вказані грошові кошти та вироби, при цьому наказав постійно знаходитись із ним на телефонному зв`язку, тим самим не даючи можливості ОСОБА_6 усвідомити події, які з нею відбуваються з метою недопущення здійснення останньою телефонних дзвінків до близьких родичів та виявлення факту вчинення відносно неї шахрайських дій.

Після цього, ОСОБА_1 , використовуючи стільниковий зв`язок, повідомив ОСОБА_2 відомості про місце проживання ОСОБА_6 , який дотримуючись вищезазначеної домовленості, у невстановлений слідством спосіб, направився до місця проживання ОСОБА_6 , що по АДРЕСА_5 . Надалі ОСОБА_2 , діючи умисно та керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 , на виконання умов вищезазначеної домовленості, 27 грудня 2019 року близько 14 год. прибув по місцю проживання ОСОБА_6 , що по АДРЕСА_5 де, отримавши дозвіл власниці даного помешкання, перебував в квартирі останньої та, видаючи себе за представника поліції, очікував на передачу йому грошових коштів в розмірі 2000 гривень та ювелірних прикрас, які належать останній, нібито для відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди на лікування та не притягнення до кримінальної відповідальності її сина ОСОБА_14 за вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими.

Отримавши грошові кошти та ювелірні прикраси, а саме обручка жіноча, виготовлена із жовтого золота 583 проби вагою 2 грами, обручка чоловіча, виготовлена із жовтого золота 583 проби вагою 3,4 грами, золоті сережки 583 проби вагою 3 грами, які ОСОБА_6 передала ОСОБА_2 , останній вийшов із приміщення вищевказаної квартири та направився до місця, яке органом досудового розслідування не встановлено, де його очікував ОСОБА_1 з метою подальшого розподілу грошових коштів та ювелірних прикрас, отриманих шахрайським шляхом у ОСОБА_6 згідно розпоряджень ОСОБА_1 .

Отже, своїми протиправними діями ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , заволоділи грошовими коштами у сумі 2000 гривень та ювелірними прикрасами, загальною вагою 8,4 грами 583 проби, що згідно офіційного курсу Національного Банку України, який був встановлений на момент вчинення злочину, становить 5 358,78 гривень, спричинивши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 7358,78 гривень.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у травні 2019 року, точних дати і часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебували у невстановленому слідством місці, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, попередньо домовились про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів м. Тернополя під приводом відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів за ніби то вчинення останніми дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими, а тому з метою виконання умов зазначеної домовленості та за вказівкою ОСОБА_1 03 січня 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приїхали в м. Тернопіль.

Надалі, 03 січня 2020року, близько 04.00 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 та на виконання умов вищезазначеної домовленості, визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_4 , на який відповіла ОСОБА_7 . Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 в телефонній розмові з останньою, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом ОСОБА_7 , видав себе за працівника районної адміністрації на ім`я ОСОБА_15 та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що її онук на ім`я ОСОБА_16 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпілий від його дій перебуває у лікарні. Надалі, використовуючи розгублений стан ОСОБА_6 та її родинні зв`язки, ОСОБА_1 висунув вимогу добровільно передати грошові кошти у сумі 100 000 гривень для відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди на лікування та не притягнення до кримінальної відповідальності її онука за нібито вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими.

В свою чергу, ОСОБА_7 , будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого онука, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її сина у випадку, якщо вона не виконає вищезазначеної вимоги, погодилася передати грошові кошти, які у неї були, а саме 10 000 гривень на що погодився ОСОБА_1 . Отримавши згоду ОСОБА_7 на передачу грошових коштів, ОСОБА_1 отримав інформацію про місце проживання останньої та повідомив про приїзд до неї додому його помічника, якому вона повинна передати вказані грошові кошти, при цьому наказав постійно знаходитись із ним на телефонному зв`язку, тим самим не даючи можливості ОСОБА_7 усвідомити події, які з нею відбуваються з метою недопущення здійснення останньою телефонних дзвінків до близьких родичів та виявлення факту вчинення відносно неї шахрайських дій.

Після цього, ОСОБА_1 , використовуючи стільниковий зв`язок, повідомив ОСОБА_2 відомості про місце проживання ОСОБА_7 , який дотримуючись вищезазначеної домовленості, у невстановлений слідством спосіб, направився до місця проживання ОСОБА_7 , що по АДРЕСА_6 . Надалі ОСОБА_2 , діючи умисно та керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 , на виконання умов вищезазначеної домовленості, 03 січня 2020 року близько 04 год. прибув по місцю проживання ОСОБА_7 , що по АДРЕСА_6 де, отримавши дозвіл власниці даного помешкання, перебував в квартирі останньої та, видаючи себе за помічника чоловіка на ім`я ОСОБА_15 , який телефонував, очікував на передачу йому грошових коштів в розмірі 10000 гривень, які належать ОСОБА_7 , нібито для відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди на лікування та не притягнення до кримінальної відповідальності її онука на ім`я ОСОБА_16 за вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими.

Отримавши грошові кошти у сумі 10000 гривень, які ОСОБА_7 передала ОСОБА_2 , останній вийшов із приміщення вищевказаної квартири та направився до місця, яке органом досудового розслідування не встановлено, де його очікував ОСОБА_1 з метою подальшого розподілу грошових коштів, отриманих шахрайським шляхом у ОСОБА_7 згідно розпоряджень ОСОБА_1 .

Отже, своїми протиправними діями, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , заволоділи грошовими коштами у сумі 10000 гривень, спричинивши ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у лютому 2020 року, точних дати і часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , які перебували у невстановленому слідством місці, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, попередньо домовились про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів Тернопільської області під приводом відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів за ніби то вчинення останніми дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими, а тому з метою виконання умов зазначеної домовленості та за вказівкою ОСОБА_1 16 лютого 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 приїхали в м. Чортків Тернопільської області.

Надалі, 16 лютого 2020 року, близько 04.00 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_8 на виконання умов вищезазначеної домовленості, визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_5 , на який відповіла ОСОБА_17 . Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 в телефонній розмові з останньою, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом ОСОБА_17 , видав себе за її онука на ім`я ОСОБА_18 та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що він скоїв дорожньо-транспортну пригоду у м. Львів, на даний час перебуває у поліції та йому потрібна допомога. Надалі, використовуючи розгублений стан ОСОБА_17 та її родинні зв`язки, ОСОБА_1 висунув вимогу добровільно передати грошові кошти у сумі 4000 доларів США з метою не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за нібито вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими.

В свою чергу, ОСОБА_17 заявила, що таких грошей у неї немає та передала трубку своєму синові ОСОБА_9 , який продовжив розмову із ОСОБА_1 , який продовжив видавати себе за сина ОСОБА_9 , хлопця на ім`я ОСОБА_18 та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що він скоїв дорожньо-транспортну пригоду у м. Львів та допомогти йому може чоловік на ім`я ОСОБА_19 після чого ОСОБА_1 передав слухавку ОСОБА_8 , який видав себе за ОСОБА_19 та повідомив, що за надання його послуг йому потрібна оплата після чого зателефонував на особистий мобільний номер ОСОБА_9 № НОМЕР_6 з яким продовжив розмову. ОСОБА_9 , будучи введеним в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та будучи переконаним в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно сина у випадку, якщо він не виконає вищезазначеної вимоги, погодився передати грошові кошти, які у нього були на банківській карті, а саме 23 000 гривень на що погодився ОСОБА_8 . Отримавши згоду ОСОБА_9 на передачу грошових коштів, ОСОБА_8 постійно підтримував телефонну розмову із ОСОБА_9 , тим самим не даючи можливості останньому усвідомити події, які з ним відбуваються з метою недопущення здійснення ОСОБА_9 телефонних дзвінків до близьких родичів та виявлення факту вчинення відносно неї шахрайських дій в той час, коли останній прямував до банкомату, що знаходиться по вул. Ст. Бандери в м. Чортків АДРЕСА_7 області, після зняття готівки із банкомату ОСОБА_8 сказав, що ОСОБА_9 необхідно піднятись вверх по даній вулиці до магазину «Рибалка» за яким знаходиться сміттєва урна в якій ОСОБА_9 повинен залишити у конверті дані грошові кошти.

