Рішення № 88318174, 16.03.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.03.2020 Справа №607/1244/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Вийванко О. М.

за участю секретаря судового засідання Стрілкової М. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Тернопільська районна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Тернопільська районна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, а саме, на 2/5 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, загальною площею 100,0 кв. м., житловою площею 63,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що після смерті її матері відкрилась спадщина за заповітом на частки даного житлового будинку. Однак, постановою нотаріуса позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки було виявлено, що відсутній правовстановлюючий документ та державна реєстрація права власності на даний житловий будинок.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, однак від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Тернопільської районної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Перевіривши, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 28.12.1995 р. Дубівецькою сільською Радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 19.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , видане 24.04.2014 р. Дубівецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 5.

Після їх смерті відкрилася спадщина на все належне їм майно, зокрема, на частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Даний житловий будинок мав статус колгоспного двору, який зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого Тернопільською районною радою 03.05.1991 р. та записано в реєстрову книгу № 2 за реєстровим № 74, про що свідчить інформаційна довідка Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації за вих. № 489 від 08.04.2019 р.

Крім цього, з інформаційної довідки Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації за вих. № 489 від 08.04.2019 р. вбачається, що станом на 01.01.2013 р. державна реєстрація права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , в бюро не проведена.

Згідно інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації за вих. № 503 від 09.04.2019 р. вбачається, що по обліку будинковолодіння АДРЕСА_2 рахується за: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Загальна площа житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд становить 100,0 кв. м., житлова – 63,2 кв. м., зокрема, складається з житлового будинку з житловою прибудовою і підвалом – літ. «А», літньої кухні з прибудовою, тамбуром і підвалом – літ. «Б», хліва – літ. «В», господарської будівлі – літ. «Г», погребу – літ. «П2», огорожі – літ. «1, 3», криниці – літ. «К», септика – літ. «4». Дозвільні документи на будівництво вбиральні – літ. «Е» та хліва – літ. «Є» замовником ОСОБА_1 не надано.

У справах Тернопільської районної державної нотаріальної контори заведена спадкова справа за № 501/2014 року, після смерті ОСОБА_2 , за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом.

20 грудня 2019 року до Тернопільської районної державної нотаріальної контори надійшла заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом від ОСОБА_6 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої Байковецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 04 березня 2019 року за реєстровим № 3-10. Інші спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися.

Згідно інформаційної довідки, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації 09 квітня 2019 року за № 503, по обліку бюро: частка будинковолодіння АДРЕСА_1 рахується за померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , інша частка за її мамою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , після якої вона прийняла спадщину але не оформила своїх спадкових прав.

Відповідно до матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 було складено заповіт, посвідчений Дубовецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 24.09.2012 р. за реєстровим № 146, згідно якого вона заповіла все належне майно позивачу ОСОБА_1 .

У відповідності до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991р.). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 р. мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні: б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних: г) згідно зі статтею 4 Постанови Верховної Ради України - Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

Оскільки вищевказаний житловий будинок побудовано до 15.04.1991р. (до введення в дію Закону України «Про власність») спадкодавець як член колишнього колгоспного двору набув на нього право сумісної власності, причому це право збереглося за ним і після припинення колгоспного двору в результаті введення вдію вказаного Закону.

Статус майна колгоспного двору був врегульований ст.ст. 120-126 ЦК УРСР 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК УРСР (1963року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Таким чином, вказане домоволодіння належало вищезазначеним шести членам колгоспного двору в рівних частинах на праві сумісної власності, тобто, по 1/6 частині кожному.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла ОСОБА_2 , однак спадкові права за життя не оформила.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказане майно після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак, постановою нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки було виявлено, що відсутній правовстановлюючий документ та державна реєстрація права власності на даний житловий будинок.

Нормами статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що позивач не має можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, оскільки спадкодавець не отримав за життя правовстановлюючих документів на належне майно та не здійснив державної реєстрації свого права власності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають захисту, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на 2/5 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, зокрема, з житловим будинком з житловою прибудовою і підвалом – літ. «А», літньою кухнею з прибудовою, тамбуром і підвалом – літ. «Б», хлівом – літ. «В», господарською будівлею – літ. «Г», погребом – літ. «П2», огорожею – літ. «1, 3», криницею – літ. «К», септиком – літ. «4», загальною площею 100,0 кв. м., житловою площею 63,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1217, 1223, 1268, 1276 Цивільного кодексу України, ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Постановою Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Тернопільська районна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/5 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, зокрема, з житловим будинком з житловою прибудовою і підвалом – літ. «А», літньою кухнею з прибудовою, тамбуром і підвалом – літ. «Б», хлівом – літ. «В», господарською будівлею – літ. «Г», погребом – літ. «П2», огорожею – літ. «1, 3», криницею – літ. «К», септиком – літ. «4», загальною площею 100,0 кв. м., житловою площею 63,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 , місце проживання: с. Дубівці Тернопільського району Тернопільської області.

Відповідач: Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, місцезнаходження: с. Байківці вул. Січових Стрільців, 43 Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04394846.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Тернопільська районна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Тернопіль вул. Котляревського, 27.

Рішення суду складено та підписано 16 березня 2020 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко