Рішення № 8831317, 22.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.10 р.                     Справа № 10/17                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Давидовській Т. В.;

за участю представники сторін:

від позивача - Резніченко О. В. – довіреність;

від відповідача – не з’явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Эффект” м. Донецьк

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Роксолана” м. Харцизьк,

про стягнення 11539,27грн., -           

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Эффект” м. Донецьк, з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Роксолана” м. Харцизьк, про стягнення заборгованості в сумі 9731,62грн. та штрафних санкцій в сумі 1459,74грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №544/11 від 25.12.2007р.; видаткові накладі №АМ-559978 від 24.12.2008р., №АМ-561705 від 27.12.2008р., №АМ-561895 від 30.12.2008р., №АМ-563057 від 06.01.2009р.; розрахунок заборгованості, порушення відповідачем умов договору.

Представник відповідача в судові засідання не з’являвся, відзив не надав, поважних причин нез’явлення не сповістив, хоча був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення № 13176600.

Крім того, відповідно до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішений у строк не більше двох місяців. Позовна заява надійшла до суду 03.02.2010р., отже розгляд справи повинен бути закінчений до 03.04.2010р.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи закінчено за відсутності відповідача. Рішення прийнято за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення позивача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір №№544/11 від 25.12.2007р. (далі – Договір), згідно якого постачальник (позивач) зобов’язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити на умовах, що викладені у договорі, продукцію, найменування, ціна кількість, якість, строки та умови поставки, строк оплати якої вказуються у накладних, що є невід’ємною частиною договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.п. 10.1, 10.1.1 Договір вступає в силу з 25.12.2007р. та діє до 31.12.2008р., та вважається продовженим на тих саме умовах, за відсутності заяви від однієї з сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Згідно п.п. 1.2, 2.1 Договору, сторони встановили, що поставки здійснюється за правилами ІНКОТЕРМС-2000 (EXW або DDU) та право власності на товар переходить до покупця після підписання накладних, після чого продукція вважається поставленою постачальником та прийнятою покупцем.

У Розділі 4 Договору сторони встановили, що покупець оплачує товар: за тютюнові вироби – протягом 7-ми календарних днів після підписання накладних покупцем; за інші види товарів – протягом 14-ти календарних днів після підписання накладних покупцем.

Згідно наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних №АМ-559978 від 24.12.2008р., №АМ-561705 від 27.12.2008р., №АМ-561895 від 30.12.2008р., №АМ-563057 від 06.01.2009р., позивачем на адресу відповідача було поставлено товару на загальну суму 10331,62грн., про що свідчать підписи уповноважених осіб на вказаних документах.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Як визначено положеннями ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Як вже встановлено судом, згідно Розділу 3 Договору сторони встановили, що покупець оплачує товар: за тютюнові вироби – протягом 7-ми календарних днів після підписання накладних покупцем; за інші види товарів – протягом 14-ти календарних днів після підписання накладних покупцем.

Позивачем на адресу відповідача було поставлено товару 10331,62грн., про що свідчать підписи уповноважених осіб на видаткових накладних №АМ-559978 від 24.12.2008р., №АМ-561705 від 27.12.2008р., №АМ-561895 від 30.12.2008р., №АМ-563057 від 06.01.2009р.

Відповідачем у травні 2009р. було частково оплачено вартість товару на суму 600грн.

Всупереч умовам договору та приписам вищевказаних норм, відповідач не повністю виконав обов’язки покупця та не сплатив вартість отриманого товару, у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 9 731,62грн.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 9 731,62грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення штрафних санкцій в сумі 1 459,74грн. суд враховує наступне.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 5.4 Договору сторони встановили, що в разі неоплати вартості товару більш ніж на 15 днів понад строку, встановленого Договором, покупець сплачує штраф в розмір 15% від суми заборгованості.

Наразі суд прийшов до висновку про існування заборгованості за отриманий відповідачем твар, що виникла у грудні 2008, січні 2009 р.

Але в той же час відповідно до положень статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до стягнення неустойки (штрафу, пені).

Тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі статей 11, 526 Цивільного кодексу України, статтями 193, 230 Господарського кодексу України, керуючись статтями 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Частково задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Эффект” м. Донецьк, заявлені до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Роксолана” м. Харцизьк, про стягнення заборгованості в сумі 9731,62грн. та штрафних санкцій в сумі 1459,74грн.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Роксолана” (86700, м. Харцизьк, вул. Вокзальна, 56-а, ЄДРПОУ 25600753) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Эффект” (83121, м. Донецьк, вул. Собінова, 2-б, ЄДРПОУ 22016013) заборгованість у розмірі 9731,62грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Роксолана” (86700, м. Харцизьк, вул. Вокзальна, 56-а, ЄДРПОУ 25600753) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Эффект” (83121, м. Донецьк, вул. Собінова, 2-б, ЄДРПОУ 22016013) витрати по сплаті державного мита в сумі 199,03 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі грн.

Видати накази після вступу рішення у законну силу.

Суддя                               

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.