В цей час, ОСОБА_2 , перебуваючи в автомобілі ОСОБА_8 , діючи умисно та керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , будучи обізнаним у місцевості та маршруті руху потерпілого, вийшов із салону даного автомобіля та попрямував до того місця в якому потерпілий залишив грошові кошти, а саме до тильної сторони магазину «Рибалка», що знаходиться по вул. Ст. Бандери в м. Чортків Тернопільської області. На виконання умов вищезазначеної домовленості, 16 лютого 2020 року близько 13 год. ОСОБА_2 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, забрав із сміттєвої урни конверт із грошовими коштами в сумі 23000 гривень, які належать ОСОБА_9 після чого повернувся до автомобіля в якому знаходилися ОСОБА_1 та ОСОБА_8 з метою їх подальшого розподілу згідно розпоряджень ОСОБА_1 .

Отже, своїми протиправними діями, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_8 заволоділи грошовими коштами у сумі 23000 гривень, спричинивши ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме – заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Окрім цього, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, а саме – заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у травні 2019 року, точних дати і часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебували у невстановленому слідством місці, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, попередньо домовились про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів м. Тернополя під приводом відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів за ніби то вчинення останніми дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими, а тому з метою виконання умов зазначеної домовленості та за вказівкою ОСОБА_1 28 листопада 2019 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приїхали в м. Тернопіль.

Надалі, 28 листопада 2019 року, близько 15.00 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 та на виконання умов вищезазначеної домовленості, визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_7 , на який відповіла ОСОБА_20 . Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 в телефонній розмові з останньою, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом ОСОБА_20 , видав себе за працівника поліції та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що її син ОСОБА_5 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпілий від його дій перебуває у лікарні. Надалі, використовуючи розгублений стан ОСОБА_20 та її родинні зв`язки, ОСОБА_1 висунув вимогу добровільно передати грошові кошти у сумі 4 000 доларів США для відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди на лікування та не притягнення до кримінальної відповідальності її сина за нібито вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими.

В свою чергу, ОСОБА_20 , будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її сина у випадку, якщо вона не виконає вищезазначеної вимоги, остання погодилася передати грошові кошти, які належать її синові ОСОБА_5 та знаходяться у дорожній валізі з особистими речами сина на що погодився ОСОБА_1 . Отримавши згоду ОСОБА_20 на передачу грошових коштів, ОСОБА_1 отримав інформацію про місце проживання останньої та повідомив про приїзд до неї додому представника поліції, якому вона повинна передати вказані грошові кошти, при цьому наказав постійно знаходитись із ним на телефонному зв`язку, тим самим не даючи можливості ОСОБА_20 усвідомити події, які з нею відбуваються з метою недопущення здійснення останньою телефонних дзвінків до близьких родичів та виявлення факту вчинення відносно неї шахрайських дій.

Після цього, ОСОБА_1 , використовуючи стільниковий зв`язок, повідомив ОСОБА_2 відомості про місце проживання ОСОБА_20 , який дотримуючись вищезазначеної домовленості, у невстановлений слідством спосіб, направився до місця проживання останньої, що по АДРЕСА_8 . Надалі, ОСОБА_2 , діючи умисно та керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 , на виконання умов вищезазначеної домовленості, прибув по місцю проживання ОСОБА_20 , що по АДРЕСА_8 де, отримавши дозвіл власниці даного помешкання, перебував в квартирі останньої та, видаючи себе за представника поліції, очікував на передачу йому грошових коштів, які знаходяться у валізі, нібито для відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди на лікування та не притягнення до кримінальної відповідальності її сина ОСОБА_5 за вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими. Перебуваючи у приміщенні коридору даної квартири, ОСОБА_2 не зумів відкрити дану валізу, яка була на кодовому замку та яку останньому надала ОСОБА_20 , а тому, забравши дану валізу, ОСОБА_2 вийшов із приміщення вищевказаної квартири та направився до місця, яке органом досудового розслідування не встановлено, де його очікував ОСОБА_1 з метою подальшого розподілу грошових коштів та іншого майна, отриманого шахрайським шляхом у ОСОБА_20 , згідно розпоряджень ОСОБА_1 .

Отже, своїми протиправними діями, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , заволоділи особистими речами ОСОБА_5 , які знаходилися у валізі, зокрема, грошовими коштами у сумі 20 000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України, який був встановлений на момент вчинення злочину, становило 479 687,82 гривень, біометричним паспортом громадянина України для виїзду за кордон, виданим на ім`я ОСОБА_5 , паспортом громадянина України для виїзду за кордон, виданим на ім`я ОСОБА_5 , двома парами чоловічих туфель марки «Badura» загальною вартістю 7155 гривень, годинник чоловічий марки «CASIO» вартістю 2146,5 гривень, парою чоловічих сандалів марки «Fiesta» вартістю 1669,5 гривень; парою чоловічих сандалів марки «Fiesta» вартістю 1112,5 гривень, двома парами чоловічих кімнатних тапок загальною вартістю 1669, 5 гривень, гаманцем коричневого кольору 1908 гривень, спричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 495 348,82 гривень.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у лютому 2020 року, точних дати і часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , які перебували у невстановленому слідством місці, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, попередньо домовились про незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів м. Тернопіль під приводом відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів за ніби то вчинення останніми дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими, а тому з метою виконання умов зазначеної домовленості та за вказівкою ОСОБА_1 20 лютого 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_10 приїхали в м. Тернопіль.

Надалі, 20 лютого 2020 року, близько 20.00 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_10 на виконання умов вищезазначеної домовленості, визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_8 , на який відповіла ОСОБА_11 . Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 в телефонній розмові з останньою, використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом ОСОБА_11 , видав себе за працівника поліції та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що чоловік її доньки скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпілий від його дій перебуває у лікарні. Надалі, використовуючи розгублений стан ОСОБА_11 та її родинні зв`язки, ОСОБА_1 висунув вимогу добровільно передати грошові кошти у сумі 10 000 доларів США для відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди на лікування та не притягнення до кримінальної відповідальності чоловіка її доньки за нібито вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими.

В свою чергу, ОСОБА_11 , будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її сина у випадку, якщо вона не виконає вищезазначеної вимоги, погодилася передати грошові кошти у сумі 10 000 доларів США на що погодився ОСОБА_1 . Отримавши згоду ОСОБА_11 на передачу грошових коштів, ОСОБА_1 отримав інформацію про місце проживання останньої та повідомив про приїзд до неї додому представника поліції, якому вона повинна передати вказані грошові кошти, при цьому наказав постійно знаходитись із ним на телефонному зв`язку, тим самим не даючи можливості ОСОБА_11 усвідомити події, які з нею відбуваються з метою недопущення здійснення останньою телефонних дзвінків до близьких родичів та виявлення факту вчинення відносно неї шахрайських дій.

Після цього, ОСОБА_1 , повідомив ОСОБА_2 відомості про місце проживання ОСОБА_11 , який дотримуючись вищезазначеної домовленості, на автомобілі ОСОБА_10 спільно із ОСОБА_1 та ОСОБА_10 направився до місця проживання ОСОБА_11 , що по АДРЕСА_9 . Надалі ОСОБА_2 , діючи умисно та керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном та спільного збагачення, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 та ОСОБА_10 на виконання умов вищезазначеної домовленості, 20 лютого 2020 року близько 20 год. прибув по місцю проживання ОСОБА_11 де, отримавши дозвіл власниці даного помешкання, перебував в квартирі останньої та, видаючи себе за представника поліції, очікував на передачу йому грошових коштів в розмірі 10000 доларів США, які належать останній, нібито для відшкодування заподіяної постраждалим матеріальної шкоди на лікування та не притягнення до кримінальної відповідальності чоловіка її доньки за вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди із потерпілими.

Отримавши грошові кошти, які ОСОБА_11 передала ОСОБА_2 , останній вийшов із приміщення вищевказаної квартири та направився до автомобіля ОСОБА_10 , який був припаркований неподалік, де його очікували ОСОБА_1 та ОСОБА_10 з метою подальшого розподілу грошових коштів та ювелірних прикрас, отриманих шахрайським шляхом у ОСОБА_11 згідно розпоряджень ОСОБА_1 .

Отже, своїми протиправними діями, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_10 заволоділи грошовими коштами у сумі 10 000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України, який був встановлений на момент вчинення злочину, становило 244 800 гривень, спричинивши ОСОБА_11 матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а саме – заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах.

Своїми діями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 спричинили потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 950 291,43 гривень.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 ;

протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 ;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом за участю потерпілого ОСОБА_3 ;

протоколами допиту потерпілого ОСОБА_4 ;

протоколом додаткових допитів потерпілого ОСОБА_4 ;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом за участю потерпілого ОСОБА_4 ;

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 ;

протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_20 ;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом за участю свідка ОСОБА_20 ;

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 ;

протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_6 ;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом за участю потерпілого ОСОБА_6 ;

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ;

протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 ;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом за участю потерпілого ОСОБА_7 ;

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ;

протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_9 ;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом за участю потерпілого ОСОБА_9 ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом за участю потерпілого ОСОБА_11

«06» березня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч.2,3 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою до застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років позбавлення волі, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам:

переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі до восьми років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Крім того він ніде не працює, офіційних доходів не отримує, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріплено, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 безпосередньо відомо місце фактичного проживання усіх потерпілих у кримінальному провадженні та номера стаціонарних телефонів останніх, у зв`язку із чим, підозрюваний може впливати на потерпілих у провадженні, чинити відповідний тиск, шляхом погрози він може схиляти потерпілих до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бєлозоров проти Росії та України", визначено, що «тяжкість обвинувачення може бути підставою для тримання під вартою на початкових етапах провадження».

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, що узгоджується із санкцією статті за якою обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 .

Інший запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обсягу пред`явленої йому підозри. До того ж, не має беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбаченого законом випадках за встановленою процедурою. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Таким чином, в даному кримінальному провадженні наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принципу поваги до особистої свободи підозрюваного ОСОБА_1 .

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, наявність перелічених ризиків, застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також для запобігання вищевказаних ризиків.

На даний час відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_1 під вартою.

Таким чином, застосувавши більш м`який запобіжний захід неможливо запобігти ризикам викладеним у клопотанні, а саме запобігти: можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які останньому добре відомі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення».

Прокурор Голинський Р.О. пояснив, що підтримує клопотання, посилаючись на вказані у ньому мотиви.

Заслухавши доводи сторін, проаналізувавши клопотання сторони обвинувачення, оцінивши долучені до нього додатки - матеріали, а також, пояснення і надані докази, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190, ч.3 ст.15 – ч.3 ст.190, ч.3 ст.190 КК України. Доказами обґрунтованості підозри є долучені до клопотання матеріали, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 ;

протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 ;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом за участю потерпілого ОСОБА_3 ;

протоколами допиту потерпілого ОСОБА_4 ;

протоколом додаткових допитів потерпілого ОСОБА_4 ;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом за участю потерпілого ОСОБА_4 ;

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 ;

протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_20 ;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом за участю свідка ОСОБА_20 ;

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 ;

протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_6 ;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом за участю потерпілого ОСОБА_6 ;

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ;

протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 ;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом за участю потерпілого ОСОБА_7 ;

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ;

протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_9 ;

протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом за участю потерпілого ОСОБА_9 ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом за участю потерпілого ОСОБА_11 .

З врахуванням особи ОСОБА_1 його стану здоров`я, сімейного стану, соціальних зв`язків, а також те, що він вчинив умисний злочин, який є тяжким, якому притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, що свідчить про те, що перебуваючи на волі він може продовжувати свою злочинну діяльність, тому це вказує про підвищену його суспільну небезпеку як особи, він може вчинити й інше кримінальне правопорушення. Зважаючи на санкцію статті з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно вимог ч. 4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який не працює та підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, його вік, стан здоров`я, сімейний та майновий стан, суддя приходить до висновку про необхідність визначення застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, сума якої не буде непомірною для нього, яка достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

постановив:

Клопотання задовільнити.

ОСОБА_1 обрати та застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою на два місяці до 05 травня 2020 року, який обчислювати з моменту фактичного взяття під варту 06 березня 2020 року 18 год. 00 хв.

ОСОБА_1 визначити заставу в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яку можна внести до постановлення ухвали про зміну чи скасування запобіжного заходу.

Після внесення застави ОСОБА_1 звільнити з-під варти і з цього часу на нього покладаються обов`язки: носити електронний засіб контролю; не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого або прокурора про зміну місця проживання; з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду; утримуватися від спілкування з свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, на строк два місяці до 05 травня 2020 року.

ОСОБА_1 роз`яснити, що у випадку не виконання покладених обов`язків внесена застава буде звернута в дохід держави.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, строк дії ухвали закінчується 05 травня 2020 року в 18 год. 00 хв.

Копію ухвали негайно вручити ОСОБА_1 і надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» Міністерства юстиції України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Т. Я. Багрій